Український артилерійський залп

61

 Війна на Донбасі засвідчила, що артилерія залишається ключовим засобом ураження противника на полі бою. Саме за рахунок її застосування, а також рівня професійної підготовники вітчизняних артилеристів, Україні вдається тримати не лише паритет, а й іноді перевагу над противником.

Однак, значним недоліком залишається відсутність в країні виробників нового артилерійського озброєння та боєприпасів до них. На сьогодні доводиться користуватися наявними, ще радянськими запасами, які не лише старіють, а й поступово перестають відповідати сучасним вимогам ведення бойових дій.

Заходи, що проводяться в сфері створення нових артилерійських систем чи ракетних систем залпового вогню в Україні на сьогоднішній день, в переважній більшості, торкаються питань відновлення працездатності наявного парку техніки, заміни колісного шасі РСЗВ на платформу вітчизняного виробника, а також підвищення можливостей артилерійських засобів за рахунок застосування сучасних програмних рішень.

Першими під оновленню підпали БМ-21 (9К51 БМ-21 «Град») та БМ-27 (9К57 «Ураган»). В кінці 2008 року було прийнято рішення зробити автомобіль КрАЗ від ПАО «АвтоКрАЗ» основним типом вантажівки в українській армії. Модернізованим варіантом 122-мм РСЗО БМ-21У «Град-М» на шасі КрАЗ-6322 стали РСЗВ «Бастіон-01» та «Бастіон-02», а 220-мм РСЗО БМ-27 «Ураган» на шасі КрАЗ-6322РА — «Бастіон-03».

РСЗВ "Бастіон-01"

Уніфікацією шасі автомобільної техніки займалися Харківський автомобільний ремонтний завод та Харківське конструкторське бюро машинобудування ім. Морозова. Безпосередня модернізація РСЗВ до рівня «Бастіон» відбувалась на ДП «Шепетівський ремонтний завод» і проводилась шляхом установки на нове шасі артилерійської частини з РСЗВ, що перебували на зберіганні, або були виведені з бойового складу ЗС України. Під оновлення машин також були використані розробки ДП «Орізон-Навігація», які підвищили автономність РСЗВ на марші та вогневій позиції.
Перший випробувальний зразок БМ-21 «Град» на шасі КрАЗ-6322 був виготовлений і переданий Міністерству оборони України на початку травня 2009 року.

РСЗВ "Бастіон-02"

«Бастіон-02» відрізняється від «Бастіон-01» довжиною колісної бази, на якій розміщується додатковий боєкомплект (40 снарядів). Крім того, «Бастіон-02» має систему швидкої перезарядки, з використанням якої процес перезаряджання значно скоротився .

РСЗВ «Бастіон-01» та «Бастіон-02» прийняті на озброєння збройних сил України.
Наприкінці липня 2014 стало відомо, що частини ракетних військ і артилерії збройних сил України отримали певну кількість РСЗВ «Бастіон-01». 24 серпня 2014 на військовому параді в Києві були представлені три одиниці «Бастіон-01» та три «Бастіон-02» зі складу 55-ї окремої артилерійської бригади.

«Бастіон-03» був розроблений на замовлення міністерства оборони України у 2010 році і в цьому ж році був прийнятий на озброєння ЗСУ. Платформа бойового комплексу також являє собою повнопривідну вантажівку підвищеної прохідності КрАЗ-6322 з колісною формулою 6х6.

Однак, масово дані машини у війська, поки що, не йдуть. Переважно застосовуються РСЗВ на старих шасі.

РСЗВ "Бастіон -03"

В грудні 2015 року Харківське конструкторське бюро ім. Морозова, зі складу ДК «Укроборонпром», представило РСЗВ «Град» нового покоління «Верба». Ця система відрізняється від БМ-21 «Град» не лише платформою Урал-4320, яка замінене на шасі КрАЗ-6322. «Верба» також оснащена подвійною кабіною на 5 місць, а всі системи наведення та прицілювання зосереджені в середині.

Крім того, в РСЗВ «Верба» скорочено час перезаряджання машини до 10 хвилин. За заявою в грудні минулого року генерального конструктора КБ ім. Морозова Володимир Вакуленко, для закінчення всіх робіт пов’язаних із новим РСЗВ потрібно сім місяців та близько 16 млн гривень. (Тобто в кращову випадку все має бути закінчено вже в липні 2016 року…..)

РСЗВ "Верба"

Безумовно, все це дозволяє дещо переломити ситуацію на краще, але не вирішує проблему загалом і лише відтягує її розв’язання на більш пізній термін. В українських вищезазначених РСЗВ суттєвих змін зазнало, переважно, шасі та система перезарядки, однак гострим залишається питання отримання реактивних боєприпасів з покращеними характеристиками та системи управління. Безперечно, можна ще довго використовувати наявні запаси, але вони врешті решт скінчаться.

