Під час нещодавнього засідання РНБОУ, обговорюючи питання якнайшвидшого зміцнення танкової потужності війська, перевагу було віддано модернізації Т-64 замість будівництва нових «Оплотів». Які аргументи перемогли?
Нещодавно Рада національної безпеки та оборони України розглянула державне оборонне замовлення на 2017 рік, яке формуватиметься з урахуванням усіх недоліків, які містило оборонне замовлення минулого року.
«Перш за все наголошую на тому, що 81% державного оборонного замовлення — це є загальний фонд держбюджету. І ми твердо переконані в тому, що на сьогоднішній день цей 81% буде гарантовано профінансовано», — зазначив Петро Порошенко та додав, що в грошовому вимірі близько 9 млрд грн — це кошти загального фонду держбюджету 2017 року, причому фінансування має розпочатися вже зараз, повідомляє прес-служба глави держави.
За розпорядженням Президента формування державного оборонного замовлення здійснюватиметься щонайменше на три роки. Цілком слушною було названо пропозицію щодо закупівлі зразків озброєння та військової техніки в кількості, яка забезпечує так зване оптове переозброєння окремих підрозділів.
Велику дискусію при формуванні державного оборонного замовлення викликала закупівля вітчизняних танків.
«У нас стає вибір: або один «Оплот», або десять глибоко модернізованих і капітально відремонтованих Т-64 чи Т-80. Причому «Оплот» будується щонайшвидше за 18 місяців, а цикл глибокої модернізації Т-80 становить 2,5 місяця. Таким чином у нас постає питання: або танкова рота в повному складі, або один танк», — зазначив Президент та зауважив, що необхідно терміново провести глибоку модернізацію зазначеної техніки для першочергового забезпечення танкових підрозділів у повному обсязі за надзвичайно короткий термін.
Під час засідання також було наголошено на необхідності збільшення експорту української зброї власного виробництва та розробки програми оновлення виробничого фонду оборонних підприємств. При цьому зауважено, що вітчизняне оборонне замовлення виконується на виробничих фондах, рівень зносу яких становить 67%, а на деяких підприємствах — 80%. Тому Президент доручив розробити програму оновлення виробничих фондів, адже без сучасних виробничих потужностей ми не матимемо можливості ефективно конкурувати на світовому ринку і забезпечувати за рахунок зовнішніх замовлень модернізацію та розробку новітніх систем озброєння.
Така практика вже втілена на передових підприємствах оборонпрому, у вітчизняних конструкторських бюро щодо ракетної галузі, літакобудування, бронетанкової техніки.
Вадим КОВАЛЬОВ
P.S. Що краще: один «Оплот» чи 10 модернізованих Т-64?
Вартість виробництва одного «Оплота» дорівнює модернізації десяти Т-64. Також важливо додати, що виготовлення новітнього танка триває щонайменше 18 місяців, а глибока модернізація Т-64 становить 2,5 місяця
Нині нам потрібно за найкоротший час забезпечити танкові підрозділи в повному обсязі бойовою технікою. Під час нещодавнього засідання Ради національної безпеки і оборони України глава нашої держави зазначив, що за кошти, які витрачають на придбання одного танка «Оплот», можна здійснити капітальний ремонт з глибокою модернізацією десяти танків Т-64 або Т-80. До того ж, якщо «Оплот» складають щонайшвидше за 18 місяців, то цикл глибокої модернізації танків Т-64 та Т-80 становить 2,5 місяця. Як на мене, відповідь очевидна, який варіант для нас нині найоптимальніший у питанні зміцнення «броні» війська, (але це не означає, що наше військо відмовляється від «Оплотів»). Тим більше, з огляду на те, що ми вже накопичили чималий досвід у здійсненні модернізації згаданих важких броньованих машин, зокрема танків Т-64. Починаючи з 2006 року на замовлення Міноборони ДП «ХКБМ імені
О.О. Морозова» спільно з ДП «Харківський бронетанковий завод» та ДП «Завод імені В.О. Малишева» здійснили глибоку модернізацію танка Т-64Б до виду БМ «Булат».
