А що там по танках у ворога?

Станом на сьогодні 10.02.2023 Генеральний Штаб ЗСУ заявляє 3258 втрачених росією танків, а Oryx тільки по фото і відео підтверджує — 1713 шт. Як заявив військовий аналітик Oryx Якуб Яновський, фактичні втрати РФ у танках можуть сягати 2 тисяч одиниць.

І ось це вже якийсь проміжний результат. Бо за даними The Military Balance на 2021 армія РФ мала на озброєнні близько 3300 танків усіх типів.

Тобто станом на зараз, за 12 місяців вторгнення Україна знищила весь танковий парк РФ. А якщо ж брати найнижчі, супер-верифіковані дані від Oryx, то це 50% всіх найкращих танків доступних РФ рік тому.

Ось так закінчилася історія танкових військ колишньої росії. «Прориви, обходи, охвати» закінчилися демілітаризацією і денацифікацією танкового парку ЗС РФ.

Все. Тепер немає чим лякати Захід, кидком танкової армії на Ла-Манш. Розбилися об Гостомель, Білогорівку і Бахмут.

—————Бази зберігання.

А що ж на базах зберігання за Уралом?

У нас існує міф, що у Росії на базах бездонні запаси нехай старих, але ж танків.

В ЗМІ повторюють казки то про 70 тисяч, то про «десятки тисяч», ну а за даними The Military Balance 2021 ЗС РФ мали 10200 танків на базах зберігання: 7000 Т-72, 3000 Т-80, 200 Т-90.

Все подібні казки про «10 000 танков за Уралом» покликані вганяти західну, нашу і свою публіку в трєпєт, створювати враження, що «росія може воювати безкінечно». І як похідне: «потрібно домовлятися».

Ні. З цими казками треба поводитися, як з казками про «Кієв за 2 дня».

Насправді, всі 30 років, коли в Росії казали про «проізводство танков» і «проізводство танков сотнямі в год», не виробили жодного нового типу танка. Всі добре знають, що Україна «не будує нові танки, лише модернізує старі» підтягуючи характеристики до сучасності. Але в Росії та сама історія. Наприклад, «найсучасніший російський танк» Т-90М «Прорив» це третій десяток модернізацій Т-72 під новою назвою.

Знизу фото зсередини найсучаснішого Т-90М захопленого під Харковом. З космічних технологій — ЛСД дисплеї.

Фактично на найсучаснішому Т-90М стоїть той самий двигун від Т-34 часів Другої світової. На порівняльному фото, зліва двигун В-2 з Т-34, справа В-96 з Т-90М. А може навпаки? Спробуйте вгадати.

А ось наш боєць робить огляд захопленого російського Т-90А: https://www.youtube.com/watch?v=Rjp4Y08TUCs

Корпус — Т-72Б. Місце механіка-водія — єщо дєдивоєвалі. Якість сварки металу, якість виконання, відшелушування фарби від іржавої поверхні — свєрхдєржава 21 століття.

Тобто цей конкретний «сучасний» Т-90А «21-го століття» це і є той знятий колись з бази зберігання Т-72.

А ось захоплений під час контрнаступу під Харковом Т-80БВМ https://www.youtube.com/watch?v=T_fwZf9vrO0 . Найновіша модель в рос. військах. Постачається з 2018 року.

І тут теж заварене старе посадочне місце під Сосну-У. Тобто і це черговий Т-80 з бази зберігання. З тої бази, де «дєсяткі тисяч за Уралом».

Все оте «проізводят сотнямі» 30 років — це насправді як гноми Середзем’я жадібне розграбовуння старого радянського спадку з баз зберігання. Вони роками розпродували по світу старе барахло під шаром нової фарби і всі вірили, що в нього його багато.

Але правда в тому, що «було»: зараз цифри російських танків на зберіганні нижчі в рази від тих казок про «безкінечні склади» і навіть «10 000».

———Які ж реальні цифри на зберіганні?