Однак українські представники оборонної промисловості вже поспішили заявити про те, що в модернізованому варіанті БМ-21 «Бастіон-1 (2)» поліпшені бойові характеристики комплексу шляхом використання нових боєприпасів — які дозволяють вести вогонь до 40 км. Ймовірно, це завдання буде вирішуватися українськими промисловцями в альянсі з однією з східноєвропейських країн, промисловість якої виробляє і експортує всю лінійку нових 122-мм реактивних снарядів, адже до цього такі боєприпаси в Україні не виготовлялися.

Певним зрушенням з мертвої точки можуть стати останні випробування реактивних ракет більшого за 122-ий калібр. 22 березня 2016 року секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов оголосив про успішне випробування нових реактивних ракет українського виробництва, які на відміну від російських аналогів, є ще й керованими.

Запуск нового реактивного боэприпасу для РСЗВ "Смерч"

У РНБО не назвали тип випробуваної ракети, проте російський блог bmpd, припустив, що з урахуванням характеру пуску ракети під відносно невеликим кутом піднесення із самохідної пускової установки на колісному шасі МАЗ-543, це може бути 300-мм реактивна ракета «Вільха» («Вільха»), яка створюється для використання з реактивної системи залпового вогню «Смерч». Ракета ймовірно використовує інерційне наведення з корекцією по GPS. До виконання робіт в рамках даного проекту залучено Київське державне конструкторське бюро «Луч».

Перший запуск пройшов успішно. Питання лише в тому наскільки швидко відбуватимуться наступні за цією подією заходи, і коли, врешті решт, ракета не лише буде прийнята на озброєння, а й буде серійно виробляться на українських підприємствах і цілком задовольняти потреби реактивної артилерії.

Є у вітчизняних виробників плани і щодо створення власного парку самохідної артилерії. В грудні 2015 року ДК «Укроборонпром», заявив про намір створити спільно з польською компанією два нових типи самохідних гаубиць на базі виробленої в Україні бронетехніки. Як говориться в річному звіті Концерну, з української сторони проект буде реалізовувати Конструкторське бюро ім. Морозова, а з польської — компанія Huta Stalowa Wola. Одним з проектів є створення 120-мм самохідного міномета на шасі БТР-4Е, а другим — 155-мм самохідної гаубиці на базі шасі танка БМ «Оплот».

Нові війтчизняні артилерійські системи

Крім того, на Харківському тракторному заводі планується організувати виробництво гусеничних самохідних гаубиць 2С1 «Гвоздика». Про це свого часу в інтерв’ю виданню «Народна Армія» заявив генеральний директор ХТЗ Владислав Губін. При цьому мова йде не лише про виробництво нових «Гвоздик», а й про модернізацію вже наявних на службі ЗС України машин. На завод вже за контрактом з Міністерством оборони були поставлені три гаубиці типу «Гвоздика» для їх модернізації.

За словами керівництва заводу, замість двигуна ЯМЗ (Ярославський моторний завод) передбачено встановити один з європейських зразків. Попередньо це буде дизельний Volvo, який має кращу якість, надійність і економніше витрачає паливо. На «Гвоздика» замінять застарілі засоби зв’язку, електрообладнання, встановлять сучасну вітчизняну систему навігації, яка істотно зменшить час, необхідний на підготовку екіпажу до стрільби. Також будуть капітально відремонтовані бойовий модуль і наявне озброєння.

САУ "Гвоздика"

Однак, всі ці заходи, це лише капля в морі тих потреб, які існують у РВіА. Окрім боєприпасів важливим аспектом є організація ефективного управління вогнем артилерії, забезпечення максимально швидкості нанесення артилерійських нальотів, а також їх точності. Те, що на сьогодні є на фронті, це фактично ініціативні розробки, зроблені волонтерами за власні кошти та за власної ініціативи.

Так, в зоні АТО вже успішно себе проявляють балістичні калькулятори на базі ПК Trimble від компанії UDC. За рахунок їх застосовування скорочено час розрахунку необхідних балістичних координат для артилерійських систем різного калібру. Також застосовуються автоматизована система управління вогнем артилерійського підрозділу «Кропива» від UA.RPA та ПАТ «Ленінська кузня», а також система управління артилерійським вогнем ГІС Арта. Всі ці рішення, безумовно, надали неоціненну допомогу під час критичної ситуації на сході України, однак на сьогодні важливо, щоб до забезпечення такими засобами РВіА долучилася держава, а не волонтери, і нарешті вирішила наявні проблеми.

Одночасно з цим, хотілося б вірити, що не лише ті проекти, які на сьогодні вже реалізовані, як то кажуть -«в залізі», в інтересах вітчизняної артилерії, але й ті, що плануються до реалізації, обов’язково отримали своє продовження, а не залишилися просто гаслами.

Антон Міхненко

Поделиться:
Загрузка...