• Главная
  • Политика
  • Украина
  • Мир
  • Экономика
  • Мир о нас
  • Мнение
  • Боевые действия
  • ВПК
Facebook Twitter Instagram
Trending
  • 8 766 авіабомб за місяць: як РФ наростила застосування УМПК по Україні
  • Загальні бойові втрати ворога з 24.02.22 по 26.09.26
  • Зеленський приперся в пологовий
  • РФ створила мережу дронопортів для запуску «Шахедів» по Україні
  • Том Купер: дієта ВКС — менше польотів, більше трубопроводів
  • Україна не домовлялась із Південною Кореєю мовчати про передачу полонених з КНДР, — ОП
  • Удар РФ по Києву 25 вересня: 7 загиблих та 59 постраждалих, серед них – діти
  • Росіяни вдарили по парковці в Києві: троє загиблих
Republic.com.ua
  • Главная
  • Политика
      Featured
      19.09.20260

      Демонстрація пихатості: ВЛАДА ПІШЛА В ГОРИ

      Recent
      26.09.2026

      Зеленський приперся в пологовий

      25.09.2026

      Україна не домовлялась із Південною Кореєю мовчати про передачу полонених з КНДР, — ОП

      23.09.2026

      Радник голови ОП Подоляк почав шукати собі варіанти втекти з країни

    1. Украина
        Featured
        06.09.20260

        КАРФАГЕН МАЄ ВПАСТИ

        Recent
        25.09.2026

        Удар РФ по Києву 25 вересня: 7 загиблих та 59 постраждалих, серед них – діти

        25.09.2026

        Росіяни вдарили по парковці в Києві: троє загиблих

        25.09.2026

        Росіяни атакували Київ: БпЛА влучили у житлові будинки, загинув 14-річний хлопець

      1. Мир
          Featured
          05.04.20260

          США знищили два власні літаки та гелікоптер, які застрягли в Ірані після порятунку пілота

          Recent
          25.09.2026

          Дипломатичний балет на мінному полі

          20.09.2026

          Дрони атакували Москву та область: палають Московський НПЗ і склади у Соф’їно

          19.09.2026

          Том Купер: керована ескалація на Близькому Сході

        1. Экономика
        2. Мир о нас
        3. Мнение
        4. Боевые действия
            Featured
            01.06.20250

            Унікальна спецоперація — уражено понад 40 літаків ворога ВІДЕО

            Recent
            26.09.2026

            Загальні бойові втрати ворога з 24.02.22 по 26.09.26

            25.09.2026

            Загальні бойові втрати ворога з 24.02.22 по 25.09.26

            24.09.2026

            Загальні бойові втрати ворога з 24.02.22 по 24.09.26

          1. ВПК
              Featured
              29.08.20260

              Елементи корпусу Фламінго кріпляться «дверними петлями з Епіцентру»

              Recent
              26.09.2026

              8 766 авіабомб за місяць: як РФ наростила застосування УМПК по Україні

              25.09.2026

              РФ створила мережу дронопортів для запуску «Шахедів» по Україні

              21.09.2026

              «Фламінго» до цілі не долетіли

            Republic.com.ua
            You are at:Home»Украина»Литературный шедевр от бойца разведроты 10-й горно-штурмовой бригады

            Литературный шедевр от бойца разведроты 10-й горно-штурмовой бригады

            0
            By admin on 25.02.2017 Украина

            Этот настоящий литературный шедевр от бойца разведроты 10-й горно-штурмовой бригадыСергей Сергеевич стоит прочесть каждому, кто любит читать о людях, войне, армии. На мой взгляд, дебют просто блестящий. Дай Бог, чтобы Сергей продолжил совершенствовать свой талант.

            Юрий Бутусов

            По дембелю записал 11 имен в тетрадку. Герои и антигерои. О них всех я напишу. Первый и пожалуй самый объемный рассказ про офицера. Смелого и честного человека.

            (Текст содержит ненормативную лексику)

            С ним я познакомился холодным мартовским утром на ривненском полигоне. Внутри спальника… я был внутри спальника, а он ходил по проходам и будил всех "личинок" по очереди.
            Очередь видимо дошла до меня и он дергал ногу:
            — Воїїїїїн, вставай на зарядку, вже пять-пійсят пять.

