Постачання західного озброєння покривають лише 10–15% потреб ЗСУ. У ході активних боїв Україна втрачає 30-50% військової техніки.
Про це в інтерв’ю National Defence сказали заступник міністра оборони України із закупівель Денис Шарапов та командувач логістики Сухопутних військ ЗСУ Володимир Карпенко, передає ЛігаБізнесІнформ.
Шарапов сказав, що, на його думку, для задоволення потреб ЗСУ необхідно залучити військово-промисловий комплекс усього світу.
«Ми отримали велику кількість систем озброєння, але, на жаль, за такого масово витрачання ресурсу вони покривають лише 10–15% наших потреб. Потрібна артилерія, потрібні артилерійські боєприпаси, БМП, бойові машини, танки. Нам дуже потрібні системи ППО та реактивна система залпового вогню», – сказав він.
Також Україні потрібні системи високоточної зброї, бо, за словами Шарапова, саме ці системи нададуть ЗСУ перевагу перед ворогом.
Карпенко для розуміння проілюстрував інтенсивність війни.
«Вдумайтеся: одна бригада займає близько 40 км лінії оборони. Отже, для прикриття активного бойового конфлікту потрібно 40 бригад. Кожна бригада — це 100 БМП, 30 танків, 54 артсистеми — лише на одну бригаду, а у нас їх 40», – сказав він.
Командувач логістикою розповів про втрати ЗСУ у військовій техніці.
«Я поки не говоритиму про протитанкові керовані ракети або протитанкові керовані засоби. Я говорю тільки про важке озброєння. На сьогодні ми маємо приблизно 30-40%, а іноді й до 50% втрат техніки внаслідок активних боїв. Таким чином, ми втратили приблизно 50%. …Втрачено близько 1300 БМП, 400 танків, 700 артсистем», – сказав Карпенко.
За його словами, поточна потреба в артилерійських системах становить 700 машин, які було знищено, а Україна від Заходу отримала лише 100 машин. Крім того, є медичні потреби, Військово-повітряні сили, спецпідрозділ та інші війська, які беруть участь у війні.
Шарапов: [Міністерство оборони] зараз концентрується на задоволенні всіх потреб Збройних сил. Ви задали питання про потреби. По-перше, ви повинні розуміти, що лінія фронту становить 2500 кілометрів. Лінія фронту, де ведуться активні бойові дії, протяжністю понад 1000 кілометрів. Це як від Києва до Берліна. … Станом на сьогодні кількість людей у всіх наших збройних силах і в секторі оборони та безпеки становить до одного мільйона людей. І ми повинні їх усіх підтримувати. Ми маємо забезпечити їх стрілецькою зброєю, засобами індивідуального захисту та засобами зв’язку.
І звичайно, щоб вести війну в наш час, нам потрібна важка зброя — це в першу чергу артилерійські системи. На сьогодні наша потреба у важких артилерійських системах вимірюється сотнями. Тому для цих артилерійських систем також потрібна величезна кількість патронів.
Я не буду називати точну кількість, яка нам потрібна. Це інформація для внутрішнього використання. Я вам просто скажу, що для задоволення цих потреб ми маємо задіяти весь військово-промисловий комплекс усього світу.
Ми отримали велику кількість систем зброї, але, на жаль, з таким величезним витратним ресурсом він покриває лише 10-15 відсотків наших потреб. Потрібна артилерія, потрібні артилерійські снаряди, бойові машини піхоти, бойові машини, танки. Нам дуже потрібні системи протиповітряної оборони і реактивна система залпового вогню.
Крім того, системи високоточної зброї, тому що ми віримо, що системи високоточної зброї дадуть нам перевагу над ворогом, верх у цій війні.
У США точаться дебати про те, чи надсилати Україні озброєні безпілотники Predator. Наскільки вони важливі для вашої боротьби?
Шарапов: У цій війні переможе та сторона, яка першою почне використовувати сучасне високоточне обладнання та системи зброї. І ті дрони, про які ви згадали, вони є частиною модернізованої, високоточної сучасної техніки. Це дає нам перевагу, яка дозволяє точно вразити противника.
Ген. Карпенко: Щодо першого питання, то я хочу додати до сказаного заступником міністра потреб в техніці та озброєнні. Я просто хочу, щоб ви зрозуміли інтенсивність конфлікту. Поки заступник міністра говорив, я склав кілька цифр, щоб просто показати інтенсивність бою на тих… кілометрах, де бої найактивніші.
