Саме стільки катерів різного функціонального призначення поповнять корабельний склад ВМС України. Але це не єдиний шлях підсилення надводних сил сучасними корабельними платформами
Такі амбітні завдання окреслені Державною програмою розвитку озброєння і військової техніки Збройних Сил України до 2020 року. Фінансовий ресурс становитиме понад 10 млрд грн. Командування ВМС сформувало оперативно-тактичні вимоги до платформ катерів «москітного флоту». Вони мають повністю відповідати технічним стандартам НАТО й бути сумісними за технічними якостями побудови та характеристиками ефективного застосування озброєння з кораблями та катерами Альянсу.
Як розповів заступник начальника штабу командування ВМС ЗС України з євроатлантичної інтеграції капітан 1 рангу Андрій Риженко, зважаючи на обмежені фінансові можливості держави, ВМС України на короткострокову перспективу розглядають створення малотоннажних, швидкісних, малопомітних, добре озброєних катерів різного призначення, які цілком органічно вписуються в концептуальну модель розвитку «москітного флоту». Вартість однієї такої корабельної платформи стартує від 1 млн доларів США і сягатиме майже 50 млн у американській валюті. Зважаючи на озброєння та оснащення, ця сума може коливатися.
Для виконання завдань у ближній морській зоні, а це 100–150 миль, захисту морегосподарського комплексу, берегової смуги, об’єктів інфраструктури і морських комунікацій, охорони морського кордону і протидії агресії РФ з приморського напряму, включаючи передусім недопущення проведення противником морських десантних операцій із висадкою морського десанту або диверсійно-розвідувальних груп, командування ВМС визначило так звані три ешелони бойового застосування новоутворених катерних угруповань.
— Перший напрям — це ударні ракетні катерні платформи, які нестимуть ударну ракетну зброю дальньої дії, матимуть торпедне і артилерійське озброєння, засоби РЕБ. Їхнє завдання — стримування кораблів агресора насамперед у виключній морській (економічній) зоні України та завдання вогневих ударів по його надводних кораблях та підводних човнах, — зазначає капітан 1 рангу Андрій Риженко.
Ці завдання виконуватимуть у майбутньому ракетні катери типу «Лань», оснащені ударними ракетними комплексами.
Другий ешелон — створення багатофункціональної патрульної протимінної платформи. Перед цими катерами стоятимуть завдання з патрулювання визначених морських ділянок, супроводження, захист та конвоювання суден, зокрема на морських шляхаx вантажоперевезення. Крім того, це проведення заходів з протимінної діяльності, обстеження і виявлення мін, їхнє знищення та протидиверсійна оборона портів. Це будуть, так би мовити, катери-захисники українських портів та морських комунікацій. Приміром, американські катери типу «Айленд» у разі їхньої передачі ВМС України займуть цю нішу бойового застосування флоту. Будуватимуть й інші катери такого призначення.
Третій ешелон включатиме амфібійні швидкісні катерні платформи. Це десантні й амфібійні катери вітчизняного або закордонного виробництва, здатні розганятися до 50 вузлів, малопомітні та маневрені. Вони доставлятимуть підрозділи морської піхоти або Сил спеціальних операцій у райони виконання завдань.
— Прикладом цієї платформи є турецькі катери типу MRTP-24 або американські Mark-5, — продовжує представник командування флоту. — Турецький катер завдовжки 24 метри, побудований з композитних матеріалів, має швидкість більше 50 вузлів, дальність плавання в 500 миль і високу маневреність. Бере на борт групу з 16 осіб (спецпризначенці, морські піхотинці, водолази, оглядова команда), має сучасне устаткування, зв’язок, бойовий ракетно-артилерійський модуль для знищення морських і повітряних цілей, а також вогневої підтримки дій сил на березі.
Зараз підприємство «Кузня на Рибальському» для потреб флоту будує десантно-штурмові катери типу «Кентавр». Також можливим та насамперед перспективним варіантом поповнення корабельного складу флоту амфібійними катерами є шведський десантний катер CombatBoat 90. Його проект виявився дуже вдалим. Багато країн узяли його за основу для розробки власної платформи. Починаючи з 1990 року для військово-морських сил семи різних країн світу побудовано понад 230 таких катерів (вартість одного — близько 5 млн євро).
