У нас є кілька версій закінчення ракетної війни, яку Росія веде проти України.
Перша – росіянам залишилося вистріляти зовсім небагато радянських запасів, а потім тижнями збирати поточне виробництво, з якого ми збиватимемо 70% вхідних ракет.
Щойно Iris-T і Patriot із NASAMS у нас побільшає, кожен наліт узагалі перестане бути цікавим росіянам у розрізі збитків.
У боротьбі 2% світової економіки з 50% усе надто очевидно: час грає на нас.
.
Дали американську ПРО «Patriot», у них там добрих кілька десятків батарей на консервації, розгорнуть у країні європейську ПРО SAMP-T, наростять артилерійські системи проти дронів. Згідно зі штатом Німеччини, полк на «гепардах» – 36 машин, а нам дадуть 50 лише німці, а ще британці та італійці обіцяли ствольні зенітки.
Пости з ПЗРК та мобільні групи працюють: підтверджених збитих КР ціною від мільйона доларів – десятки.
Не міг СРСР закидати ракетами Афганістан, причому Міністерство фінансів ще й обсмикувало армію, не зможуть і Україну.
Цілком слушна думка – поділяю її, так і буде. Усе старіші ракети, усе більше відмов, місячне виробництво не встигатиме.
Друга – ракетна війна триватиме до кінця, і в момент переговорів про виведення військ або перетворення актуальної лінії бойового зіткнення на демілітаризовану зону за прикладом двох Корей прилетить пара тонн чавуну по якомусь мільйоннику.
Просто тому, що народ-бурундук може.
Одягнуся на Новий рік у жовте та всім свято зіпсую – це буде костюм лайна.
Москва використовуватиме сенсовно стратегію Червоної Росії проти Антанти.
«Вставай, страна огромная!»
Тоді, у 1918-му, усі теж дуже перевершували Росію за обсягами ВВП і технікою, окупували половину країни і перейнялися своєю іспанкою, своїми кризами, революціями – своїми проблемами.
А вони шкряб-шкряб – і перезібрали імперію.
Для цього будуть застосовувати все підряд: «точки», ракети до С-300; перероблятимуть протикорабельні ракети; тягнутимуть через прокладки західну електроніку; купуватимуть в Ірану готові засоби доставки.
Цілком логічна думка – поділяю її, намагатимуться так робити.
Скажу чесно – можливі одночасно обидва варіанти. Чи можна лише його назвати третім, не впевнений.
Тобто так, не змогли подолати Афганістан, але й у якому стані був Афганістан на момент виходу – забувати не варто.
СРСР витратив понад 1000 «скадів», черпнув ними денце, та так, що на складах центру і в недоторканому запасі залишилося десь 170 штук.
І довелося використати давню «луну» зберігання – 2200 одиниць. Що літала з точністю кілька кварталів туди-сюди.
Причому застосовували навіть не як експортний варіант, а як є, не змінюючи арматуру та кріплення голови – якийсь там Афганістан отримав ракети, що могли нести ядерну боєголовку. Лупили ними у 1989 році по 30 штук на добу, оголошуючи кожен завод цегли, ферму та сарай оперативною ціллю.
І не впоралися, вийшли – і слали, слали, слали ракети братикам із Кабула.
Уже самі їли тирсу в 90-ті, але допомагали.
Поки Наджибуллу таліби не повісили у 1996 році на КПП палацу, протягнувши перед тим за джипом кілька кілометрів. Ось до того моменту і працювали «точками» і «скадами».
Можете собі уявити, в якому стані була країна?
Ми, звісно, не Афганістан, а 250 пускових, які залишилися від СРСР, найсучасніші у світі ЗРК на бойовому чергуванні в Україні і тил Альянсу мають значення.
Але збитків зазнаватимемо.
Бо в РФ 8-9 тисяч ракет до С-300 і вони їх виробляють у поточному режимі.
Новіші ракети виробляють, лінії працюють, не тільки зберігання.
Там не потрібна жодна особлива переробка для стрільби по землі чи воді – ми самі нещодавно випробовували С-125 як протикорабельну ракету. Лючок в іншому місці, щоб діставав промінь наведення – і можна було ввести до РПН команди вручну.
І все – стрілятимуть, куди Путін пошле.
Це балістична ціль, перехоплювати її складно.
Прилетить 160 кг – мало не здасться.
.
Час від часу я цікавлюся коментарями – чи можемо ми знищити їх на землі? Особливо харків’яни та запорожці, яких трохи забембали сусіди своїми нальотами.
Можемо, звичайно, хльоснути черговою батареєю реактивки, пустити «харм» по робочій РЛС, понад те – ми це робимо.
