Президент Украины Петр Порошенко сообщил, что за последние 24 часа на Донбассе погибло трое и ранены 12 военнослужащих.
president.gov.ua
Об этом он заявил в ходе дискуссии на 53-й Мюнхенской конференции.
Также читайте: Боевики продолжают обстрел Авдеевки, один из снарядов попал в школьную котельную, — Жебривский
"За последние 24 часа мой народ потерял трех военнослужащих, 12 получили ранения, большинство из них в Авдеевке. Российская артиллерия обстреливает мирные кварталы. 1 мирный житель был убит российской артиллерией за последние сутки, еще 2 были ранены. Вы должны понимать цену, которую мы платим сейчас", — сказал Порошенко.
Напомним, 16 февраля вечером боевики открыли огонь по мирным кварталам Авдеевки, были обстреляны мирное население и жилые дома.
Так в результате падения снаряда практически в самом центре города осколочные ранения шеи и головы получил местный житель 1973 года рождения. Мужчина был госпитализирован в больницу, однако спасти ему жизнь не удалось.
Кроме того, осколочное ранение ноги получил местный житель 1983 года рождения. Также пострадал 77-летний мужчина, который получил ожоги из-за повреждения системы отопления вследствие попадания снаряда в жилой дом.
P.S. Виступ Президента України під час 53-ї Мюнхенської конференції з питань безпеки
Шановний пане Бреммер,
Високоповажності, шановні колеги,
Пані та панове,
В першу чергу я хотів би подякувати Послу Ішингеру за багаторічну можливість мати дискусію з приводу найважливішого питання — питання глобальної та європейської безпеки. Я також хотів би подякувати Канцлеру Меркель та всім лідерам ЄС за їх особисту участь в процесі посилення безпеки в Європі та повернення миру на українську землю.
Дозвольте мені почати з відомої цитати 1938 року.
“Я привіз вам мир для цілого покоління. Ми глибоко вдячні вам. Йдіть додому та добре виспіться”. Кінець цитати.
Це слова Невілла Чемберлена на захист Мюнхенської угоди.
Швидше за все, ці слова надихнулись обіцянкою нацистів, відразу після Мюнхена, що вони не будуть мати ніяких територіальних претензій в Європі.
Як ми всі знаємо, політика умиротворення була хибною.
Ніколи не слід вірити в добру волю того, хто довів, що у нього немає доброї волі.
Але чи знаємо ми, що тоді було б правильно зробити?
Можливо, залишатись сильними в єдності.
І, напевно, це історичний заклик до всіх нас з 1938 року.
Заклик від всіх людей, які повинні були померти в наступні роки, тому що хтось "добре виспався" в неправильний час.
Шановні друзі,
Дякувати Богу, що політика умиротворення щодо реваншистської та агресивної Росії не в руслі західної політики.
Проте, я чую все більш нав’язливі заклики до умиротворення, принаймні в деякій мірі, стосовно апетитів Росії.
Рухатися в цьому напрямку було б наївним, неправильним і небезпечним.
Не тільки для України, але і для Європи, і для всього світу.
Це призведе не до миру, а до ще більшої дестабілізації.
Дозвольте пояснити чому.
Путін глибоко та щиро ненавидить Україну. Я це знаю особисто.
Він заперечує самобутність і унікальну ідентичність українського народу.
Він публічно проголошує українську ідентичність частиною російської домінуючої ідентичності.
Він не бачить місця України на політичній карті Європи і він хоче розмалювати місце для України російськими кольорами.
Але було б помилкою думати, що апетити Росії обмежуються тільки Україною.
Дозвольте мені нагадати вам одну історію, що говорить сама за себе.
Минулого року, в листопаді, Президент Путін брав участь в церемонії нагородження переможців російської географічної асоціації.
"Де закінчуються межі Росії?» — запитав він одного студента в аудиторії.
"Російські кордони закінчуються в Беринговій протоці зі Сполученими Штатами”, — відповів студент.
Це була правильна відповідь, але Путін все ж виправив хлопчика і сказав: "Російські кордони не закінчуються ніде!"
Незважаючи на те, що він сказав потім, що це був просто жарт. Це зовсім не так!