Начальник штабу — заступник начальника штабу зі стратегії, політики і вимог ВМС США в Європі та Африці 6-го флоту ВМС США контр-адмірал Деніел У. Дваєр:
«У тих умовах, в яких на сьогодні перебуває Україна — відсутність необхідного обсягу фінансування та гостра потреба мати хоч якийсь корабельний склад, таке рішення як «москітний флот» є досить оптимальним.
Це дозволяє забезпечити захист прибережної берегової лінії від можливих агресивних дій противника. Однак «москітний флот» обмежений у своїх можливостях і має розглядатися як початковий етап розвитку військово-морських сил. Не слід на цьому зупинятися, потрібно розвиватися далі. Для початку в пріоритеті має бути берегова охорона, а надалі — територіальні води і присутність у міжнародних водах морів та океанів».
— Розвиткок малотоннажних москітних платформ — це короткострокова перспектива розвитку надводних сил, обумовлена кількома факторами. Це складна ситуація в Чорноморському регіоні, анексія Криму, яка продовжилася агресивними діями Росії у виключній морській (економічній) зоні України, захоплення бурових установок тощо. Тож існує загроза з морського напрямку. Ми маємо відповідати належним чином. На даний момент питання ціни та якості будівництва (закупівлі) платформ для концепції «москітного флоту» і, відповідно, питання часу, необхідного для якнайшвидшої побудови нових катерів, стало вирішальним аргументом. «Москітний флот» — це не тільки початковий етап відновлення бойових і оперативних спроможностей ВМС, але й дієвий спосіб вирішення проблеми захисту національних інтересів на морі.
ВМС України в жодному разі не відмовляються від будівництва класичного флоту, який матиме кораблі значно більшої водотоннажності, сучасне корабельне озброєння, включаючи ударну ракетну зброю дальньої дії, артилерійські й торпедні установки, засоби ППО та РЕБ. Наявність цих кораблів дозволить виконувати завдання із боротьби з надводними, повітряними і підводними цілями на значній відстані від пунктів базування. Ці кораблі можуть діяти і в дальній морській зоні, за межами Чорного моря.
У перспективі ВМС має поповнитися багатоцільовими кораблями класу «корвет» власного виробництва та нарощувати спроможності вже сформованого «москітного флоту». Нещодавно Кабінет Міністрів України відновив фінансування програми будівництва чотирьох кораблів проекту 58250. Вартість будівництва корветів становитиме майже 32 млрд гривень. Будемо сподіватися, що вітчизняні кораблебудівники з цим завданням упораються.
Разом із будівництвом цих корветів ВМС України розглядає й інші шляхи підсилення надводних сил сучасними корабельними платформами. На думку капітана 1 рангу Андрія Риженка, підприємствам вітчизняного кораблебудування доцільно використати досвід, наприклад, Об’єднаних Арабських Еміратів. Нещодавно для ВМС цієї країни збудували корвет типу Baynunah — вже шостий у серії цього проекту.
— Ще 20–25 років ця країна не мала жодного досвіду з кораблебудування. Але завдяки грамотній державній політиці у співробітництві з Францією (компанією CMN) був опрацьований цей проект багатоцільового корвета. Вони стартували практично з нуля: побудували суднобудівні підприємства та підготували відповідних спеціалістів у галузі будівництва військових кораблів. Корвет типу Baynunah за своїми розмірами майже співпадає з корветом «Тернопіль». Їхній корабель завдовжки 70 метрів має водотоннажність 900 тонн. До речі, його вартість становить половину вартості корвета проекту 58250 «Володимир Великий», який втричі більший за водотоннажністю і кількістю членів екіпажу, але при цьому зброї на ньому, приміром, ударної ракетної, не менше, — проінформував капітан 1 рангу Андрій Риженко.