Танк БМ «Булат» переважає своїх попередників за такими основними характеристиками, як вогнева міць, захист і потужність.
БМ «Булат» є результатом глибокої модернізації танка Т-64БВ, що поєднує нові розробки, які запозичені від танків Т-80 та Т-84. На модернізованому танку встановлено двигун 5ТДФМ потужністю 850 к. с., який є форсованою модифікацією двигуна 5ТДФ, приціл з можливістю ведення вогню керованою ракетою і сучасний комплекс динамічного захисту української розробки. Механізм заряджання (МЗ) танка БМ «Булат» уміщує в себе 28 пострілів, що перевищує місткість автомата заряджання (АЗ) танка Т-90, яка становить усього 22 постріли. Тож у бою це може бути суттєвою перевагою.
Також на «Булаті» встановлено новий навісний динамічний захист «Ніж», який значно підвищує живучість машини в бою, з додатковим пасивним бронюванням, систему управління вогнем, аналогічну встановленій на танках Т-80Б, Т-80УД.
Танк БМ «Булат» за основними технічними характеристиками можна порівняти з російським Т-90. «Булат» навіть має перспективи стосовно подальшої модернізації за рахунок установлення двигуна 6ТД потужністю до 1000 к. с., тепловізійних прицільних комплексів, сучасних нічних приладів спостереження, системи динамічного захисту та сучасних систем зв’язку і навігації.
Екіпаж «Булата» — три людини: командир танка й навідник розміщуються в башті (перший — праворуч, другий — ліворуч від гармати), механік-водій — у носовій частині корпуса по поздовжній осі машини.
Підвищення рівня захисту танка Т-64Б до рівня БМ «Булат» забезпечено завдяки встановленню комплексу додаткового захисту на корпус і башту, що підвищує рівень захисту танка БМ «Булат» від кумулятивних засобів ураження у 2,2 раза, від кінетичних засобів ураження — у 1,9 раза. Для маскування використано камуфльоване забарвлення, термодимову апаратуру й систему «Туча», що включає в себе вісім пускових установок димових гранат 3Д6 і пульт управління системою пуску димових гранат. Пускові установки розташовані зовні башти на лобовій її частини по шість штук ліворуч і праворуч від гармати.
Основним озброєнням танка БМ «Булат» є 125-міліметрова гладкоствольна танкова гармата — пускова установка КБА-3 або 2А46М-1. Її використовують для ведення вогню осколково-фугасними, бронебійними підкаліберними й кумулятивними артилерійськими снарядами, а також керованими ракетами. Автоматичне заряджання здійснює механізм заряджання. У разі відмови автомата можливе ручне заряджання, але скорострільність у такому випадку буде значно нижчою. Місткість конвеєра — 28 пострілів. Тривалість заряджання одного артилерійського пострілу — від 7,1 до 19,5 секунди за повного оберту конвеєра МЗ. Напівавтоматичне завантаження конвеєра артилерійськими пострілами здійснює екіпаж танка за 13–15 хвилин.
З гарматою спарений 7,62-міліметровий кулемет ПКТ зі стрічковим живленням і темпом стрільби 700–800 пострілів на хвилину. Його боєкомплект становить 1250 патронів. Зенітна кулеметна установка з кулеметом НСВТ калібру 12,7 мм і дистанційним управлінням забезпечує вогонь по повітряних цілях на дальність 1500 м, а по наземних — 2000 м. Боєкомплект кулемета становить 300 набоїв.
Насамкінець підкреслю, що українські конструктори заклали в танк Т-64 величезний потенціал його модернізації, тому «шістдесятчетвірка» ще не один десяток років буде зразком у світовому танкобудуванні.
Сергій ВОРОНКОВ
