Майже анекдотична (була б, якщо б не мала трагічні наслідки) історія про те, як пропаґандисти (нехай і колишні) одного телеканалу, що привів до влади Зеленського та його партію, опиняються одне за одним в СІЗО (починаючи з власника).
Дубінський, як і купа інших медіапотвор з каналів Коломойського, Медведчука та Ахметова, долучився до демонтажу тих засад, які зʼявилися в Україні після Революції гідності та доклався до приходу до влади реваншистських, проросійсько налаштованих сил. Більше того, Дубінський сам став частиною цих сил — депутатом від партії «Слуга народу» — партії «збірної солянки» — без ідеології, цінностей та політичної стратегії. Партії популістів, реваншистів та адептів «какая разніца». Партії агентів кремля, русофілів та патріотів, які вступали до партії не за принципами, а за прохідними рейтингами.
Партії, яка сама собі стала вироком, а більшість її одіозних членів — стали вироками Зеленському.
Але не варто забувати, що за цих людей проголосували українці. Під впливом чи без впливу телеканалів та серіалів, але факт залишається фактом — проголосували: і за Дубінського, і за Зеленського, і за Безуглу, і за Колю-котлєту. Проголосували за «мір с россієй», за «просто пєрєстать стрєлять», за «сойтісь гдє-то посєрєдінє», за «плохіє мінскіє соглашенія» (і «хороші» оманські), за знецінення та демонтаж всіх досягнень з 2014 року, за «нові обличчя», які стали обличчями популізму, зради та великої війни.