УПЦ МП согласилась начать переговоры с УПЦ КП

15

Украинская православная церковь Московского патриархата (УПЦ МП) и "Украинская православная церковь Киевского патриархата" (УПЦ КП) создали рабочие группы по подготовке двустороннего диалога.

Михаил Денисенко. Фото с сайта ИА "Фокус"

Как рассказали в пресс-службе УПЦ КП создал рабочую группу в ответ на создание такой же группы в рамках УПЦ МП.

Ожидается, что в ближайшее время две рабочие группы начнут подготовку к организации первой двусторонней встречи.

Ранее представитель канонической церкви протоиерей Николай Данилевич рассказал, что в УПЦ МП прежде всего хотели бы обсудить "вопросы признания таинств, вопросы действительности их хиротоний и вопросы регулирования канонического статуса УПЦ КП — каким образом и на каких условиях они могут присоединиться к канонической церкви".

Украинская православная церковь раскололась в 1992 году, когда митрополит Филарет (Денисенко) объявил себя "патриархом Киевским и всея Руси-Украины".

Коментар єпископа Васильківського Євстратія для сайту «Релігія в Україні» щодо рішення Священного Синоду УПЦ Київського Патріархату про створення робочої групи з діалогу.

— Яким Ви бачите порядок взаємодії двох робочих груп – УПЦ Московського та УПЦ Київського патріархатів?

— Очевидно, взаємодія буде конструктивною. Про це свідчить уже той факт, наскільки швидко відреагувала на Церква на рішення Синоду УПЦ від 9 вересня. Тобто минуло буквально кілька днів, і Священний Синод ухвалив відповідне рішення. Цим продемонстровано налаштованість на конструктивну співпрацю, на подолання розбіжностей, на прагнення не затягувати справу, відкладаючи її в довгу шухляду.

Тому, гадаю, ближчим часом керівник нашої робочої групи митрополит Переяслав-Хмельницький Димитрій домовлятиметься про зустріч з керівником відповідної структури УПЦ МП – архієпископом Білоцерківським Митрофаном.

— У якому форматі відбуватиметься співпраця двох робочих груп?

— Гадаю, що форма спілкування є вторинною відносно змісту. Насамперед ми повинні виробити спільне бачення того, яким має бути діалог, підготувати для нього підґрунтя. Для цього необхідно, щоб обидві сторони були почуті, щоб було враховано їхні принципові підходи у тому, як будувати спілкування.

— Чи можете спрогнозувати, про що йтиметься на найпершій зустрічі?

— Вважаю некоректним наразі говорити про це. Адже позиції обох Церков мають бути висловлені вже безпосередньо під час зустрічі. На мою думку, вже зараз ми можемо спостерігати позитивне налаштування з обох сторін. Звісно, виникатимуть складнощі, оскільки навіть у середовищі самої УПЦ МП такі кроки сприймаються неоднозначно, про що, зокрема, свідчить і гранична виваженість того синодального рішення, що стосується діалогу.

— Ви можете виокремити серед тем для обговорення ті, що є пріоритетними, і ті, що є менш значними?

— Поки що не варто говорити про пріоритетність. Передусім ми повинні знайти те, що буде спільним для обох сторін. Відшукати спільні точки дотику, той базис, на якому, власне, й будуватиметься діалог. І лише потім класифікувати те, що нас роз’єднує. Головне, на мою думку, те, що обидві сторони поділяють переконання: розділення українського православ’я – це лихо, такий стан є неприродним. Вагомо й те, що обидві Церкви сповідують єдину православну віру, а це суттєве засадниче єднання.

— До речі, про єдину віру. Як, з урахуванням останніх тенденцій, розвиватимуться відносини УПЦ КП й УАПЦ?

— Ми прагнемо відновити діалог з УАПЦ. Проте, щоразу наша діяльність у цьому річищі заходила в глухий кут. Тому тепер ми чекаємо, щоб перший крок було зроблено з боку УАПЦ. Адже з нашого боку спроби діалогу були, однак… Очевидно, необхідно віднайти консенсус у наших відносинах з УАПЦ. А для цього необхідно, щоб остання відмовилася від тих апріорі нереальних вимог, що їх вона висуває. Адже за останні роки уже можна було виробити взаємоприйнятну формулу спілкування.

— Які етапи має пройти таке спілкування з урахуванням українських реалій?

— Воно має подолати такі сходинки в чіткій послідовності.
По-перше, має відбутися консолідований двосторонній діалог.
По-друге, слід буде застосовувати його наслідки в усьому внутрішньоукраїнському контексті.
По-третє, до вирішення українського питання слід залучити два полюси, що справляють вплив на церковну ситуацію в нашій державі, — Константинопольский Вселенський патріархат, а також Московський патріархат.
По-четверте, це питання має бути остаточно розв’язане на загальноправославному рівні, в усій повноті вселенського православ’я.

Питання ставила Алла ДМИТРУК

Поделиться:
Загрузка...