Коли впаде Кремль і архіви КГБ нарешті опублікують, буде цікаво почитати розшифровані депеші з резидентури КГБ в Україні — РПЦ з детальним змістом сповідей першого заступника керівника офісу президента України.
Красива легенда: я був реально не в курсі, я ж просто сповідався, а не зраджував Україну.
Красива, але не пройде.
Бідна Україна: один краде, інший зраджує, всі брешуть.
А останній, який перший — просто «якийсь дурачок».
Мда… з ким і про що тут розмовляти щодо геополітики?
Ну, і як ми можемо пересвідчитися, робота в ОПУ в час кризи і місцевих виборів як кохання у час холери: один замість виходу з пандемії і економічного провалля — вигадує «фішечки» і на коліні складає питання фейкового соцопитування, інший замість роботи з областями — б’є поклони і свічки палить на славу «расейскава аружія».
Скурві сини і аферисти!
P.S.
Один з керівників Офісу Зеленського став іподияконом московської церкви в Україні (або так званого «московського патріархату).
На фото Сергій Трофімов — заступник глави Офісу президента України. Так, України, а не Росії. Сьогодні він прислужував у монастирі в Феофанії, який належить РПЦ. Прислужував разом з Онуфрієм та Антонієм, відомими особами, які просувають «русскоє православьє» в Україні.
Сам же Трофімов здавна є прихильником московського патріархату, та захисником російської церкви в Україні. Ця ж особа відповідає за кадрову політику в Офісі президента.
Тепер ви розумієте чому сьогодні Православна Церква України не в фаворі у теперішньої влади? Чому фактично заблокований процес переходу парафій з МП до ПЦУ. Чому влітку цього року відкривали справу «за Томос». Чому влада робить все щоб розвернути країну на 180 градусів.
Це і є обличчя влади Зеленського. Не більше і не менше…
А хто-хто це у нас служить літургію в жіночому монастирі у Феофанії разом з головним москвопопом Онуфрієм (УПЦ-МП)? А це заступник голови Офісу президента (тобто — Єрмака) Сергій Трофімов. А як же так? Зеленський же щойно зустрічався у Стамбулі з Вселенським патріархом Варфоломієм — аж вата палала? А от так. Зустріч з Варфоломієм була протокольна (!). А заступник голови ОПУ іподіакон УПЦ-МП — справжній. Тому й літургію служить з москвопопами. Трофімов серед іншого відповідає за комунікацію з головами ОДА. А ОДА — реєструють релігійні громади. Вам зрозуміло чому призупинився перехід громад з УПЦ-МП до ПЦУ?
Росія завжди намагалась контролювати в Україні стратегічні напрямки. Це Безпека, Освіта, Спорт…
Безпеку руйнували через своїх агентів таких як Лебєдєв, Саламатін, Єжель тепер Таран.
Доречі, всі троє попередників в Криму, Росії та Білорусі.
Освіту контролювали та руйнували через Табачника, а тепер Шкарлєта.
КГБ завжди працювало в ворожих країнах, навіть у США, з декількома поколіннями школярів та студентіа, така практика ще з часів СРСР. Теж саме в Україні
Спорт, як засіб пропаганди, першим в новітній історії почав використовувати Гітлер. Варто згадати Олімпіаду 1936 року.
Цю практику перейняв Сталін.
І Путін, з його підміною сечі на Олімпіаді у 2014му не залишився поза процесом.
Доречі, Гітлер і Путін прикривали Олімпіадами власні військові операції та анексії, легітимізуючи себе.
В сучасній українській історії багато прикладів, коли РФ використовувала українській спорт для інформаційних операцій.
У 15му році Кадиров возив наших молодих борців за власний кошт до Чечні на турнір його ім’я, у той час, як кадировці вже приїхали та воювали проти України на Донбасі, під Дапом та Дебальцево.
В обличчі Усіка та Ломаченка додалася ще одна складова гуманітарної агресії — московська церква.
Це потворне поєднання посилило несприйняття та відторгнення українською громадою тих, хто ще недавно були героями України.
Гротескність ситуації, косноязикі публічні виступи боксерів, на теми в яких вони геть не розуміються, мова ворожої пропаганди Росії довкола їх тез, тисячі вбитих українців під час війни, тощо, зробили Усіка та Ломаченка фарсовими фігурами.
Після кумедного виклику Усіка на бій українських патріотів, який прийняв український борець Борис Грицай, що змусило Усіка різко зам’яти тему, комічність проросійських боксерів та їх недолуга позиція тільки розрослася.
І от Ломаченко програє бій, втрачає всі пояси…
Здавалося, Україна має здригнутися, переживати та сумувати через поразку…
Україна здригається, але через гомеричний сміх та улюлюкання…
Більшість радіють поразці Ломаченка, незалежно від політичних позицій.
Є окремі маргінали, які обурюються такою реакцією суспільства, їх логіка зрозуміла, але вони не розуміють логіки країни.
На жаль, я теж маргінал. Я теж засмучений…
Засмучений, що Україна не зробила нічого, щоб протидіяти солодким пропозиціям Кремля для українських спортсменів та спортивних асоціацій України.
У нас Шкарлет віджимає колледж Олімпійського резерву під забудівлю.
Наша українська влада сама штовхає українських спортсменів в удушливі обійми Росії.
Ломаченко дурень, але українська держава винна, що він став дурнем проросійським.
Тому процитую українського письменника Гоголя: «Над кем смеетесь? Над собой смеётесь!»