А ось тут автор вже вручну все порахував по супутникових знімках російських баз: https://mil.in.ua/…/analiz-zapasiv-tankiv-rf-na-bazah…/

Зроблений ним висновок ще станом на 22 Серпня 2022 року каже про очевидне: ніяких 10 тисяч немає. Навіть 5 тисяч немає.

Просто цитую висновок автора:

«Всього по ЦБРТ та БЗтРВТ – 2075 танків відносно боєздатні (з них 886 на консервації під сухим повітрям), 1304 танків на зберіганні, 2299 танків до утилізації. Всього 5678 танків та 1330 танкомісць в ангарах.

Тепер трохи коментарів стосовно загальних цифр.

1330 танкомісць в ангарах це число, близьке до максимального від того, яку кількість танків РФ може зберігати у себе в сховищах. Реальна кількість техніки що там знаходиться нам невідома, вона може становити як 70% так і 10% від згаданого числа.

2299 танків до утилізації – в більшості це скелети танків, часто навіть без башт. Відновити таку техніку значно складніше ніж побудувати танк з нуля. Тому це металобрухт.

1304 танки на зберіганні. Це танки, які потенційно можна відновити на танкоремонтних заводах. Але їх потрібно завантажити на потяг, переправити залізницею до відповідного заводу, розвантажити, доставити у відповідний цех, провести дефектацію, потім почати пошук необхідних деталей (частина з яких вже не виробляється або має свій виробничий цикл) і т.д. Тобто часові витрати не малі. І не варто забувати, що Google maps не дає можливості якісно оцінити стан техніки. Тому цілком можливо, що з даної кількості частина танків піде на утилізацію.

2075 боєздатних танків з яких окремо виділив 886 на консервації під сухим повітрям. Цілком припустимо, що частину танків (та що не перебуває під сухим повітрям), доведеться відправити на танкоремонтні заводи або знадобиться час, щоб привести їх в боєздатний стан на базах зберігання. А от з 886 танків абсолютна більшість буде боєздатною після процесу розконсервації. Але тут варто розуміти, що частина з цих танків – це танки типу т-62. Які є мобілізаційними та зберігаються для застосування під час великих навчань на Далекому Сході (власне тому вони і зберігаються таким методом – щоб раз у рік вони могли справно пройти навчання. І саме тому ми побачили танки цього типу в Україні. Не через те, що в РФ закінчилися танки інших типів. Т-62 виявилися найбільш боєготовими серед інших). Але ці танки є застарілими та мають набагато меншу бойову цінність в порівнянні з т-72/80/90.

Загалом же, можна сказати що ворог все ще має досить потужні запаси танків. Оскільки 2 тисячі відносно боєздатних танків, нехай в т.ч. і старих типів, це більш ніж в два рази більше, ніж ми мали на початку вторгнення. Також не потрібно забувати про танкомісця в ангарах. Але історії про “десятки тисяч танків за Уралом” виявилися пропагандистським міфом. Оскільки фактично виявилося, що РФ не має такої кількості танків, а їхня якість та боєздатність, у більшості випадків, також під сумнівом.»(кінець цитати)

—————————

Тобто фактично станом на 22 серпня 2022 року, коли автор статті проводив свої підрахунки, всього лише (округлено) 3000 танків обмежено боєздатні і підлягають відновленню, із яких лише 886 можна поставити в стрій тут і зараз. При чому із цих 886 найбільш боєготових це не мала кількість 60-річних Т-62.

Ось — найвища межа: 3 тисячі танків потенційно доступних до відновлення.

Тобто далеко не «десятки тисяч» і навіть не «десять тисяч», а всього 3 (три) тисячі танків. Із яких завестись, проїхати і не зламатися через 100 метрів можуть (в теорії) 886.

Станом на 6 місяців тому. Тобто зараз ще менше.

—-Так що стійкий міф у нас, що армія РФ начебто має гігантські запаси техніки і може воювати безкінечно — це російська розпальцовка. Не вірте в неї.

———————Тепер про темпи відновлення танка з бази зберігання.

