БОРИСИЧ

551
Знаєте, я далекий від того аби людину малювати лише чорним або білим. Тепер вже екс-міністр МВС Арсен Аваков — людина дуже неоднозначна. Були моменти за які його можна було хвалити. Було й те за що його можна і треба ненавидіти.

Так, Аваков завжди був у проукраїнському таборі, у 2004 р. він організовував у Харкові Помаранчевий Майдан (разом з Кернесом — !). Потім був головою Харківської ОДА. А в часи Януковича – вигнанцем. Проте, цей представник проукраїнських сил так і не опанував української мови.
Під час Революції Гідності Аваков став автором мему «мусора – не люди». Вже через два роки він сам заговорив про необхідність «презумпції правоти поліцейського». Тобто – спершу виконуй потім оскаржуй.
Серед лідерів Майдану Аваков взявся за роботу найбільш брудну і непопулярну – очолив МВС. В Україні поліцію не люблять. Міністр МВС в Україні хорошим бути не може за визначенням. Різноманітні активісти і представники ЗМІ зроблять потвору з будь-якого головного поліцейського країни. Це очевидно. Проте в перетворенні МВС в монстра, який існує скрізь і якого бояться всі, Аваков явно перевершив і Захарченка, і покійного Кравченка. Поліція, Нацгвардія, прикордонники, служба надзвичайних ситуацій – жоден міністр МВС не мав такої влади.
До речі, хто пригадує зараз, що весною 2014 р. Авакову на посаді пророкували від сили 2-3 місяці? Просидів він у міністерстві 7 років – рекорд серед міністрів МВС України.
Влітку 2014 р. саме Аваков взявся за легалізацію добровольчих батальйонів через введення їх в систему МВС. Така близькість для багатьох бійців добробатів стала фатальною – саме підлеглі Авакова віддавали накази їм іти в Іловайськ. Саме заступник Авакова генерал Яровий перебував в ставці генерала Хомчака до самого оточення і фактично керував операцією (Хомчак був молодший за нього і за званням, і за посадою). Чи мали вони на руках наказ Авакова – здогадайтеся самі, але нині в оточенні Авакова про цей факт згадувати ду-у-уже не люблять. Потім були ще й Ріффмастер та Дугарь.
За міністра Авакова була розпочата реформа МВС – з’явилася патрульна поліція, яка перші роки діяла напрочуд ефективно, сам мав нагоду переконатися. Проте – реформа так і не була завершена. Можна сказати так, Аваков прийшов в систему МВС і розчинився у ній. Став її часткою. Все подальше – похідне. Скандали навколо грального бізнесу. Махінації на ринку газу. Тощо.
За Авакова поліція відчула певну безкарність – саме її наслідками стали зґвалтування поліцейськими жінки в Кагарлику, убивство малорічного Кирила Тлявова, розслідування справи убивства Шеремета, яке практично перетворилося на розправу над співаком Риффмастером. Аваков на посаді засидівся – це давно очевидно.
Чому Аваков подав у відставку саме зараз? Думаю, тривалий час керуючи поліцією він чітко засвоїв головну заповідь злочинців: «Головне – вчасно змитися». Аваков не мав підстав уходити. Його впливу в Україні можна було тільки позаздрити. По суті, він був гарантом стабільності і спокою в Україні Зеленського. Аби така людина пішла сама, вона мусила збагнути, що насувається щось справді лиховісне. Як це збагнув Львовчкін, коли подав у відставку після побиття студентів 30 листопада 2013 р. Міністр МВС інформації про країну має подекуди більше за прем’єра, дані про обстановку надходять від кожного дільничного та патрульного, їх обробляють відомчі інститути і вже їхні висновки і прогнози регулярно лягають на стіл міністра. Аваков не тільки мент – він політик. Він гарно розуміє, коли ситуація починає нести загрозу особисто йому. Моя думка – він побачив до чого іде країна, зрозумів що йому доведеться робити і вирішив втекти зараз. Аби про нього встигли забути.
Але я побажаю Арсену Борисовичу аби всі ми про нього не забули. Аби не сказали роки за 3-4: «То все було давно і неправда». Я бажаю, аби ми пам’ятали все – і корисні справи Авакова, і те чому Аваков – чорт. Аби все корисне, що зробив Аваков стало для нього пом’якшуючими обставинами. На суді.
З огляду на те, що нам бадьорими темпами будують диктатуру, я боюся засмутити всіх хто рве баяни з приводу відставки Авакова, і паралельно засмучуся сам.
Те що я передчуваю далі — дуже далеко від свята перемоги над пекельними силами.
Тому, що чорт — суща дитина в порівнянні з повноцінним дияволом влади, яка втратила обмеження. Тому персона того, хто прийде — не так важлива. Важливий повний, абсолютний контроль. Який гряде.
Для цілісної картинки пи*деця не вистачало одного пазла. Безумовного управління УСІМА силовими структурами. І ця деталь запросто перетворює смішну картинку цирку з клоунами — в повноцінний репресивний апарат. У них тепер в руках не чарівна паличка (плач Гаррі Поттер) — а чарівна дубина.
Швидше за все ця влада зробить для очищення образу Арсена Борисовича (з дитинства за нього) більше ніж всі піарники, разом з солодкогубим Антоном Геращенко. Тому, що скоро старий, добре знайомий чорт — може здатися нам янголом. Бо все пізнається в порівнянні.
Ми хотіли змін? Так.
А хтось думав, що зміни будуть на краще? Я не думав.
Але ми маємо пройти і через це.
Єдине на що сподіваюся — на Арсена Борисовича спишуть всі спільні тухлі справи. І хоча б кілька знакових — закриють, і відчепляться від людей.
І для стартового піару бонус. І слідчих розвантажать.
Тому що чую, у них скоро буде багато роботи. І багато хто з нас це відчують.
Йой, я знову згустив фарби? Нагнітаю?
Ну, спочатку ви мені завжди це говорите.
P.S. Арсен Борисович — я не буду сумувати. Бо, по перше — я вас ніколи і не любив. А скоріше – дуже навпаки. А по-друге – нам тепер все одно не дадуть на це часу.
Зате, за вас тепер ніхто не може ховатися. Ми залишилися з ними один на один. І це без сумніву — добре. Стопудово.

Поделиться:
Загрузка...