Як відомо, на початку збройного протистояння на Сході нашої країни Збройні Сили України мали на своєму озброєнні декілька зразків легкої бронетехніки переважно у складі танкових, механізованих, аеромобільних та повітрянодесантної бригад.
na.mil.gov.ua
Загальна чисельність цих бойових броньованих машин (ББМ) за даними «Білої книги» вітчизняного оборонного відомства на кінець 2013 року становила майже 2000 одиниць, зокрема бронетранспортерів та бойових машин піхоти (обох типів). Це — БТР-60ПБ, БТР-70 і БТР-80, а також БМП-1 та БМП-2. Водночас дуже широкого застосування у Збройних Силах України набули бойові броньовані машини на базі багатоцільового тягача — легкоброньованого (так званого МТ-ЛБ), а також низка спеціалізованої легкої бронетехніки — БМД-1, БМД-2, БТР-Д, БРДМ-2 та серія самохідних установок ППО та артилерії як на уніфікованому шасі МТ-ЛБ або танків, так і на унікальній, спеціально «під них» розробленій базі (від 120-мм САУ 2С9 «НОНА» до зенітної самохідної установки 2С6 «Тунгуска» або 152-мм САУ типу «Мста-С»).
Однак слід добре пам’ятати, що ця бронетехніка була розроблена та випускалася ще в радянські часи, тому ці ББМ мають суттєві недоліки перш за все з огляду на сучасні вимоги до бронетехніки. Це, наприклад, не зовсім вдале компонування або недостатньо потужні двигуни тощо, які в комплексі ускладнюють ведення бойових дій українській піхоті та десанту.
Сучасні високоточні засоби ураження бронетехніки, які мають у своєму розпорядженні проросійські бойовики завдяки активній допомозі путінського «воєнторгу», є серйозною загрозою для цих ББМ. Йдеться як про спеціалізовані традиційні засоби типу РПГ, ПТРК, СПГ, ПТГ типу МТ-12 «Рапіра» або навіть протитанкові міни, так і про останні доробки в цій сфері — тандемні та керовані високоточні артилерійські боєприпаси типу «Краснополь», ПТРК «Корнет», РПВ «Джміль» тощо.
Треба сказати й про те, що цієї легкої бронетанкової техніки нашим підрозділам бракувало. Тому в зоні АТО іноді можна побачити імпровізовані броньовики. Бувало, що ці так звані «ган-траки» набували дуже дивного вигляду та мали у своїй конструкції найрізноманітніші інженерно-технічні рішення. Наприклад, броньовики на базі самоскида КАМАЗ або пересувний броньований блокпост на базі старенького і списаного БРДМ-2, або броньовані джипи з кулеметом.
na.mil.gov.ua
Саме тому одним із пріоритетних напрямів діяльності підприємств вітчизняної «оборонки» щодо відновлення боєздатності вітчизняного війська в технічній сфері стало підсилення його новими або модернізованими зразками бронетехніки. Українській піхоті та десанту вкрай і швидко були потрібні нові, більш досконалі «робочі коники» — ББМ. І вони з’явилися.
У війська після випробувань у бойовій обстановці та прийняття на озброєння в доопрацьованому вигляді почали надходити нові українські БТР-3 та БТР-4. З’явилася «лінійка» нових бронеавтомобілів від «Кугуарів» та «Спартанів» до «Дозор-Б».
Треба розуміти, що нарощування виробництва нової техніки, особливо в умовах розгортання нових частин та з’єднань, вимагає певного часу. Навіть за умов достатнього фінансового та ресурсного забезпечення. А довго чекати війська не могли: з Російської Федерації агресор отримував дедалі більше бойової техніки та озброєння.
Тож постало завдання пристосувати вже наявний «радянський» парк вітчизняної легкої броньованої техніки до потреб АТО. А це вимагало, щоб істотно зміцнювалася броня БМП і збільшувалася міць озброєння. Також вдосконалили й БТРи. Окрім посилення озброєння та захисту машини, слід було створити нове компонування для підвищення комфортності дій екіпажу й десанту.
Незабаром зусиллями волонтерів та фахівців озброєння ЗС України вдалося покращити характеристики української бронетехніки. Передусім це стосувалося захисту бронетехніки (бліндирування), обладнання її комплектами додаткового захисту від кумулятивних боєприпасів. Також фахівці працювали над створенням нових типів бронетехніки на базі вже наявних зразків. З часом ця робота набрала більших обертів.
Але не все було так райдужно. Спочатку екрани на БТРи варили з того, що трапиться під руки. Навіть із сітки з ліжок і ґрат із вікон. Саме таку картину я особисто спостерігав під час одного з відряджень до зони АТО. Лише з часом армійські фахівці разом із волонтерами визначили найбільш стійкі конструкції захисних екранів.
Сьогодні ця робота вже набула широкого формату. В її авангард вийшли підприємства «Укроборонпрому», зокрема Житомирський бронетанковий ремонтний завод та Харківський бронетанковий ремонтний завод. Так, житомиряни освоїли випуск модернізованого варіанта ще радянської БМП-1 із новітнім українським бойовим модулем «Шквал». А харків’яни пішли ще далі й запропонували принципово нову БМПВ(Т)-64 на базі танка Т-64 (її ще кваліфікують як важкий БТР) одразу в 6-ти модифікаціях (залежно від варіантів озброєння та шасі).
Обидва варіанти суттєво нарощують такі важливі для ББМ якості, як вогнева потужність, рівень захисту екіпажу та десанту, ергономічність, ефективність системи управління озброєнням машини тощо.
Наприклад, універсальний бойовий модуль «Шквал» включає 30-мм гармату, здатну вести вогонь на дистанції 4 км за швидкострільності 400 пострілів на хвилину, 7,62-мм спарений кулемет, 30-мм автоматичний гранатомет АГС-17 і протитанкові керовані ракети. Система керування вогнем нової БМП включає прицільний комплекс, який інтегрований з системою управління стрільбою керованими ракетами, а також містить стабілізатор озброєння українського виробництва. У такий спосіб вогнева міць нової машини збільшена в рази в порівнянні з базовою БМП. До того ж передбачається, що в башті нової БМП не буде людей (керування комплексом озброєння ведеться із захищеного корпусу машини оператором-навідником за допомогою спеціального пульта), що суттєво збільшує живучість екіпажу.
Основну вогневу міць модуля забезпечує протитанковий комплекс «Бар’єр» з ракетами РК-2С, які, за оцінками фахівців, на дистанції до 5 км здатні цілком успішно знищити або пошкодити практично будь-який танк у світі.
Загалом процес насичення української «піхоти» новими та модернізованими ББМ набирає нових обертів. Тож можна сподіватися, що вітчизняні Сухопутні війська отримають адекватну сучасним вимогам «лінійку» бойових броньованих машин.
Костянтин МАШОВЕЦЬ