Це доктрина і багато країн — в Європейському Союзі або за межами Атлантики — вже відчули цю доктрину в дії.
І є тільки один час і одне місце для того, щоб протистояти цьому вченню і зупинити появу російського реваншизму.
Час — “зараз”. Місце — “Україна”.
Шановні друзі,
Це абсолютно історичний шанс для всіх нас.
Але, перш за все, це історичний шанс для нової адміністрації США і міцної трансатлантичної єдності.
І я отримав точне запевнення в цьому кілька хвилин тому під час розмови з новим Державним Секретарем США Рексом Тіллерсоном, який підтвердив нашу єдність, як сказали Президент Дуда та Сенатор Маккейн, та нашу солідарність. Це саме те, чого ми зараз потребуємо.
Це унікальне вікно можливостей для того, щоб м’яка сила показала свою міць.
Але це вікно занадто маленьке в часі та можливостях.
Єдиний гріх України в тому, що моя країна одного разу вирішила жити незалежно, на своїй землі, за нашими демократичними цінностями.
Ми хочемо свободи — Росія хоче нас покарати за це.
Я маю честь представляти тут 45-мільйонну європейську націю.
Від їх імені дозвольте мені запевнити вас, що ми ніколи не погодимось, що хтось десь буде визначати нашу долю без нас.
Будь-яка угода за нашою спиною буде негайно рішуче анульована мільйонами українців, які вже довели здатність боротися за свою незалежність.
Ми не маємо наміру здаватися і готові захищати нашу країну.
Мій меседж простий — нічого про Україну без України!
Будь-яка угода з Путіним за спиною України тільки погіршить ситуацію.
Підтримка України є єдиним способом зупинити триваючу агресію і повернути Росію на шлях поваги до міжнародного права і світового порядку.
Дозвольте мені нагадати вам: Україна зробила набагато більше для збереження миру і стабільності, ніж ми отримали у відповідь.
Горезвісний Будапештський меморандум є наочним прикладом в цьому питанні.
Тому що Україна була третьою найбільшою ядерною державою в світі. І ми добровільно відмовились від третього за розміром ядерного арсеналу.
Підтримка України є найдешевшою інвестицією в безпеку Вільного Світу.
І є всі інструменти для цього.
По-перше, ніщо не може підбадьорити нас більше ніж дотримання обіцянок перед партнерами та збереження трансатлантичної єдності та солідарності з боку Трансатлантичної спільноти.
По-друге, ніщо так не протверезить Москву як рішучість Заходу у забезпечені дотримання червоних ліній шляхом жорстких санкцій.
Санкції — наш актив, а не відповідальність.
Вони є проявом нашої сили, якщо вони залишаться в силі.
Але вони будуть проявом нашої слабкості, якщо відвести їх назад.
Зупинення дипломатичного тиску на Росію або пом’якшення санкцій перш ніж Росія вийде з Донбасу і Криму сприятиме подальшій агресії.
Чому я маю право так казати. Тому що за останні 24 години мій народ втратив трьох солдат. 12 були поранені, більшість з них в Авдіївці. Російська артилерія обстрілює мирні квартали. 1 мирний мешканець був вбитий російською артилерією за останню добу, ще 2 були поранені. Ви маєте розуміти ціну, яку ми платимо зараз.
По-третє, ніщо не надихне нас більше ніж відкритий та всеохоплюючий Європейський Союз по відношенню до своїх проєвропейських партнерів і союзників.
Європейський проект є набагато більш стійким, ніж уявляє Кремль.
Цінності, які лежать в основі цього проекту, значно перевищують фобії, які використовуються для залякування європейців.
Віра українців в європейський проект і його цінності є сильнішою, ніж віра в ядрі Європи.
Я мажу запевнити, що Україна зараз — найбільш єврооптимістична країна на європейському континенті. І я пишаюсь тим, що я є лідером такої оптимістичної країни за нинішніх умов.
Давайте не будемо повторювати драматичні помилки минулого.
Давайте покажемо агресору місце, якого він заслуговує.
Давайте консолідувати нашу єдність і солідарність.
Ось так ми зможемо заробити мир для нашого покоління і повернутися додому, щоб добре виспатись.
Дякую!
