Віктор Янукович cтав Леонідом Кучмою

28

За останні п’ять років будь-яку подію у політичному житті, яка зміцнювала позиції Партії регіонів, або навпаки — послаблювала колишніх "помаранчевих", одразу нарікали гучним словом "реванш".

Реваншем називали друге прем’єрство Віктора Януковича у 2006-му. Про реванш казали після програшу парламентських виборів 2007 року. І вже зовсім мляво про реванш говорили під час інавгурації Віктора Януковича у лютому 2010 року.

Втім справжній і остаточній реванш Віктора Януковича та його команди стався в п’ятницю в Конституційному суді.

Шість років тому, восени 2004-го, балотуючись на посаду президента, Янукович прагнув саме таких повноважень. Саме таку модель державотворення сподівався отримати лідер Партії регіонів.

І ось нарешті Віктор Янукович став повноцінним правонаступником Леоніда Кучми.

Рішення про скасування політреформи і відновлення Конституції 1996 року було ухвалено у четвер в обід. Під час остаточного голосування подання 252 депутатів Партії регіонів підтримало 17 з 18 суддів Конституційного суду. Єдиним суддею, який відмовився скасовувати зміни до Конституції 2004 року, був призначений ще Віктором Ющенком суддя Віктор Шишкін. Однією з причин, чому Шишкін відмовився підтримувати рішення КС, називають перебування його доньки в лавах фракції БЮТ.

Очевидно, іншого рішення від Конституційного суду ніхто і не очікував. Інтрига була лише в тому, чи дасть суд якісь вказівки щодо подальшої долі Основного закону. Зрештою, рішення КС виявилось вичерпним: закон № 2222 про політреформу визнано неконстутиційною і одночасно оголошено автоматичне відновлення дії попередньої редакції Конституції України від 1996 року.

Найбільш підготовленими до такого рішення, природно, виявились на Банковій. Очевидно найбільшу допомогу адміністрації надав сам КС, відновивши стару редакцію Основного закону. Таким чином одразу відпала необхідність — принаймні термінова — в акумулюванні 300 голосів для будь-яких конституційних змін.

Втім масштаби підготовки адміністрації до скасування політреформи можуть вразити уяву будь-якого юриста. За інформацією "Української правди", в адміністрації на стадії остаточної підготовки знаходяться проекти радикальних змін майже до 25 базових законів України. В тому числі, до внесення на розгляд Верховної ради під керівництвом Олени Лукаш готуються оновлені редакції законів "Про Кабінет міністрів", "Про Конституційний суд України", "Про Службу Безпеки України", "Про статус народного депутата України", регламент Верховної Ради тощо.

Але часи невдалої парламентської "диктатури" залишились позаду. Тепер, незалежно від того, коли і в який спосіб будуть ухвалені всі підготовлені законопроекти, єдиним, хто точно може не хвилюватись за свої повноваження, є Віктор Янукович.

ЩО ОТРИМАВ ПРЕЗИДЕНТ

1 жовтня лідер Партії регіонів може святкувати свою другу інавгурацію. Жодна булава чи посвідчення президента України не змогли б дати йому такої влади, яку він отримав з рішенням Конституційного суду.

Президент та Кабінет міністрів

Віктор Янукович став головним вектором напрямку дій виконавчої влади. Тепер всі кадрові призначення та будь-які дії уряду автоматично підпадають під сферу впливу голови держави.

Згідно із старою Конституцією, президент набув повноваження:

самостійно визначати кандидатуру прем’єр-міністра та вносити її на розгляд Верховної ради;

без погодження з будь-ким ухвалювати рішення про відставку голови уряду, що в свою чергу викликає автоматичну відставку всього складу уряду. В разі ж, якщо Кабінет міністрів вирішить самостійно піти у відставку, йому не треба буде погодження Верховної ради — тепер відставку уряду прийматиме сам президент.

Крім цього президент набув низку повноважень щодо впливу Кабінет міністрів на органи центральної виконавчої влади. Зокрема тепер президент може скеровувати діяльність уряду не лише указами — як було останні чотири роки — а ще й розпорядженнями.

В той же час, якщо раніше президент мав право лише на тимчасове припинення актів Кабінету міністрів з одночасним зверненням до Конституційного суду, то тепер голова держави має право скасовувати будь-які акти Кабінету міністрів. При цьому президент не повинен вказувати підстави, на яких він скасовує акти уряду.

Крім того у президента з’явилось право ініціювати низку рішень, які вимагатимуть подальшого погодження з виконавчою владою.

Зокрема, президента має право:

— призначати та звільняти голову Фонду державного майна;

— призначати та звільняти голову Антимонопольного комітету;

— утворювати, ліквідовувати та реорганізовувати будь-які органи центральної виконавчої влади;

За згодою парламенту президент отримав право призначати та звільняти голову Держкомітету телебачення та радіомовлення України.