Подумайте: одна бригада займає близько 40 кілометрів лінії оборони. Це означає, що для прикриття активного бойового конфлікту нам потрібно 40 бригад. Кожна бригада — це 100 БМП, 30 танків, 54 артилерійські системи — лише на одну бригаду, а у нас їх 40.
Про протитанкові керовані ракети чи протитанкову керовану зброю поки говорити не буду. Я говорю лише про важке озброєння. На сьогодні ми маємо приблизно від 30 до 40, іноді до 50 відсотків втрат техніки в результаті активного бою. Отже, ми втратили приблизно 50 відсотків. … Втрачено близько 1300 БМП, 400 танків, 700 артилерійських систем.
Це математична оцінка, яку ми можемо зробити на основі довжини лінії фронту та інтенсивності конфлікту. Отже, я даю вам цю оцінку лише для того, щоб ви зрозуміли, наскільки значуща вимога залежить від інтенсивності конфлікту.
Отже, подумайте про це. Якщо наразі потреба в артилерійських системах становить 700 одиниць, то їх потрібно поповнити, оскільки вони були знищені. І ми отримали лише 100 автомобілів, наприклад, від [іноземної] допомоги. … Далі є медичні потреби, військово-повітряні сили, спецпідрозділи та всі інші види та служби, які також воюють у цій війні.
Щодо важкого озброєння та щодо безпілотників, про які ви запитали: ось до чого звела війна — використання важких артилерійських систем. Це війна близького контакту. Тому це призводить до великої кількості жертв.
Війна, яку ми зараз спостерігаємо в Україні, відбулася востаннє у 1945 році, коли світ переміг зло.
На жаль, сьогодні ми не маємо технологій, які б дозволили обмежити людські жертви. Ми маємо тісний людський контакт під час війни. І тому заступник міністра правильно сказав, що переможцем буде та сторона, яка володіє тими [точними] технологіями.
Ви повинні розуміти, що всі [безпілотні літальні апарати], озброєні БПЛА, які потрібні, дрони-камікадзе, це та зброя, яка дозволить нам продовжити лінію зіткнення. Отже, [збільшений] простір між нами та ворогом обмежить людські втрати, водночас підвищуючи ефективність знищення ворожої техніки.
Нам потрібні як реактивні системи залпового вогню, так і безпілотники-камікадзе [бардячі боєприпаси].
Якщо ми зможемо використовувати предмети великої дальності, такі як дрони — наприклад, РСЗВ — це дозволить нам розширити ефективну дальність до 60 кілометрів, це дасть нам перевагу і дасть нам значний успіх.
І якщо ми зможемо збільшити кількість реактивних систем залпового вогню і безпілотників-камікадзе, це зменшить швидкість споживання артилерійських систем.
Як ви думаєте, чому доставка систем зброї займає так багато часу?
Шарапов: Ви повинні розуміти, що будь-яка передача зброї – це завжди політичне рішення. І дуже часто це не залежить від уряду однієї країни. Є різні альянси.
Дуже часто високотехнологічна, високоточна зброя буде містити підсистеми з кількох країн. І якщо вони перенесуть цю технологію, їм знадобляться дозволи від усіх цих країн.
А інша складова полягає в тому, що, на жаль, не всі політики розуміють всю серйозність того, що відбувається в Україні. Деякі люди вважають, що це не їхня війна. Ця війна так далеко, що їх не стосується. Але насправді це війна для всього світу. На жаль, ми знаходимося на передовій у цьому.
Так, ми отримуємо велику підтримку, особливо підтримку багатьох націй, які присутні тут на цій виставці в Eurosatory. Ми почули багато добрих слів. Ми чули, як багато людей висловлювали співчуття нашій ситуації. Але, на жаль, багатьом людям потрібно багато часу, щоб усвідомити, яку загрозу сьогодні Росія представляє всьому світу.
Тому ми хотіли б скористатися цією можливістю… щоб ще раз звернути увагу всього світу, що це війна не тільки в Україні, це війна, яка впливає на весь світ.
Відстань від Києва до Парижа така ж, як і наша лінія фронту, 2500 кілометрів. Тому наша спільна мета – зупинити просування Росії у цій війні.
Наші збройні сили були змушені навчитися використовувати багато видів зброї з усього світу ефективніше, ніж багато інших армій. Ви бачили підтвердження цього на нашому стенді та в наших відео. Але через темпи споживання нам потрібно багато зброї та систем зброї.