— Але ж 3000 танків на базах зберігання це теж немало! — скаже читач.

3000 од. за Уралом, давайте будемо чесними, таки не мала кількість.

Та тільки якщо можна прямо зараз поставити їх у стрій.

Темпи виготовлення (відновлення) танків у Росії в умовах «мирного часу» перед 2022 роком, а насправді в умовах лихоманкової підготовки до широкомасштабної війни, це: до 50 одиниць Т-80БВМ у рік, до 170 одиниць Т-72Б3 і до двох десятків «нових» Т-90М.

Російські схиблені фашисти типу Гіркіна вимагають в путіна мобілізації економіки, заводи в трі смєни, розстріли за брак!

Навіть якщо це зробити (а це вже майже ввели), відновлення навіть 1000 танків це 2 роки.

Це якщо для всіх цих типів танків є запас в 200-250 матриць для прицілів.

—-Приціли

Тисячі відновлених з баз зберігання танків на заміну вибитим це тисячі і тисячі прицілів, тисячі і тисячі матриць, тисячі і тисячі блоків ДЗ, тисячі і десятки тисяч людиногодин роботи.

Але от незадача: французи ще 17 черв. 2022 оголосили про припинення роботи у Російській Федерації. «Заява промислового гіганта Thales про вихід з російського ринку у часі збіглась з візитом Президента Франції Е. Макрона у Київ.»

А приціл «Сосна-У», яким модифікують старі Т-80, Т-90, Т-72, це і є матриця Catherine FC від французької Thales, яку французи постачали в обхід санкцій з 2014 року мінімум до 2020 року використовуючи лазівку про «контракти укладені до 2014 року».

Очевидно, в умовах великої війни проти України та посилення санкцій Заходу рашистський ОПК, не маючи 200-250 матриць та прицілів «Сосна-У», не може витримати темпи виробництва навіть «мирного часу».

Тому вже в минулому місяці цього вже 2023 року на російських Т-80БВМ оглядачі помітили нічні приціли 1ПН-96МТ-02, старші, гірші і які раніше призначалися лише для 60-річних Т-62 https://defence-ua.com/…/u_rf_zakinchilis_tankovi…

Ось і вся історія. Танки на базах є, а відновити (довести до сучасних кондицій) вже неможливо.

Без сучасного прицілу навіть відновлений з бази зберігання танк — трактор. Погіршені можливості огляду поля бою роблять його нездатним використовувати головну перевагу танка, для якої і призначений танк: маневр із глибини і точне враження цілі з великої відстані — хоча б вищої за 3 км, на якій його вже можуть діставати всі ПТРК у ЗСУ, які за насиченістю ПТРК вже найбільш насичені і найбільш досвідчені у світі.

Звісно, танк, який бачить на 2 км замість 5 км, це все одно броньована машина. Але російський генштаб тепер буде на полі бою змушений використовувати стару тактику виставляння перед противником фантіка, потьомкінських сел. Створювати враження, що танк у них є, а в реальності за штурвалом в цьому танку сидітиме переляканий ваня, який тікатиме з нього при першій же можливості. Як ми це вже бачили в березні 2022 року.

І так все, що можна було зняти з танків на зберіганні і переставити на танк у військах, вже зняли і переставили ще перед 2022 роком готуючись до вторгнення в Україну.

І так танкоремонтні підприємства Росії вже і так забиті пошкодженою на полі бою технікою, на яку бійці ЗСУ скинули міну з безпілотника або наша артилерія пошкодила її осколками, танк підлягав ремонту і росіяни відтягнули його з поля бою, а тому цей танк не потрапив на фото/відео Oryx.

Таким чином:

—— Відновити 3000 танків з баз зберігання це 10 років. ——

Якщо працювати в 3 зміни, за наявності рук і розстрілів робітників за брак, то за 4-5 років можна відновити до 2000 танків, що лише мінімально дотягує до кількості з якою можна ризикувати на якісь «глибокі прориви, охвати, обходи».

