Із задоволенням я спостерігав як вчора палало у фан-клубу (явного і таємного, щирого та меркантильного) нашого великого і простого Андрія Борисича Єрмака через публікацію у «The Economist». Як волали вони хором: «Що? Єрмаку не доповіли про наступ?! Та бути такого не може! Бу-га-га-га-га!»
Характерно, що обурюватися не наважилося жодне видання з числа топових. Навіть мономарафон обрав просто констатувати факт – там гарно розуміють можливі наслідки «обурення». Обурювалися лише чорні піарники, на кшталт Вови Петрова з його «Карточним офісом». І ще обурювалися 100500 ноунеймів з соцмереж – для розуміння, порівняно із «The Economist» я сам не просто ноунейм – я ноунейм в десятому ступені.
Бо що таке «The Economist»? Це видання, бляха, зі СВІТОВИМ іменем. «The Economist» читають у всьому світі і у всьому світі він екстра-впливове видання, що формує громадську думку, погляди політиків, стратегії бізнес-корпорацій тощо. «The Economist» обіймає таке положення тому що він цінує свою репутацію і публікує інформацію здобуту з надійних джерел. Коли якийсь широко відомий у вузький блогер з України починає волати що читачі «The Economist» «поїли лайна», смішним виглядає не «The Economist», а як раз вузько відомий блогер. Звісно, для всіх хто бодай інколи послуговується головою.
І знаєте чому така істерика? А тому що «The Economist» на весь світ повідомив – президент Зеленський не довіряє Андрію Єрмаку. Існує сфера, де Зеленський приховує інформацію від Єрмака. Тобто вплив Єрмака вже не такий тотальний як нам описують. Виходить так, що Єрмак силився-силився звільнити Сирського, а в результаті Зеленський не те що Сирського не звільнив – він в питанні атаки на Росію довірився Сирському, а не Єрмаку.
А до речі, чому ніхто не збурився заявою, що план операції Сирський із Зеленським ще й від ГУР приховали? Бо виходить що і військова розвідка України – тої?..
Взагалі, я завжди люблю такі от топові статті читати в оригіналі. Бо за всіма оцими «план операції приховали від Єрмака і від Заходу» (себто Єрмак у гарній компанії), ніхто не переказав змісту статті. А зміст статті, якщо одною фразою, зводиться до такого – ЗСУ здійснили зухвалий наступ на Курщині, але зараз ризикують зазнати важких втрат на Донбасі. Цитую: «Українські солдати на території Росії кажуть, що вже починають помічати інший рівень опору. Втрати зростають. Росіяни посилилися краще підготовленими підрозділами, зокрема морською піхотою та спецназом. Вони вивчали місцевість. Ця запізніла відповідь Росії на вторгнення в Курську змусила її відволікти частину військ від блокаду в Україні на Донбасі. Відображаючи це, джерело в українському уряді каже, що військова активність на Донбасі значно знизилася з 16 серпня. Однак є великий виняток: Покровськ, місто, куди Росія впевнено просувалась перед вторгненням і де вона намагається підтримувати сильний тиск на Україну».
Стаття «The Economist» це по-перше гучні дифірамби Збройним силам України. Автори статті не приховують захвату з того як майстерно була підготовлена і виконана операція під Курськом. По-друге, стаття зазначає, що наступ під Курськом викликав ейфорію в українському суспільстві – вперше за останній рік українці здобувають перемоги.
Але основний лейтмотив статті – а що далі? Чим завершиться ця операція під Курськом? Стаття не говорить це відверто, але це випромінює весь її зміст – чи не станеться так, що успіх під Курськом, обернеться катастрофами на інших ділянках фронту, у першу чергу на Донеччині? Власне, про це говорить сама назва статті: «Подвійний удар Росії проти ударного рейду України: бомбить українців у Курську і наступає на Покровськ».
