Про справжню проблему втрати Криму

50

Крим. Третя річниця.

Дивлюся зараз на різних інформаційних каналах сюжети про ті події, як то всьо було і чекаю: "Скажуть нарешті чи не скажуть?! Скажуть вже в кінці-кінців правду чи не скажуть?!". Так і не сказали. Не можуть!

У мене за плечима шість років життя в Криму і служби в Севастополі на великому військовому кораблі (1992-1997р), а ще в мене родина в Севастополі — вже дорослі двоюрідні брат і сестра, які там народилися і рідний дядько вже пенсіонер, теж колишній військовий, він сам родом з Житомирської області.

Хто тоді мав насправді захищати Крим?!

Мабуть насамперед українські військові дислоковані в тому Криму, і українські місцеві жителі, що там живуть в кінці-кінців.

То ким були і є ці люди насправді?!

Коли я служив в Севастополі, тоді Чорноморський Флот був флотом СНД і ходив під прапором СРСР, саме тоді в 1992-му році, почали створювати ВМС України. Хай простять мене українські морські офіцери, але є беззаперечний факт: абсолютна(!) більшість офіцерів які з ЧФ СНД, а фактично Росії, перейшли служити в ВМС України були невдахами, вічними "майорами", п’яницями, людьми з невдалою кар’єрою…

ПОТОРЮЮ: це те, що я бачив і знав…

Звичайно, пройшло багато часу, адже я служив з 1992 по 1997рр, і багато чого змінилося, але я веду до того, що більшість офіцерів ВМС України це були неукраїнці, це були росіяни! Туди перейшли служити люди заради користі чи якоїсь власної вигоди, які не знали ні мови, ні історії, і відповідно ніколи не любили Україну… Їм було наплювати, вони просто поміняли роботу, вони просто перейшли працювати на іншу фірму заради квартири чи дачі, позачергового звання, посади тощо. Але змінивши місце "роботи", символіку і кокарду всі вони завжди говорили російською і всі вони ментально були і є росіянами!!! Ні для кого ж не скерет, що мовою спілкування українських військових моряків чомусь була і є російська мова.

Мій дядько, моєї мами рідний брат, коли ще в молодості служив в Севастополі строкову службу на свою біду оженився на російськомовній жінці, чувашці, яку переселили з Росії, тому він залишився там служити і став мічманом. Після одруження він, і діти які в них народилися, почали розмовляти виключно російською. Тепер у них появилися внуки, і хоча тьотя померла, але вони всі до тепер велика родина говорять російською. І повірте, в них російські думки! Я не можу знайти спільної мови (і в прямому і переносному значені) зі своїм двоюрідним російськомовним братом. Він відкрито підтримував анти-майдан, радів коли "беркут" розстрілював "біндєравцев" і казав, що це ще мало вбили…

Я телефонував своїм колишнім товаришам по службі — ВСІ ВОНИ ВВАЖАЛИ, ЩО ПРИЙШЛИ БРАТИ-РОСІЯНИ ЇХ СПАСАТИ. То скажіть мені, хіба могли вони, російськомовні, стріляти чи чинити опір своїм російськомовним "янголам-хранителям"?!

Я звільнився в жовтні 1997 року, коли на моєму кораблі офіційно спустили військово-морський прапор СРСР і підняли прапор Росії. Я не залишився там, я вернувся в свій Тернопіль, бо я був, є і помру Українцем.

Справжня проблема втрати Криму це російськомовне населення, етнічні росіяни — РОСІЙСЬКА МОВА як символ Росії. Ці російськомовні люди ментально все життя були, є і вважали себе росіянами, тому не дивно, що вони стали ними ще й на папері. В свій час совіцька влада насильно ЗМІНИЛА ГЕНОФОНД місцевого населення, вивезла в Сибір одних, і завезла в Крим росіян, мордвин і чувашів.

А тепер офіційно:

Увага! Після анексії Криму Росією, тільки 215 чоловік із цілих 2300 співробітників СБУ — тобто менше 10% — покинули анексований півострів. Про це під час засідання комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки заявив його голова Пашинський. Виходить, що з усієї кількості службовців, "90% російськомовних співробітників СБУ в Криму – це були або агенти ФСБ, або ті, хто "співчував" Росії", – заявив Пашинський. Також під час засідання комітету головний військовий прокурор України Анатолій Матіос повідомив, що крім СБУ, не захотіла продовжувати службу в Українській Армії і значна частина розташованих у Криму військових – з 20300 людей в Україну виїхали лише 6 тисяч, переважно це були українці — вихідці з материкової України.

І останнє.

Так, Крим це — Україна! Хочемо звільнити Крим?!

А попробуйте звільнити Польщу від поляків?! А ви зможете звільнити Естонію від Естонців?! Ніхто не змінить Крим на український, допоки там не зміниться генофонд Криму з російського на український. Тому, всі хто говорять про звільнення Криму, повинні розуміти і бути готовими взяти зброю і вибити з Криму російських військових, російськомовних солдатів чи "казакав" — тобто людей з російською символікою, культурою і спадщиною, всіх зрадників і колаборантів…

Всім не згодним для початку раджу сісти і перечитати "Тарас Бульба".

Сергій Якимчук

Поделиться:
Загрузка...