Чи висловлювали тут постачальники будь-які занепокоєння щодо того, що вони можуть не встигати за вашими нормами споживання?
Шарапов: Я хочу, щоб ви знали, що немає жодного виробника чи постачальника, який би встиг встигнути — тільки всі разом [можуть встигнути]. Це має бути спільними зусиллями, тому що немає жодного постачальника, який міг би зробити це самостійно.
Протягом останніх трьох днів ми просили всіх об’єднатися в ці зусилля, щоб об’єднатися, тому що вкотре, на наш жаль, ми стали найбільшим споживачем зброї та боєприпасів у світі. І ми сподіваємося отримати підтримку від усієї Європи та всього світу.
У вас є підрядники, які допомагають підтримувати все?
Шарапов: Збройні сили України вперше отримали таку кількість іноземної техніки, і тому наші спеціалісти, наші спеціалісти з технічного обслуговування…, чесно кажучи, творять чудеса, але нам все одно потрібна підтримка.
Ген. Карпенко: Ви повинні розуміти, чому технічне обслуговування сьогодні дуже важливо. Більшість важкої техніки, яку ми використовуємо, експлуатується в таких важких умовах через сильні артилерійські обстріли та сильні вогні. Обладнання перестає працювати, тому що воно вичерпане. Через постійні артилерійські обстріли воно припиняє свою роботу.
На жаль, сьогодні ми не маємо можливості повернути обладнання, що постачається з іноземних країн, до реставраційного закладу просто через обмеженість часу. Ось чому ми тут обговорюємо запасні частини, щоб ми могли обслуговувати та ремонтувати це обладнання прямо в польових умовах.
Наприклад, артилерійські системи M777 дійсно схильні до пошкоджень артилерією противника. На кожну батарейку M777 припадає шість штук.
Після кожного зіткнення з артилерією ми повинні взяти два артилерійські знаряддя і віднести їх назад, щоб підтримувати їх, оскільки деякі підсистеми пошкоджені осколками. Це відбувається щодня.
Техніка, яка відійшла в тил фронту, обслуговується виключно українськими спеціалістами, які пройшли для цього навчання в різних іноземних компаніях.
Цього тижня на Eurosatory ви зустрічаєтеся з багатьма оборонними компаніями. Які ваші очікування, оскільки вони зазвичай продають через власні країни? Яка мета розмови з компаніями, а не з країнами?
Шарапов: Тобто це паралельні процеси. Ідуть постійні урядові переговори на всіх рівнях, дипломатичному, військовому рівні, між міністерствами — і міністри закордонних справ, і міністри оборони — я вважаю, що це не тільки триваючий діалог, але це безпрецедентний діалог.
Не важливо, чи працюємо ми з приватними підприємствами чи з державними підприємствами, будь-яка передача зброї здійснюється за рішенням уряду. Тому ми дуже сподіваємося на підтримку цих урядів.
Я вперше в житті стикаюся з такими комунікаціями між різними урядами. Я знаю, що можу зателефонувати своїм колегам з інших урядів у будь-яку точку світу в будь-який час.
Компанії, з якими я зустрічався, були дуже відкритими, дуже стурбовані тим, що відбувається в Україні. Але з більшістю з них ми вже співпрацюємо. І всі, кого я зустрічав, готові співпрацювати з нами в майбутньому.
Перед нами стоїть дуже важке завдання. Для цих компаній ми просимо їх організувати постачання зброї для нас якомога швидше і якомога ефективніше. Ми дійсно очікуємо, що уряди, з якими ми співпрацюємо, повністю підтримають свої збройові заводи на підтримку України.
Мій перший Eurosatory був 20 років тому. І всі ці роки Україна була продавцем зброї. І це перша виставка, коли замість того, щоб бути продавцем зброї, ми стали найбільшим споживачем. Це перший рік Eurosatory, де нас представляє не наша галузь, а наше міністерство оборони, яке є споживачем, хто є замовником, покупцем усіх цих систем зброї.
І основний меседж, який ми маємо для цьогорічного Eurosatory, — показати, наскільки надзвичайно наші Збройні сили України використовують наявну техніку, як наші військові воюють краще за всіх.
І ми хочемо показати іншим країнам, що ви можете нам довіряти. Ви можете довірити нам свою зброю, свої технології, щоб використовувати їх якнайкраще. Ми знаємо, як ними користуватися. Ми знаємо, як вести війну з ними.
