Кожен раз захоплююся живим прикладом стандартної схеми сучмедіа — не маєш фактажу — скомпілюй так, щоб підвести до того, чого немає.
.
Ось і носяться по мережі експерти з витріщеними очима. І жують тему Порошенко за версією Медведчука. Яку він подавав своїм господарям, щоб підтвердити свою значимість і успішну роботу.
Ну, ОК. І шо?
Все дуже просто. Так. Так і є. Віроломний Порох використовував кума божевільного карлика. Поюзав, як кажуть.
Він же в цих питаннях людина більш ніж досвідчена. Школа дуже великого бізнесу. Життя серед акул.
Медведчук, звичайно, теж гравець. Але до нашого йому — далеко-далеко.
Наш — ще той ляльковод, не сумнівайтеся. У самому правильному розумінні цього слова.
Тільки ось, такі справи — поюзав він його в інтересах України. Що власне підтверджується усіма подальшими подіями. Тому, що судять завжди по результату гри. А не по тактичним маневрам. Нехай навіть вони іноді здаються дивними з боку.
Якби було інакше, якби він працював «не на користь» — скажіть собі правду. Над вами, швидше за все, був би вже інший прапор.
А вийшло зовсім по іншому. І гола на старті Україна — віджала все що могла. А коли вперлася в відкриту агресію — врилась в землю, і наростила потужність. Таку, що не можуть розхитати навіть сьогоднішні «рятівники».
Таку, що росія може «грати мускулами» — але не наважується почати генеральну бійку. Тому, що знає — скільки власних трун отримає в результаті. І це — головне в тому, що вона не переходить межу. А чиїсь дипломатичні зусилля ззовні – це вже в другу чергу.
І не тільки з Медведчуком він грав, хитрував, лавірував і використовував. І з головним своїм опонентом — царьком московитським. І з ще купою виродків. І навіть (о боже) з партнерами та союзниками. Це називається — державна політика в державних інтересах.
І все повинно бути — тільки так.
Тому я і з ним. Тому що я маю отримати в результаті Україну, за яку я воював. Тому, що мене влаштовує саме такий — хитрий, підступний, потужний, готовий на нестандартні ходи. Нахабний танк і небезпечна кобра. І інших варіантів поки немає. Про ідеального кубічного коня у вакуумі, про якого можна тільки побазікати – я навіть говорити не хочу. У нас ситуація така. Назад дороги немає. А вперед тільки вгору.
Тому потрібна стратегія і тактика. І підступність. І віроломство. І обман ворога.
А рожеві слоники будуть потім. Коли можна буде спокійно відмити бруд і кров. І зайнятися чим-небудь світлим і високим. У білих печатках.
Так що — краще оцінити красу гри. З огляду на відомий результат в загальному плюсі.
А для повного розуміння — уявіть нинішнього «найвпливовішого» на місці «нашого гравця».
Уявили? А тепер світ, в якому ви б жили сьогодні за підсумком?
Отож.