Але без сучасних матриць це буде 2000 тракторів.

Ось таке «десяткі тисяч за Уралом» і «можуть воювати безкінечно».

——На полі бою зараз

Надвисокі темпи втрат танків ворожою армією вже відобразилося на полі бою. Рос генерали вже давно не використовують танки армадами в десятки і сотні машин. Тепер російські танки їздять по 1-2 штуки, і ховаються. Тактика російської піхоти деградувала до тактики китайців в Корейській війні з щоденними м’ясними фарш-хвилями на порядки противника майже без прикриття техніки і в розрахунку перегріти стволи кулеметів. Але Росія не мільярдний Китай, а Україна — не американці, які в Кореї воювали за чужу землю за тисячі кілометрів від своїх кордонів. Це росіяни воюють за тисячі кілометрів від своїх домівок за домік для уточкі у Путіна.

Тому зараз вони вже саджають своїх «мобіків» на розконсервовані та «лисі» Т-72. На захоплених танках вже фіксують навіть відсутність ДЗ (в блоках замість нього — гума).

Головне:

без танків проводити глибокі наступальні операції російська армія більше не здатна.

Стратегічно Путін перейшов до розмінювання часу на великі маси своєї піхоти. Вже з червня російські генерали ув’язли в позиційних боях і вимушені проводити локальні наступи, як під Павлівкою, Соледаром, Бахмутом. Зараз за даними нашої розвідки вони мають до 1800 танків (замість 3200 рік тому). Росіяни можуть готувати подібне «просочування» лісами з Білорусі, в Сумську, Чернігівську, Харківську обл, приховавши підготовку за постійними артобстрілами цих територій, і спробувати ввести нас в оману як вдалося рік тому, але принципово зламати ситуацію вже неможливо.

Ми маємо побити цю карту.

А побити її нам допомагають постачання високоточних бомб GLSDB, щоб проводити фаршизацію Макіївка-стайл мобілізованих росіян зібраних кучненько їхніми командирами в безпеці вдалині від лінії фронту, 95 тис. снарядів до легких 105-мм гаубиць в останньому пакеті допомоги і 11,8 тис 120-мм мін, щоб знищувати їх за 11 і 7 км, невизначену кількість протипіхотних мін Claymore і приладів нічного бачення для фаршизації ворога прямо перед своїми позиціями. А малі одноразові дрони-камікадзе допоможуть точково вибивати бронетехніку і зупиняти штурми малих груп.

Американська військова думка заточена не давати якісь «асиметричні відповіді», а знищувати ворогу його найсильнішу сторону. Якщо противник вірить, що здатний перемогти м’ясними хвилями, то його юнітів будуть забивати в землю і перемішувати з грунтом доки юніти не зрозуміють, що легше кувалдизувати начальство.

——Таким чином, Орксія маніакально потребує передиху. Ракетні обстріли, залякування і розпальцовки покликані здобути перемир’я на 2-3 роки або хоча б заморозити наші наступи на півроку-рік щоб встигнути відновити хоча б 500-1000 танків.

А потім здійснити новий ривок і знову вимагати перемир’я.

В цей час лякати нас розповідями про «300 тисяч мобілізованих», «500 тисяч», «міліон тисяч мобілізованих». Путін і російське командування задумало провести геноцид російських чоловіків, яким Сімоньян мріяла скручувати шиї, щоб ті не заважали путіну красти. Банда, що захопила владу у Москві вважає, що могілізація-пакетізація, як в 2СВ з гвинтівкою на трьох і без техніки, може бути безкінечною. Що кидати мужчінок на убій під Хаймарси і Ескалібури, і їхніми життями вигравати час для себе, можна дуже довго.

Але це не зміг царизм в 1СВ. Це не зміг навіть Совок в Афганістані. Це не зможе Росія.

Серед Заходу існує дискусія: розбити Росію вщент чи дати зберегти обличчя?

Дати передишку — це повторити війну за 5-10 років.

Розбити Росію вщент — більше ніколи не боятися загрози від Орди.