Парламентська математика може підвести Партію регіонів вже під час першого засідання новообраної Ради. На заплановане призначення спікера і його заступників, а також затвердження прем’єр-міністра регіоналам може просто забракнути голосів.
У Партії регіонів є 185 депутатів, у її потенційного союзника КПУ – 32. Разом – 217 мандатів, для формування більшості.
Минулого тижня регіонал – Володимир Олійник у коментарі iPress.ua повідомив, що Партія регіонів вийшла на цифру 223 мандати і робота з доручення нових членів коаліції триває.
Згодом заступник голови ПР Володимир Рибак заявив про те, що сьогодні 226 голосів для призначення Миколи Азарова прем’єром у партії нема. Це красномовно свідчить про труднощі із формуванням коаліції у провладної партії.
У понеділок Віктор Янукович, перебуваючи у Індії, сказав, що консультації щодо складу уряду ще тривають. Це також може свідчити і про те, що Банкова веде переговори із групами впливу у ВР щодо їх приєднання до більшості в обмін на портфелі в Кабінеті міністрів.
Категорично відмовилися голосувати за кандидатуру Миколи Азарова на посаду прем’єр-міністра фракції "УДАР", ВО "Свобода" та фракція Об’єднаної опозиції. Це вже мінус 178 депутатів. Разом із Олесем Донієм та Ярославом Дубневичем, які виявили бажання приєднатися до "УДАРу" та Сергієм Міщенком, який увійде до фракції ООБ виходить 181 депутат.
Таким чином в обох таборів вся надія на "незалежних" мажоритарників.
"З огляду на те, як вони сьогодні розсадили у сесійній залі Ради самовисуванців, впевненості у тому, що вони матимуть більшість у них немає. У них також йдуть торги і за певні кандидатури. Цей розподіл місць свідчить про те, що Партія регіонів наразі не планує дотримуватися принципу особистого голосування", – сказав iPress.ua новообраний депутат ВО "Свобода" Руслан Кошулинський.
Разом з тим він визнав, що й опозиційні партії не володіють достатнім ресурсом голосів, щоб мати власну більшість.
Те, що Партія регіонів у голосуванні за ключові рішення опиратиметься на КПУ сьогодні сумнівів не викликає. Щоправда комуністи раніше заявляли про те, що не входитимуть до більшості із ПР і їм не подобається низка ініціатив провладної партії. Образу Петра Симоненка можна зрозуміти – жодного мажоритарника на виборах 28 жовтня КПУ не отримала – ПР просто не дала шансів її кандидатам. Утім за посаду першого віце-спікера, крісло якого за прогнозами віддадуть члену КПУ Ігорю Калетнику, комуністи закриють очі на образи, яких їм заподіяли регіонали. Водночас, як повідомило джерело iPress.ua, КПУ може запропонувати на цю позицію Адама Мартинюка, який був першим заступником голови у минулій Раді.
Однак навіть крісло спікера не робить більшість ПР, КПУ і кількох мажоритарників надійною і монолітною.
По-перше, більшовикам обов’язково треба бути присутніми на засіданнях Ради. Не стільки тому, що вони самі за це проголосували в останній день роботи минулої Ради, а тому, що за кнопкодавами будуть уважно стежити представники опозиції. А при можливості – й заважати роботі парламентських "піаністів". Тобто голосувати успішно буде вкрай важко.
"Згідно статті 17 закону про статус народного депутата, депутат зобов’язаний адекватно реагувати і зупиняти порушення закону. У який спосіб? Це інше питання", – наголосив Кошулинський.
Зрештою, навіть за словами новообраного депутата від ПР Олександра Єфремова, який у парламенті минулого скликання був головою фракції біло-блакитних, домовленостей із комуністами сьогодні немає. Натомість прихильності КПУ регіонали добиватимуться саме пропозицію крісла першого заступника голови ВРУ.
"Ми ще не приймали рішення щодо нашої позиції – голосувати за нього (Миколу Азарова – ред), чи ні. Завтра-післязавтра обговоримо це питання на президії ЦК партії, і тоді ми остаточно визначимося", – завив у неділю лідер КПУ Петро Симоненко.
Зараз потенційні "координатори" більшості, насамперед Андрій Клюєв продовжують інтенсивні консультації як з КПУ, так і з мажоритарниками та потенційними "тушками" у опозиційних фракціях. І співрозмовники iPress.ua у керівництві Партії регіонів впевнені: до лютого 2013 року, коли новий парламент почне активно працювати, 226 штиків у більшості таки буде.
Втім, неспроможність утворити більшість – ситуація знайома українським парламентарям. Таке вже було 2006 року. Завдяки змінам у законодавстві, нинішня Рада не повинна формувати більшості і тому перебуває у більш виграшній позиції порівняно зі своєю попередницею. І кілька впливових гравців парламенту, в тому числі й з середовища Партії регіонів розглядають варіант "парламент без постійної більшості" як досить непоганий. У всякому разі, такий розклад сил у Верховній Раді міг би дозволити їм ефективніше захищатись від подальшої монополізації країни в руках гаранта та від щораз більших апетитів Сім’ї.
Ярослав Іваночко