            Зарядка была очередным за#бом ротного, доживающего последние недели перед дембелем, и начало этого заскока совпало с первым днем после госпиталя, где я "валялся" з гнойной ангиной. Меня еще слегка п#дорасило и имелось освобождение от службы. А еще я херовый "зарядчик" в шесть утра на полигоне, если честно.

            Сопоставив все эти факторы, сонный мозг сгенерировал адекватный ответ:
            — Іди нах#й.
            — Оооо, оце тобі і добре утро! Вилазь хоч покажись, — продолжал полтавский говорок снаружи.
            Я аж приах#ел от такой настойчивости.

            — Я на охрані вєщєй… палатки і прочіх потрохів… от’#бісь.
            — А я твій командір, вилазь.
            — Я щас вилізу розкажу почом сємочки до "дашки", — ворчал я, барахтаясь в спальнике, пытаясь спросонку его расстегнуть.

            — … командір, бл#ть, найшовся
            Спальник наконец расстегнулся и сонным таблом, щуря глаза. я рассматривал "нахабу". Им был высокий, светловолосый парень с ясными глазами в грязных мультикамовских штанах. Видел я его в первый раз.

            — Ти хто вобще такий, поюмать?
            — Я командир твого взводу, а ти вже стаєш і собираєшся на зарядку.
            — Собрався і розбираюся вже, бо в мене звільнення, в "судовом журналі" чи як його там, ше вчора записали. А в тебе чого штани, сука, грязні такі?
            — Того шо я такий як і ви, шляюсь по полям/лісам, як чума.
            Я откинулся на спину, улыбнулся и передразнил:
            — Такий як і виии … Командір, блін)

            Вот таким было знакомство с командиром. Мы потом часто вспоминали и ржали с этого разговора.
            Через 2 дня, будучи в немилости у ротного, я и еще 2 товарища были назначены дежурными по мытью, растопке, поддержанию температуры и наполнению бачков для помывки л/с. Третьи сутки подряд вроде). Тогда летёха скривил лицо и "фирменно" выпустив дым "Кента" вверх сказал:
            — Господі, як я за 3 дня устав от цих дворцових ігр. Кароче, слухай бойовий наказ: Бросаєте з Дядьой Фєдьой все к х#ям і йдете на поляну показувать пацанам все, шо знаєте по сапьоркі, набор учєбний є.

            Я пожал плечами, звонко #бнул вёдрами об землю, развернулся и молча ушел, размышляя о том, была ли бы фраза "Руки по швам" кредо Паулюса, если б он службу начал с помывки бачков ветками хвои …

            По возвращении Рева сидел около буржуйки, мокрый и злой.
            — Сука, представляєш, ротний за#бать рішив, тебе не найшов і заставив мене воду в бачки носить.
            Он достал сигарету и подкурил прямо внутри палатки.
            — Ну та хєр з ним, от мене не отвалиться. Получілось шось?
            — Та шо могли… Для тих кому інтєрєсно.

            … Знаете, тогда я зауважал своего взводного. Такого незначимого события хватило, чтоб сделать вывод.
            Безошибочный, как оказалось.

            Бригада кочевала с полигона на полигон, и мы знакомились ближе. Он доверял моему опыту, доверял, потому что я не бухаю, и доверял потому, что … наверное, просто симпатизировал мне. Подразделение не ломилось от отличных кадров, поэтому и выбора в доверии, походу, не было особо. Может, именно поэтому мне он позволял всегда больше чем другим )))

            Сам выпускник военной академии, любитель погнать беса и с повышенным чувством справедливости.
            Сын военного, живший по гарнизонам с рождения и последовавший по стопам отца. После школы какое-то время про#бланил, а потом гены привели его в академию, где, судя по всему, он таки действительно учился, бо в войнушке шурупал.

            Получив взвод со штатом, который "наполнял" замполит-мобик, утверждал ротный-мобик, а командиром взвода был младлей-аватар-мобик. Прикиньте, кароч, шо там творилось.

            Самого Реву бюрократическая армейская машина #бала всегда чуть больше, чем среднестатистического "командира розвідувального взводу".., и я его любил за это ) Просто гладко всё у тех, кто подстраивается, понимаете?
            Армеечка обтесывала летеху, он рос, матерел, учился.