Що стосується призначення голів місцевих державних адміністрацій, то тут може виникнути невелика юридична колізія. В старій Конституції міститься дві норми, які вказують на те, хто може вносити на розгляд президента кандидатури на призначення та звільнення голів місцевих державних адміністрацій.

У 106-й статті Конституції вказано, що такі пропозиції вносить прем’єр-міністр, а у 118-й статті — що це повноваження всього складу уряду. За інформацією "Української правди", на Банковій вже готується законопроект, який таким правом наділить лише прем’єр-міністра.

Президент та Верховна рада

Головні зміни у взаємовідносинах голови держави та парламенту стосуються повноважень президента розпускати Верховну раду.

Зокрема, тепер у президента може бути лише одна підстава для ухвалення рішення про розпуск парламенту — неможливість розпочати пленарні засідання протягом 30 днів однієї чергової сесії.

Нагадаємо, за Конституцією, що діяла останні чотири роки, у президента були ще дві підстави для розпуску Ради: несформування коаліції парламентських фракцій та несформування персонального складу уряду.

Але тепер акт про розпуск Верховної ради має бути скріплений прем’єром і керівником відповідного міністерства, на якого буде покладено виконання цього акту.

В той же час сам процедура та умови розпуску Ради значно спростилися. Тепер голові державі в разі розпуску парламенту не потрібно буде проводити попередні консультації з головою Верховної ради, його заступниками та головами парламентських фракцій. До того ж втратила чинності норма про заборону розпуску Ради в останні шість місяців її повноважень.

Президент та правоохоронні органи

Силовий блок та правоохоронні органи тепер в повному підпорядкуванні адміністрації президента. Єдине, що буде нагадувати Конституцію останніх чотирьох років, — це необхідність погодження з парламентом кандидатури Генерального прокурора.

Щодо іншого, то згідно зі Конституцією 1996 року, Віктор Янукович має право без будь-якого погодження:

— звільняти з посади Генерального прокурора;

— а також призначати або звільняти голову Служби безпеки;

НА ЩО ПЕРЕТВОРИЛАСЬ ВЕРХОВНА РАДА

Український парламент знову перетвориться в хаотичну масу фракцій, груп та "індивідуалів". Поняття імперативного мандату щезне з лексикону народних обранців: депутати зможуть вільно пересуватись між парламентськими об’єднаннями.

В історії також залишиться термін "коаліція", яке так важко було вимовити багатьом політикам старої формації.

Але головне, що втратить Верховна рада — вплив на виконавчу владу в країні. Тепер парламент не матиме права скеровувати своїми постановами діяльність уряду.

Загалом Рада та парламентські сили будуть позбавлені:

— права внесення кандидатури прем’єра;

— права звільнення окремих членів уряду;

— права узгоджувати призначення та звільнення голів СБУ, АМКУ та ФДМУ;

— права звільняти Генерального прокурора;

Єдине, чим може тішитися парламент — це скасування обмеження строку на розгляд питання про відповідальність уряду протягом останньої сесії Верховної ради.

Втім буде у парламентаріїв ще одна радість. Незважаючи на те, що за Конституцією 1996 року строк повноважень Верховної ради становить не п’ять, а чотири роки, нинішній склад Ради буде чинним до кінця своєї каденції.

Як повідомляють джерела "Української правди", принаймні на найближчий час плани про продовження повноважень парламенту до 2015 року відкладено. За однією з версій це пов’язано з головування України у комітеті міністрів ради Європи у 2011 році.

Ким стане Володимир Литвин

Володимир Литвин втрачає право виконувати обов’язки голови держави в разі дострокового припинення повноважень президента. Це право переходить до голови уряду.

Чутливою втратою для спікера стане також неможливість невідкладно публікувати за своїм підписом закони, що після подолання парламентом вето, не підписані президентом у визначений 10-ти денний термін.

Крім того, голова Верховної ради позбавляється повноважень організовувати роботу парламенту та координувати діяльність її органів. Він матиме право організовувати лише підготовку питань до розгляду на засіданнях Верховної ради.

Сумісництво

В цьому питанні є частка парадоксу.

З одного боку, руки депутатів трохи розв’язалися. В Конституції з правками 2004 року був вказаний майже вичерпний перелік посад, які не може займати народний депутат, а також перелік видів діяльності, займатися якими він не мав право.

А саме, члени парламенту не могли:

— отримувати інші представницькі мандати,

— бути на державній службі,

— обіймати інші оплачувані посади,

— займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності),

— входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

В Конституції ж 1996 року цей перелік звужений до двох позицій. Народний депутат не може:

— мати іншого представницького мандата;

— чи бути на державній службі.