Ось, наприклад, цілий заступник командира дивізії ППО Олександр Крилов загинув у Херсонській області. Любив постріляти по Миколаєву. Але комплексів С-300 у них вистачає на зберіганні, і вони їх виробляють, знімуть із трави, розбавлять мобілізованими – ми так зробили після 2014 року, і вони зроблять.
У росіян у запасі повно «точок» – нагадаю за часів СРСР вони були в кожній дивізії, ракет – як у дурня фантиків, вони їх виробляють у Коврові на заводі. Випустити в день зо два десятки, якщо ґедзь вкусить – взагалі не проблема.
Ну і скажу, що вони обов’язково наростять виробництво «калібрів» та інших «іскандерів».
Так, є вузькі місця – військова хімія, лопаті турбовентиляторних двигунів, електроніка. Але купуватимуть, робитимуть обхідні шляхи, качатимуть виробництво.
Шойгу нещодавно їздив до Іжевська, на концерн «Калашников». Там німецький верстат з японським корінням заліпили російською наклейкою – і нічого, працює імпортозаміщення.
.
Привезуть, дістануть, затягнуть паски – поїсти січки та планувати звільнити Іспанію в Росії завжди любили.
Тому хоч як би я не любив не найоптимістичніші прогнози, але істина дорожча – будуть бити.
2023-й теж мине під звуки сирен і вибухів.
Усе, що збиватиметься в нашому небі, падатиме вниз, завдаючи супутньої шкоди.
Нехай не сотнею ракет кілька разів на тиждень, але будуть. Скільки їх перехоплять, якщо одна з них прилетить особисто моїй сім’ї у під’їзд, уже й не дуже важливо.
300-400 млн за обстріл. Може, і не спроможуться вистрілювати довго, але накопичувати виробництво і кілька разів на місяць довбати по об’єднаній енергетичній системі будуть.
Більш ніж упевнений, що наші удари у відповідь дронами за 700 км по Енгельсу – тільки початок. Скоро ми самі почнемо виробляти довгу руку.
Удар по російському військовому аеродрому в місті Міллерово (Ростовська область РФ).
.
Україна – не Палестина, а наші можливості дещо більші за можливості арабів, які за допомогою Ірану на території 360 кв. кілометрів утримують підземні цехи для збирання та виготовляють до 15 тисяч ракет.
Адже й вони можуть випускати не лише аналоги «смерчу», а й поодинокі ракети, що літають на 200 км.
Так, їх збивають, але ця вічна гонитва меча та щита обтяжує економіку Ізраїлю.
Чи в Україні, чи в Східній Європі релокуємо та локалізуємо, закупимо – не важливо, але отримаємо свої ракети та свої важкі дрони.
Так працює будь-який затяжний воєнний конфлікт.
Загалом, недаремно росіяни ставлять тактичну ППО у снігах під Москвою.
Але неважливо, скільки бавовни розквітне в РФ, скільки РЛС і нових батарей постачить нам Захід – усе перехопити неможливо, як і нашими можливостями перетворити Росію на філію місячної бази.
.
Тому еволюціонувати доведеться в розосередження; у сховища; у будівельні норми, коли сховища з броньованими вікнами та потужними стінами обов’язкові на кожному поверсі; у систему оповіщення.
На вчора потрібні були рішення щодо цивільної оборони.
Місцевій владі треба менше фотографуватися з волонтерськими генераторами і більше рапортувати, що відновили радянське укриття, ось адреса.
Пункти незламності варто відкривати не у фоє шкіл, а в підвалах, роблячи там пункти обігріву, закуповуючи ємності для зберігання води, ховаючи там балони з газом для теплових гармат.
Реально готуватися до ударів.
Не чекайте на якесь постачання: ПРО, JDAM, літаки – і все вирішиться. Ми маємо цю хворобу з 2014 року.
Ура, «джавеліни», ура, «нептуни» та «гарпуни». Але це – просто цеглини наших Сил оборони.
Ті самі кілька десятків західних літаків будуть величезною підмогою, але й росіяни за рік зроблять пару десятків сучасних, а до них потрібні ДРЛВ, борти РЕБ, автоматичні системи управління.
.
Перемагає лише та система, яка працює. І її потрібно буде збудувати.
Зиму ми, як держава, переживемо, наша ППО зростатиме і залишиться однією з найсильніших у Східній Європі, РФ уже програла в тій війні, яку вони спланували.
Завдання стоїть пережити її особисто кожному з нас. Ракетна війна триватиме, але РФ не зможе виконати в ній свої завдання. Проте нам усім ще багато для цього належить зробити. Бережіть себе!
