Бачите як цікаво. Одне видання. Один автор. Ліворуч — 22-й рік. Праворуч — 24-й.
У чому різниця? У тому, що здалека видно краще ніж нашим 73%-м. У тому на кого перетворився ЗЕ за ці два роки в свідомості автора — і більшості читачів всесвітньо відомого видання.
Мораль проста — не плачтеся що Захід мало допомагає. Плачте про те, що президент, якого два роки тому сприймали як ватага молодої демократії що чинить опір кривавій диктатурі, нині сприймають як зайчика-барабанщика. Як ставляться на Заході до виборців такого преЗЕдента — здогадатися не складно. А ідеться, на секундочку про 73% тих хто доповз до виборчих дільниць і про всіх хто не доповз — вони за ЗЕ проголосували бездіяльністю. Саме так нинішні прибічники ЗЕ казали колись про тих хто не прийшов на вибори 2014 р., де обрали Петра Порошенка — пригадуєте?
Вести переговори з Заходом зараз буде набагато складніше ніж у 22-му році. Бо західний естеблішмент не може ігнорувати суспільну думку. А еволюція суспільної думки — на двох карикатурах.
Зеленський заявив, що генерали мають бути в окопах. Звучить по- сталінськи, але це нічого не дасть для перемоги. Задача генералів — формування стратегії нашого опору і наступу, максимальне збереження життя воїнів, менеджмент війни і оборони.
Але ОП живе виключно популізмом, грозні заяви про генералів в окопах заходять певній частині виборців. Хоч час криків в стилі «вийди звідси, розбійник!» давно минув.
Примітно, що більшість українських генералів, особливо ті, хто отримали звання після 14, мають великий бойовий досвід. Це дійсно бойові генерали! Михайло Забродський провів найдовший рейд в тил ворога. Віктор Муженко не гнушався особисто вести підрозділи в бій. В Дмитра Марченка немає свого ТГ, але його роль в спасінні Миколаєва від окупації беззастережна. А до того був ДАП і інші гарячі точки. Ігор Павловський брав участь в успішній обороні Маріуполя в 2014. На цих героїв й досі відкриті кримінальні справи. Десятки бойових генералів виведені в розпорядження, тобто, їх унікальний досвід і практичні знання не використовуються!
Для перемоги потрібно не в окопи стратегів запхати, а повернути їх в Генштаб і Ставку , задіяти в плануванні, виробленні стратегії і тактики.
Верховний Головнокомандуючий має переступити через власне его, запросити до себе Турчинова, Муженка, Полторака, всіх, хто має успішний досвід протидії ворогу, впровадження ракетних програм і створення нової зброї, підключити до розмови Залужного. Й думати, як нам вистояти з найменшими втратами.
Й окремо щодо окопів. Перестаньте будувати дороги- вкладіться в фортифікації. Й перестаньте на них красти. Бо коли Кирил Тимошенко в нас тепер відповідає за оборонні споруди, а проти Павловського і Марченка й досі відкриті кримінальні справи за те, що вони посміли ставити на озброєння воєнні катери і купували не асфальт, а бронежилети — до добра не доведе.
Спічрайтерам Зеленського окремий привіт. Досить популізму. Вже не заходить. Не вірите- вийдіть з бункеру і пройдіться по базарам чи проїдьте в метро. Почуєте дуже багато цікавого.