Чи можливо передбачити передбачуване?
Так, якщо Ви не засліплені емоціями.
Емоції можуть дарувати насолоду і щастя, але розбиті надії породжують ненависть.
Чи потрібно реагувати на дрібниці, до того, як вони стали проблемами?
Безумовно, особливо в політиці.
Можна було сподіватися, що посередній актор розмовного жанру, який виграє вибори завдяки консенсусу олігархів та лояльності Кремля — сформує потужну команду, яка змінить Україну і його самого.
Більше того, можливо були навіть виправдані іміджеві жертви тих, які повірили в Зеленського і пішли за ним.
Бо, раптом?
Суспільство не повинно розбиратися в перепитіях політики, відслідковувати зв‘язок між тим, що сказав політик вчора і відбудеться завтра.
Але преса і експерти повинні.
Коли Президент заявляє, що завтра всі дороги стануть європейськими, покритими 4G і ми збудуємо нове місто-курорт — це ще можна списати на пост-виборчий шал. Ну, чоловік недалекий, щось йому таке підсунули, не розібрався і ляпнув, може й щиро хоче, а потім зрозуміє, що не зможе.
Але, це перший дзвіночок і, якщо його вчасно не піймати і не «заглушити» одразу обґрунтованою критикою — тоді дзвони будуть бити на ґвалт у день Х.
Коли була зруйнована система незалежного контролю за якістю дорожнього будівництва, знищена реальна конкуренція, а ціни за дороги зросли у 2-4 рази — всі забили на сполох лише після очевидної дикої вартості.
Хоча те, що дорожнє будівництво завершиться грандіозною корупцією було зрозуміло з першої публічної наради президента і як добудовувався шлях Запоріжжя-Маріуполь.
Проблеми енергетичної кризи цьогоріч — це не проблеми літа 2021 року, а проблеми літа 2020 — коли поклали на лопатки атомну генерацію і запустили кризу неплатежів і нестачі грошей для енергоринку.
А, насправді, ще раніше, початку 2020, коли через незгоду Гончарука терпіти менеджмент Коломойського на «Центренерго» — Гончарука відправили у відставку.
Було очевидно, як відбуватиметься боротьба з пандемією, коли з її початком команда Зеленського продала маски за кордон, потім завезла в декілька разів дорожчі з-за кордону під виглядом гуманітарного вантажу для усіх, а в підсумку продала їх на ринку.
Тому сьогодні ми знову без кисню, замість вакцинації рекламуємо Велике Крадівництво і робимо вигляд: страшно, але прорвемося.
Прорвемося, але не усі…
Колись в моєму улюбленому «Дзеркалі Тижня» прозвучала фраза: «Корупція Кучми почалася тоді, коли Волков подарував шкіряний диван у його приймальню».
Корупція Зеленського не почалася, вона була одразу готова. Олігархи, контрабандисти, злодії і аферисти не для того зробили ставку на Зеленського, щоб він з ними боровся.
Він мав стати їх помічником, а зараз він вже їх партнер, інколи — старший.
Очевидці перших місяців роботи Кабміну Зеленського досі пам’ятають тінь Шефіра, який шукав держпідприємства, що мали фінансувати «партію». Скільки з цих грошей пішло на партію, а скільки на офшори і чиї офшори — достеменно може не знати навіть Зеленський.
Чи є Зеленський зрадником? Для мене це очевидно. І це не відтоді, коли він з Єрмаком злив операцію по вагнерівцям, а коли на нараді з нашими військовими на фронті сказав їм в очі: «війна — через Вас!».
Кремль вже давно не робить ставку на Зеленського, вони ще в 2020 зрозуміли, що він захланний і «нєобучаємий», але вони щиро тішаться і ефективно використовують той хаос, який щодня плодить Зеленський.
Тому, щонайменше для мене, Зеленський — зрадник і зло, який нищить мою державу.
Стратегія Зеленського очевидна — втриматися на посаді будь-якою ціною. Бо він зараз залишається з єдиним другом — Коломойським, консенсусу олігархів, що Зе — the One більше не існує.
Колись, давній знайомий Коломойського дав дуже вірну його характеристику: «після нього залишається лише випалена земля».
Ми, звісно, можемо ще почекати, коли згасне світло і кілограм гривень можна буде поміняти на кілограм хліба.
Але з цим очікуванням на завершення експерименту є єдина велика проблема — ми експерементуємо з собою, а не з Зеленським.