Але кожен обирає собі сам. Хто не хоче вірити «The Economist», може залюбки вірити обіцянкам влади. «Два-три тижні, максимум місяць», «будемо пити каву в Криму влітку 2023-го», продовжувати?
Весь ЮА-нет обсуждает новость от “The Economist” – генерал Сырский, де план наступления на Курскую область России не обсудил с Ермаком. Это же надо так! Невооруженным глазом читается тонкий намек – если бы Ермак знал, то точно о подготовке наступления знала бы Москва. Читается и другой, не менее прозрачный намек – о наступлении в Курскую область не сообщили западным союзникам. А вот если бы сообщили – Москва точно знала бы.
🤔Весьма интересно, не правда ли? Вопрос, кому выгодно вывести в круг не ведавших одновременно и Ермака и западных союзников? И второй вопрос. Вторжение в Россию, это та самая эскалация конфликта, о которой постоянно талдычит Салливан и которой (соответственно) боится Байден. А если бы в ответ на вторжение западные союзники заявили что-то в духе: «Мы за такое не подписывались, мы осуждаем вторжение в Россию и прекращаем оказывать помощь Украине»? Вы представляете себе что началось бы в самой Украине из которой и так выехали миллионы людей?
😄И да. Кто-то всерьез готов поверить, что Зеленский, который шагу ступить боится без Ермака, готов что-то с ним не обсудить? Дурить Ермака умудрялся Залужный – за это его убрали из главкомов. Но и Залужный готовя контрнаступление под Харьковом не прятал от Ермака подготовку операции, он подал один из возможных планов. Естественно, не тот по которому действовали ВСУ. Сырский на такую игру не способен по определению.
♻️Мы уже не говорим о том, что вторжение в Россию, это вопрос политический. Ни один украинский военный не рискнет пойти на такой шаг без санкции политического руководства страны. Залужного часто упрекают, мол почему он своеврененно не вывел войска на границы, он же был главкомом ВСУ? Да потому и не вывел, потому что не мог пойти на такой шаг без приказа главнокомандующего, то есть Зеленского В. А. Тут же речь о вторжении на территорию наибольшего государства в мире!
😉Да естественно политическое руководство страны знало о подготовке операции – знали и Зеленский, и Ермак, и Кулеба. И западные союзники – естественно.
🤪Одним словом, все это – полный бред.
📰Однако. “The Economist” издание с мировым именем, и оно крайне печется о своей репутации. Как же вышло так, что им скормили откровенную дезу? Да очень просто. Информацию “The Economist” предоставили лица из окружения… Андрея Ермака. Потому что ему это нужно.
🇬🇧Правда такова. Да, западные союзники знали об операции, однако в детали посвящен был не Госдеп США, а руководство Великобритании, которое сейчас молчит и не отсвечивает. Байдена поставили в известность практически в последний момент, когда все уже было продумано и взвешено. Британский интерес в этой истории имеется серьезный, но об этом потом.
🙅🏻♂️Интерес же Ермака самый прямой. В отличие от Зеленского и всего конгломерата украинских журналистов, которые сейчас оргазмируют от ощущений что «они москалям квасят морду» Ермак к операции в Курской области относится крайне скептически и считает ее откровенной авантюрой. Поэтому он уже сейчас пытается от операции в Курской области окреститься. Мол, «я ничего не знал – ко мне какие вопросы?» Одновременно Ермак подыгрывает и западными союзникам, которым сейчас выгодно занимать позицию «мы ни о чем не знали, это личная инициатива украинского руководства».
🤑Ермак вообще в последнее время часто подыгрывает Западу – он имеет на то очень серьезные причины.
🤷🏻♂️Почему же Ермак не выступил против операции на этапе ее планирования? В двух словах – по той же причине, по которой он убеждал Зеленского и всю «Слугу народа» что российской угрозы нет – он с Москвой обо все договорился.
😎Это было до полномасштабного вторжения – как раз тогда когда Зеленский рассуждал о майских шашлыках.
