Trending

Fire Point: точка розпилу

0
By on Мнение
Це навіть не корупція. Це вже якась нова форма воєнного сюрреалізму, де ракети летять повільніше , ніж гроші з бюджету в кишені мародерів.
Плівки Міндіча — це не просто черговий витік. Це аудіоверсія державного цинізму. Там, де в нормальній країні мав би звучати звук конвеєра, чути шелест купюр і нервовий шепіт про «недофінансування». Бо, бачте, не вистачає. Не на ракети — на апетити.
Fire Point. Гарна назва. Точка вогню. Але судячи з результатів, це швидше «точка розпилу». Двадцять запусків — дві ракети долетіли. Решта, мабуть, виконали іншу місію: прикрили чиюсь віллу від дефіциту квадратних метрів.
І тут головне навіть не Міндіч. Головне — система, де людина може одночасно «не мати відношення» до компанії і обговорювати її фінансування з міністром оборони. Це як не бути рибалкою, але регулярно продавати улов.
А ще є «Вова» і його будинок у «Династії». Символічна назва, нічого не скажеш. Бо коли під час війни з’являються нові палаци — це вже не про оборону, це про спадковість. Передачу не лише влади, а й схем.
Із особливим шармом звучить історія про «6 квартир» Чернишова. У країні, де мільйони втратили домівки, хтось, схоже, відкрив власну програму «єОселя» — тільки без черги і без кредиту. Просто бери й неси.
А Шефір із його «дисциплінованими» депутатами? Це вже навіть не політика. Це франшиза. Половина — туди, половина — сюди. Як у дешевому кіоску, тільки замість шаурми — державний бюджет.
І вся ця вистава відбувається на тлі фронту. Там, де хлопці рахують не відсотки, а хвилини до прильоту. Там, де кожна неякісна ракета — це не статистика, це чиєсь життя.
А тут — інша арифметика.
365 днів × 3 ракети = 1095 обіцянок.
І нуль гарантій, що вони взагалі існують поза звітами.
Найгірше навіть не те, що крадуть.
Найгірше — що крадуть під звуки сирен.
І будують не укриття, а маєтки.
І жоден «шахед» туди чомусь не долітає.
Мабуть, навіть у російських дронів є все ж ідентифікатор «свій -чужий» , і по своїх вони не цілять!

3000 крилатих ракет до кінця 2025 року і блекаут в Москві – хрипко, але впевнено обіцяв нам Найвеличніший лідер світу. ️

На Укрправді (посилання в коментах) вийшов матеріал з аналізом всіх відомих на сьогодні у відкритих джерелах випадків використання крилатої ракети Фламінго.

1) Армянськ (Крим) | 31.08.2025

Запущено: ≥3 | Долетіло: 1 | Збито: невідомо | Влучило: 0

2) Орел (ТЕЦ) | 13.11.2025

Запущено: ≥4 | Долетіло: 0 | Збито: ≥1 (ймовірно всі) | Влучило: 0

3) Котлубань (арсенал ГРАУ) | 12.02.2026

Запущено: ≥6 | Долетіло: 1 | Збито: ≥5 | Влучило: 1 ✅

4) Капустин Яр (полігон) | ~27.01.2026

Запущено: ≥4 | Долетіло: 1 | Збито: 0–1 | Влучило: 0

5) Воткінськ (завод) | ~20.02.2026

Запущено: 3 | Долетіло: 1 | Збито: ≥2 | Влучило: 1 ✅

6) Чапаєвськ (Промсинтез) | 28.03.2026

Запущено: ≥3 | Долетіло: 2 | Збито: 0–1 | Влучило: 0

📊 Ключова цифра (і вона дуже показова):

23 запуски

6 долетіли

2 влучили (+1 спірне)

👉Суха реальність з відкритих джерел: ~26% долітають

~9% точних влучань.

Я усвідомлюю, що розробка крилатих  ракет – це тривалий, вартісний і складний процес, особливо коли ним займаються твої корєши за державний рахунок.

Ви ж дорослі дітки, ви розумієте, що треба чимало часу, щоб ці астрономічні суми освоїти і правильно пристроїти. Знову ж таки, необхідний розумний, грамотний і своєчасний піар,  бо без нього ворожі ракети не прилетять в правильне місце по правильному  цеху, і тоді не стане приводу все списати і отримати з бюджету новий транш на відновлення.

Але скажіть мені, оті понти про 3000 ракет і блекаут в Мск навіщо були потрібні?

Я ще розумію, сцяти в очі ворогу.

А своєму народу навіщо це робити?

🥀Радіємо за Туапсе.

ЗОЛА
.
На думці все оті 311 мільярдів. Для Міндіча і його Fair Point.
Вчора прочитала розслідування Антикорцентру Межа про те, що розрекламована всіма пропагандистами Банкової ракета Фламінго виробництва Fair Point лише двічі вразила ціль згідно відкритих джерел. Ще раз — дві ракети долетіли до цілі.
Це компанія, на яку от можна спустити за раз 311 мільярдів наших партнерів, які мали б йти на реально перевірену та ефективну зброю для захисту українських міст та враження легітимних цілей на території рф.
Про цю тему незручно говорити. Чому? Бо, після таких наочних доказів відмивання мільярдів, підтримки від партнерів може стати менше.
Але це про нашу ефективність в цій війні, ціна якої — існування України.
Чи можна назвати «ефективним» наявність дебіторської заборгованості в 46 мільярдів за не поставлено у військо зброю? (Станом на кінець 2025 року, яка виникла переважно в часи керування Умєровим Міністерством оборони). Відповідь очевидна.
Наш єдиний шанс — бути максимально ефективними, особливо в контексті витрачання ресурсів, які мають йти на забезпечення української армією зброєю.
І ця система вже не може існувати без бодай парламентського контролю. Бо інакше вона перетворює військові бюджети в багатомільярдну чорну діру, а Україну — в вічний полігон… Бо надто великі заробітки в ідеально закритому середовищі.

Чому дороги на Дніпропетровщині може будувати жінка фітнес-тренер, а балістичні ракети не може створювати жінка дизайнер архітектурних форм із бетону? У чому проблема? Що за недовіра за ґендерною ознакою?

Подумаєш, що всі підряди на будівництво доріг у Дніпропетровській області (мільярди гривень!) отримувала Яна Хланта, 34-річна професійна спортсменка (майстер спорту з пауерліфтингу) та фітнес-тренер, а виробництвом ракет на Файєр поінт займається 33-річна Генеральний директор, вона ж

Головний технічний директор Ірина Терех до виробництва ракет робила дизайнерські роботи з бетону.

Що вас бентежить? Правильно! Нічого не повинно бентежити!

Головне не хто папери підписує, а хто гроші за них отримує.

У Яни Хлант – екс-губернатор Дніпропетровської області Рєзніков, а у Ірини Терех хто? Судячи з плівок Міндіча — Міндіч?

Дивні діла твої Господи!

Ліворуч на фото — Терех, праворуч — Хлант.

Сергій Погребецький

Share.

Related Posts

Comments are closed.