            В конце жаркого мая, перед отправкой в АТО, когда шутки и уговоры закончились, мы стояли на херсонском полигоне. Тот, который с 5-ю рыгаловками в 20 метрах от крайней палатки. (Да-да, с терминалом, водкой в открытую и шашлыком. Даже с плазмой 32", прикрученной снаружи к вагончику "кафе")
            Выезд завтра, а выехать мы не могли)

            При планировании выезда на "завтра" — Генштаб не учел тот момент, что "вчера" была зарплата. Кругом было всеобъемлющее веселье и полигонные вакханалии.
            Я шел с пустыми 5-л баклажками поискать воды.
            На улице дико пекло, из палаток в округе дэнэдэ доносилась музыка и пьяный смех. Рева вышел из-за угла, потный, пыльный и уставший.

            — Де наші всі?
            — Ага, прівєт. Я їм не мамка, ну 4 в город поїхало, 6 шось там на жд охраняють, 5 тут … і 2 в прой#бі.
            — Йди вбувайся, підем в гендель коматозніків забирать.
            Я пожал плечами, гулко #бнул баклажками об землю и молча пошел обуваться.

            Поляна возле кабака была усеяна телами живых и пьяных. Хозяин, имевший "Договор о торговле" с ВСП, — мирно жарил очередную порцию шашлыка. Народу было около 40 человек. Спящих на травке, дерущихся, пьющих, блюющих и нормальных. Мы отыскали своих 5 тел, из которых четверо, понурив головы, пошли к палаткам, поняв команду с первого раза, а один отказывался идти и зачитывал прямо Конституцию напамять, распинаясь о своем праве на отдых. Его ноющий голос и мышиные глаза мне почему то запомнились….
            Он затягивал слова в ноющей интонации и говорил с обиженным лицом:
            — Ну Ре-ваа, я нікуди не пі-дууу.
            Лейтенант повернулся ко мне и устало, почти обреченно прошептал:
            — Бл#дь, а ми ще ж даже до войни не доїхали.

            Аватар не унимался. Его подначивали наблюдающие собутыльники из других подразделений, и он решил поговорить еще и со мной. Шатаясь и прищурив один глаз, смотрел на меня чуть нагнув голову:
            — А ти, Сайгон, я дивлюсь, під офіцерами ходиш, не по поняяяятіяяям.
            Я ел только купленное морожко и улыбался:
            — Я щас мороженку доїм і абассу тебе гнида, пойняв? Прямо тут. Буде не по понятіям, зато весело. Шоб хєрні не морозив.

            Рева встрял:
            — Карочє, воїн, ми уходим, а ти за нами — іначє тобі п#здєц.

            И мы пошли по тропинке наискосок к палаткам. Чудовище гребло сзади и нудило:
            — Ре-вааа, ти не командііір. Ти не слухаєш мнєніє старших лю-дееей. Тебе ніхто ж не уважааає.
            Мы лыбились.

            — Представляєш, не заслужив я його уваженія.
            — Ну хіба ж тільки його? Ще тебе не уважають його кєнти.
            — О горе мені! При этой фразе взводный картинно ляпнул себя рукой по морде.
            Уже по дороге вдоль ряда палаток он посерьёзнел:
            — А вообще знаєш, я всігда мєчтав в бурсі своїй, шо буду з своїм взводом ночью заходить на опорніки врага, сидіть в засадах і виходить із окруженія под шквалом огня…. А тут з дядьком в 2 раза старше мене возишся, як з дитиною…
            Все это сопровожалось старой песней на заднем фоне про некомандиров и немужиков. После очередного "Й#бтвоюмать" в свой адрес, летеха, не оглядываясь, ударил "старшого дядька" с разворота ногой в челюсть и тот упал, как мешок с говном…. Хот почему "как"? На пару секунд стало тихо, а потом со всех сторон послышались аплодисменты от жителей палаток, возле которых развернулась данная картина.
            — Достав просто, понімаєш? — сплюнул Рева на землю
            — Понімаю. Пішли, мать його, Рева, хай лежить.
            …………..……..
            Приказ есть приказ, и "завтра" мы с горем пополам выехали в зону проведения антитеррористической операции. Летёха и большинство пацанов в первый раз, и немного тех кто во второй. Вагон качало на рельсах, поезд еле пыхтел, и мы курили в открытых боковых дверях тамбура:
            — Сайгон, в нас взвод із фільма "Поднять пєріскоп", на себе глянь псіха, на Вітю. На дебілів наших, на срочніків, які підписали на півгода контракт, бо ім тупо інтєрєсно поїхать, погнать там, десь зашариться…..
            — Та один з них точно буде работать …. ну взвод і правда "Банда брудного Луі".
            — Там у фільмі йому тоже дали туєбнєй і дізєльку. От і мені … вас і шишарі з бееремками.Він просто впрягся і виполняв команду…
            От і я так. Нада буде через гавніщє — піду чєрез гавніщє.
            — Не стартуй братан. Я поняв. Пропетляєм.

