Ви вже в курсі, парафіяни, що Кирило Гундяєв надумав був скликати «всеправославне совєщаніє», на якому всі присутні, тричі обійшовши главцу РПЦ ФСБ хресним ходом, мали дружно засудити дії Константинопольського Патріарха Варфоломія, оголосити недійсним український Томос, та, по-можливості, зробити Гундяєва вселенським патріархом.
Для цієї наради не знайшлося іншого місця, як столиця мусульманської Йорданії Амман, сам король якої, теж мусульманин, Абдала Другий дав особистий височайший дозвіл проводити зустріч саме там.
Обрання мусульманської країни зовсім не дивно, бо і на Росії з року в рік кількість сповідників ісламу зростає, тому Гундяєв вже зараз хоче заручитися підтримкою різних мусульманських правителів, а то мало лі шо. Тим більш і Пуйло чим далі, тим хворобливіше та дурніше.
Так от, це розкольницьке збіговисько відбулося, а більшість православних церков світу його проігнорували. На Кирила було жалко навіть дивитися, бо день його торжества перетворився на апогей зневаги. Біль та смуток кожного покинутого та непотрібного агента ФСБ охопив його серце. І сумний він не тому, що Великій Піст гряде, а тому, що уявляє, як дивлячись на страждання амбітного гордеця, істинні православні віруючи по всьому світу, а особливо у Константинополі та в Україні, істово хрестяться, та кажуть: «Дякуємо Тобі, боже, що врятував нас від московського лукавства, та кірюшкіної дурості! Амінь!». Також Гундяєв зєло страждає від злорадства своїх найближчіх поплічників, особливо Кирила Шевкунова, котрого і так сцарь Пуйло дуже любить за малий зріст, і давно вже запланував замінити ним Кирила.
Крім того, що на це збіговисько приїхали всього чотири предстоятеля з 15, треба відмітити, що не було і спільної літургії, тобто не була засвічена євхаристійна єдність. Щоби було зрозуміло, зустріч православних без спільного служіння літургії, це приблизно те саме, як отримати запрошення на вечерю в ресторан, але там нічого не їсти, бо вечеря ця ніякої їжі не передбачає.
Так само підсумкове комюніке зустрічі відверто слабеньке, ні про що, суцільна декларація за все хороше проти всього поганого.
Отже, залишаємось задоволеними черговим фіаско єресіарха Гундяєва, розбудовуємо власну Церкву і власну державу, та готуємось до Великого Посту.
