850 років тому, майбутні російські князівства почали розорення Києва

80
8 березня 1169 року війська коаліції північно-руських князівств на чолі з володимиро-суздальським князем Андрієм Боголюбським почали грабунок Києва, який тривав п’ять днів і привів до занепаду міста як столиці давньоруської держави

Подробиці цих трагічних подій й те, що їм передувало, розповідає український проект Цей день в історії.

По смерті Великого князя Київського Ростислава Мстиславича в 1167 році київський престол посів його племінник Волинський князь Мстислав II Ізяславич, що викликало невдоволення його давнього ворога володимиро-суздальського князя Андрія Боголюбського. Син Юрія Довгорукого та дочки половецького хана Аепи Осеневича, Андрій Боголюбський витіснив із Ростова і Суздаля своїх молодших братів Михалка та Всеволода, а також бояр свого батька і об’єднав під своєю рукою північні землі, створивши найсильніше на Русі князівство. В 1160 році він намагався заснувати на своїх землях незалежну від Києва митрополію, але отримав відмову Константинополя. Невдачею закінчилась і його спроба підпорядкувати Новгород.

Після того, як київський князь Мстислав Ізяславич посадив у Новгороді свого сина Романа, проти концентрації влади в Києві виступили його його двоюрідні брати Ростиславичі зі Смоленська. Цим скористався Андрій Боголюбський і організував антикиївську коаліцію з князів Мурома, Рязані, Смоленська, Полоцька, Новгород-Сіверська, Чернігова та Дорогобужа. В 1169 році при підтримці половців їх об’єднане військо на чолі із сином Боголюбського Мстиславом втступило на Київ.

Взяти місто штурмом не вдалося, але після недовгої облоги і за відсутності підмоги частина війська Мстислава і він сам втекли, і 8 березня 1169 року захисники міста здалися, вважаючи, що за тогочасною традицією новий князь прийшов правити. Однак Київ був підданий небаченому спустошенню — за п’ять днів було спалене й розграбоване, тисячі жителів — вбиті, з церков і монастирів викрадені книги, ризи, дзвони та ікони, зокрема Свята ікона Божої Матері, яку згодом було названо Володимирською іконою Пресвятої Богородиці і яка стала найбільшою святинею Російської Імперії.

Наступного року Мстислав відвоював Київ і прогнав Гліба, брата Андрія Боголюбського, якого той посадив княжити, але невдовзі помер і київський престол знову посів ставленник Боголюського Мстислав Ростиславич Хоробрий. Через три роки він попав у немилість через надто самостійну політику і в 1173 році розбив військо Андрія Боголюського, надіслане на нове захоплення Києва.

Розорення Києва підірвало його авторитет і економічну міць — місто почало занепадати і напередодні монгольської навали в Києві вже не було князів, а ним правили намісники. Натомість Велике князівство Володимиро-Суздальське досягло свого найбільшого розквіту та могутності і стало ядром майбутньої Російської держави.

Поделиться:
Загрузка...