            По прибытии на место дислокации в АТО, "старый коллектив" взводный не устраивал. Почему, я не вникал, но претензий было море.
            — Ти понімаєш … Вони хуже дітей. Чого вони такі?
            — Бо сюда сплавили весь сброд.
            — Та за шо ж мені все це?)
            — Кріпись, лєтьоха, — ротним будеш.
            — Ага, не дай Боже. Дай сігарєту?
            Потом "старый коллектив" начали чистить. Кого уволили по несоответствию, кого перевели, кого откомандировали. Новый командир роты эти вопросы решал с той скоростью, которую позволяла бумажная волокита.

            Летом 2016 года Рева стал мне не просто командиром, а боевым командиром и товарищем. Его буйная головушка была полна идей, а мой больной мозг помогал им воплощаться в жизнь в самой жесткой форме) Совместная служба наполнилась х#ячками, беготней, кострами и сухпаями, ночными разговорами шепотом и криками под огнем противника.

            А дальше слайды.
            — Сидит с сигаретой на ящиках и умничает.
            — Ползет по камышам впереди меня, лягая подошвой по каске, а я шиплю на него.
            — Заговаривает зубы, а сам ворует мою колбасу.
            — Сидит в кунге обхватив голову руками перед кипой бумаг.
            — Едим мороженое на ступеньках магазина.
            — Лежим в бурьянах с биноклями.
            — П#здим аватара.
            — Чистит автомат, а нос грязный.
            — Спит, обняв автомат, на каремате в каком-то доме.

            Мы по-военному сблизились с ним. Как то …. по-настоящему.
            Нет, это была не идиллия.
            Мы очень много ругались, спорили, обижали и обижались…
            Помню, ляпал дождь, кругом было весело и задорно. Уже около часа шел стрелковый бой, в который наша группа, имея позиционное преимущество и возможность красиво реализовать фактор внезапности,- не вступала. Один пулемет стоял на углу сарая, второй в сарае чуть дальше, снайпер на чердаке, 2 человека с АКМами в сарае у окон, плюс я и взводный.

            — Рева, давай січас с фланга …..
            Я запнулся на половине фразы, бо прилетел соседям РПГ и заработали "дашки". Пришлось перейти на полукрик:
            — С фланга давай у#бем кажу! Ми з Воркутою будем переміщаться і з ГеПех накидувать, поки пулємьоти будуть х#ярить!
            Он стоял под навесом и курил, выпуская дым вверх.
            — Нє, рано ще.
            — Та вони вже по 2 вистрєла с шайтан-труб зробили, щас ще по одному і будуть давить на лабутени, стопудов.
            Рева бл#дь, рожай!
            — Тихо, дай подивлюсь.

            Веселье не утихало, иногда "левые" пули стучали по крыше дома, стене сарая и деревьям. Меня хватило на 30 секунд, и я с надеждою спросил:
            — Ну шо, подивився? Начінаєм?
            — Нє.
            — Ах й#б жеж поюмать!!! Нах#я я сюда приїхав?! Сухпаї жрать?!
            — Сайгон, от не начінай.
            — Тобі сука ВОГа жалко!? Чи патронів на ПКМ?! На, сука!
            При этом я вынял гранату из подствольника и бросил в него. Он увернулся.
            — На і каску бл#ть!
            Каска гулко ударилась об стену сарая и обиженно упала на землю.
            — Ти подпісчікам своїм в фейсбукі напиши, яка ти істєрічка.
            — Напишу, не переживай.
            Автомат бросил на лавку.

            — Всьо, п#здєц, навоювались, — сказал я и вышел под дождь успокоиться и покурить.
            Бой продолжался.

            Как только бычок с шипением шлепнулся в лужу — заработали наши пулеметы, а уже через 20 секунд я был в каске, с автоматом и заряженным ВОГом у сарая.
            — Ти як всєгда, "алахуакбар" кричать будеш?
            — Ага, ги)
            — Давай я на відєо сніму?
            — На, снімай, ми якраз щас отсюда накидувать будем…

            Я никогда не нарушал его приказов, а он никогда не давал тех приказов которые мне хотелось бы нарушить.
            Типа Инь и Янь солдата и командира.
            Я горд тем, что у меня был такой командир.

