Той факт, що президенти Білорусі та Казахстану Олександр Лукашенко і Нурсултан Назарбаєв вирішили відвідати Київ напередодні засідання Вищої євразійської ради в російській столиці – простіше кажучи, перед зустріччю з Володимиром Путіним – саме по собі є серйозним сигналом.
Президенти Білорусі й Казахстану, Олександр Лукашенко (ліворуч) і Нурсултан Назарбаєв.
Ще кілька місяців – та ні, тижнів тому – таку спільну акцію важко було навіть уявити. Лукашенко відчайдушно маневрував між необхідністю зберегти прихильність Путіна і водночас не посваритися з Україною. Назарбаєв взагалі не прагнув балансувати.
Під час кримської кризи казахстанському президенту дзвонили і президент США Барак Обама, і інші західні лідери. Багатьом здавалося, що Назарбаєв здатний умовити Путіна не здійснювати непоправної помилки. Але президент Казахстану не тільки не вжив хоча б спроби вплинути на збожеволілого сусіда, а й фактично підтримав Путіна.
Протверезіння до керівників країн-союзниць Росії стало приходити в міру того, як вони зрозуміли, що Путін не збирається зупинятися на Кримі і навіть окупації частини Донбасу. До того ж Путін демонстрував відверту зневагу до союзників.
Про так звані «продуктові антисанкції» Росії і Лукашенко, і Назарбаєв дізналися по телевізору. Із того часу між країнами-учасницями Митного союзу постійні конфлікти. То Росія обмежить ввезення білоруської продукції, тому що вирішить, що насправді це європейські товари, то заборонить транзит із Білорусі до Казахстану.
Коли стали позначатися перші результати західних санкцій і почала знижуватися ціна на нафту, Лукашенко і Назарбаєв помітно захвилювалися. Лукашенко почав обережний діалог із Заходом. Назарбаєв фактично організував недавню зустріч Путіна із французьким президентом Франсуа Олландом – очевидно, сподіваючись на пошук компромісу.
Але крах російського рубля змінив все. Зруйновано саму модель взаємодії Білорусі і Казахстану з Росією. Лукашенкові ясно, що Росія його більше не прогодує. У Назарбаєва, звичайно, проблем менше – але це поки що. І крім того, він не може бути впевненим, що в спробах врятувати свою популярність, Путін не надішле «зелених чоловічків» до північного Казахстану…
Приїзд Лукашенка і Назарбаєва до Києва – демонстрація того, що обидва партнери Путіна хочуть врегулювання ситуації та миру на пострадянському просторі. Якщо Путін виявиться нездатним це зрозуміти, пострадянській інтеграції навіть у нинішньому її вигляді прийде кінець.
Віталій Портников