В той же час в обох Конституціях вказано, що вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності встановлюються законом "Про статус народного депутата України", де перелік все ж таки повний.

Але є ще один нюанс. Згідно з Конституцією із змінами 2004 року, у разі виникнення обставин, що порушують вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, народний депутат мав у двадцятиденний строк з дня виникнення таких обставин або припинити таку діяльність, або подати особисту заяву про складення повноважень народного депутата.

Тепер ця норма зникла. А це означає, що в дію вступає норма закону "Про статус народного депутата України", де ця вимога дещо жорсткіша: народний депутат, призначений (обраний) на якусь посаду, допускається до виконання обов’язків за такою посадою лише після подання заяви про складення повноважень народного депутата.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ ВІКТОРА ЯНУКОВИЧА

Кабінет міністрів нарешті отримає єдиний центр управління — адміністрацію президента. Тепер уряд відповідальний лише перед головою держави. В разі дострокового припинення повноважень президента першою особою країни автоматично стає прем’єр-міністр.

 

Уряд керуватиметься лише актами президента і без його дозволу не може створювати, ліквідовувати або реорганізовувати будь-які міністерства або органи центральної виконавчої влади.

Уряд також не матиме права без погодження с президентом призначати або звільняти керівників органів центральної виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету міністрів. За згодою з президентом визначається також персональний склад самого уряду.

 

Декому в Кабміні скасування політреформи 2004 року може коштувати посад. Під приводом приведення складу уряду у відповідність до Основного закону, Віктор Янукович може звільнити двох з п’яти нині діючих віце-прем’єрів — за Конституцією 1996 року, до складу уряду входять лише три віце-прем’єри.

НЕВИРІШЕНІ ПИТАННЯ

Незважаючи на масштабну роботу, яку провела Банкова, готуючись до прийняття тягаря влади, деякі питання законодавчого поля досі залишаються невирішеними. Більшість з цих нестиковок потребують вольового політичного рішення з подальшим ухваленням відповідних змін до законодавства або отриманням пояснень Конституційного суду.

Найбільш очевидними є наступні правові конфлікти.

1. Строк повноважень місцевих рад

В цьому питання існує одразу дві колізії.

За Конституцією з правками 2004 року, строк повноважень сільських, селищних, міських, районних та обласних рад становить 5 років.

За Конституцією 1996 року цей строк становить 4 роки. Але ця норма не стосується районних та обласних рад.

За інформацією "Української правди", на даний момент ухвалено рішення про пряме застосування норми про скорочення строку повноважень лише сільських, селищних та міських рад. А щодо районних та обласних рад остаточно вирішено, що питання строку їх повноважень не буде регулюватися Конституцією. А для визначення строку повноважень вже діючих районних та обласних рад буде окреме звернення за поясненням до Конституційного суду.

2. Контрасигнація

Як вже зазначалося вище, згідно старої Конституції, президент отримує низку повноважень, реалізація яких потребує підтвердження прем’єр-міністра та керівника відповідного міністерства.

В той же час Конституцією не визначено, які наслідки матиме відмова голови уряду та міністрів скріплювати своїми підписами рішення президента. І, хоча зараз такий сценарій виглядає дещо фантастичним, на Банковій не хочуть залишати шанси задля загравання з головою держави.

За інформацією "Української правди", це питання буде вирішено шляхом внесення відповідних змін до законодавства, згідно з якими, якщо голова уряду, або члени Кабінету міністрів у п’ятиденний термін не дають своєї згоди, рішення президента набуває чинності автоматично.

3. Строк повноваження президента

Строк повноважень Віктора Януковича — це один з правових казусів, який в подальшому може викликати бурхливу дискусію. Справа в тому, що згідно з нормами Конституції, на якій присягав діючий президент, чергові вибори голови держави мають пройти в "останню неділю останнього місяця п’ятого року повноважень президента", тобто 22 лютого 2015 року.

Але в Конституції 1996 року строки проведення чергових виборів вказані більш чіткіше і мають проходити "в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень президента України", тобто 25 жовтня 2014 року.

Формально, голова держави мав би скоротити строк своїх повноважень майже на 4 місяці.

Але, за інформацією "Української правди", адміністрацією президента це питання ще не погоджено. Визначення остаточної дати виборів сподіваються отримати від самого Віктора Януковича.

Втім у нинішній правовій ситуації всі уточнюючі закони — це скоріш юридична гуманітарна допомога адміністрації президента. З 1 жовтня юристи Віктора Януковича відштовхуватимуться від вичерпності повноважень голови держави, які, згідно з нормами обох Основних законів, визначаються лише Конституцією і не потребують ніяких уточнень.

Іншими словами, всім суб’єктам влади благородно запропоновано якомога швидше уточнити свою позицію в рамках нових юридичних координат . Точка відліку — Банкова.

Поделиться:
Загрузка...