            … Так летело лето и золотая осень. До дембеля оставались считанные дни. На крыше дул ветер, мы смотрели на террикон и курили:
            — Зря ти не схотів підписувать контракт.
            И этот "фирменный" дым "Кента" вверх.
            — Рева, я не можу сєйчас. Зробив шо міг, вибачте. Я мобік.
            — Ти так думаєш. Ти воєнний.
            — Харашо. Я воєнний мобік, тільки не начінай.
            — Скучатемеш за нами?
            — П#здєц як.
            — І мені тебе не хвататеме, Сайгон.
            — Гги, не сси Рева. Угоним ми ще в них ту беху.

            На прощанье он дал мне нагрудный шеврон со своей фамилией.
            Я его не потеряю.

            Сергей Сергеевич
             

            Share. Facebook Twitter Pinterest LinkedIn Tumblr Email
            admin

              Related Posts

              Удар РФ по Києву 25 вересня: 7 загиблих та 59 постраждалих, серед них – діти

              Росіяни вдарили по парковці в Києві: троє загиблих

              Росіяни атакували Київ: БпЛА влучили у житлові будинки, загинув 14-річний хлопець

              Comments are closed.

              Последние новости
              • Сегодня
                11:06
                8 766 авіабомб за місяць: як РФ наростила застосування УМПК по Україні
              • Сегодня
                10:45
                Загальні бойові втрати ворога з 24.02.22 по 26.09.26
              • Сегодня
                00:05
                Зеленський приперся в пологовий
              • 25.09.2026
                23:53
                РФ створила мережу дронопортів для запуску «Шахедів» по Україні
              • 25.09.2026
                23:28
                Том Купер: дієта ВКС — менше польотів, більше трубопроводів
              • 25.09.2026
                23:09
                Україна не домовлялась із Південною Кореєю мовчати про передачу полонених з КНДР, — ОП
              • 25.09.2026
                22:25
                Удар РФ по Києву 25 вересня: 7 загиблих та 59 постраждалих, серед них – діти
              • 25.09.2026
                15:41
                Росіяни вдарили по парковці в Києві: троє загиблих
              • 25.09.2026
                15:32
                Росіяни атакували Київ: БпЛА влучили у житлові будинки, загинув 14-річний хлопець
              • 25.09.2026
                11:15
                Загальні бойові втрати ворога з 24.02.22 по 25.09.26
              • 25.09.2026
                10:47
                «Язиката Хвеська»: Президент Південної Кореї засудив Зеленського за розголошення даних про передачу полонених із КНДР
              • 25.09.2026
                10:12
                Щодо Сосєдова, який квакнув на рашці
              • 25.09.2026
                10:01
                Дипломатичний балет на мінному полі
              • 24.09.2026
                13:18
                Загальні бойові втрати ворога з 24.02.22 по 24.09.26
              • 24.09.2026
                13:01
                РНБО ПІД СЛІДСТВОМ
              • 24.09.2026
                12:21
                У Старій Гнилиці на Харківщині РФ вдарила по фермі: 6 загиблих і 12 поранених
              • 23.09.2026
                23:35
                Процес переколонізації України
              • 23.09.2026
                23:29
                Радник голови ОП Подоляк почав шукати собі варіанти втекти з країни
              • 23.09.2026
                23:21
                2,5 млн дітей поїхали з країни за останні 5 років
              • 23.09.2026
                22:58
                Зустріч Зеленського та Урсули фон дер Ляєн виявилася «напруженою»
              • Интересное видео
              • Фоторепортаж
              25.06.2026

              Мадяр: Очищення Криму від хробаків

              11.06.2026

              Оптоволокно: без шансів для ворога. Робота пілотів «Фенікса» ВІДЕО

              19.05.2026

              Мишоловка для російських мільйонерів ВІДЕО

              18.08.2026

              Зруйнований Куп’янськ у серпні 2026 року

              17.11.2025

              Костянтинівка, Донецька область, Україна ФОТО

              06.04.2024

              Щоб вийшов найнайвеличніший ракурс ФОТО

              Re:public
              • Контакты
              © 2026 ThemeSphere. Designed by ThemeSphere.

              Type above and press Enter to search. Press Esc to cancel.