Юлія Тимошенко офіційно перейшла до реалізації сценарію, який передбачає отримання ще одного авансу від "Газпрому".
Сьогодні поточних надходжень "Нафтогазу" не вистачає для розрахунку за газ, який НАК зобов’язаний відбирати згідно з контрактом Юлії Тимошенко і Володимира Путіна, який українська прем’єр неодноразово назвала "переможними".
Обсяги газу, які НАК повинен закупити влітку в межах контракту, він планує закачати в підземні сховища – з подальшим споживанням наступної осені та зими.
Щоб отримати кошти на придбання цього палива, "Нафтогаз" веде переговори з "Газпромом" про отримання авансу за послуги транзиту, які "Укртрансгаз" надасть Росії за прокачку їхнього газу до Європи протягом найближчих років.
Як повідомив Путін на останній спільній прес-конференції з Тимошенко, ідеться про аванс в розмірі 5 мільярдів доларів. Водночас радник Тимошенко Сергій Пашинський вважає, що аванс обмежиться 3,4 мільярдів доларів. Його розмір залежить від ціни, за якою Україна закачуватиме газ.
Це вже не перший аванс, який Тимошенко намагається оформити в Путіна. Як відомо, в січні 2009 року "Нафтогаз" отримав від "Газпрому" 1,7 мільярда доларів для купівлі в російської компанії права вимоги до "РосУкрЕнерго" на аналогічну суму. Закінчилося це скандальним переоформленням на "Нафтогаз" 11 мільярдів кубометрів газу.
Так чи інакше, у "Нафтогазу" немає грошей для придбання законтрактованих обсягів газу – це чесно визнає міністр палива та енергетики Юрій Продан у листі, адресованому уряду, який є розпорядженні "Української правди".
"Відповідно до умов договору між "Нафтогазом" і "Газпромом", НАК повинна своєчасно і у повному обсязі розраховуватися за отриманий природний газ. Порушення строків проведення розрахунків призведе до нарахування НАК фінансових санкцій та до переходу на авансову форму розрахунку за природний газ, що є неприпустимим.
Дефіцит власних коштів не дозволяє "Нафтогазу" забезпечити проведення належних розрахунків за отриманий газ. В існуючих економічних умовах отримання "Нафтогазом" додаткових кредитів від національних та іноземних банківських установ для розрахунків за імпортований природний газ є проблематичним. Тому "Нафтогазом України" планується отримати авансові платежі від "Газпрому" у рахунок оплати послуг з транзиту російського газу через територією України", — пише Продан.
Після отриманням авансу "Нафтогаз" повинен буде сплатити податок на прибуток, але цих коштів у нього також не буде, адже вони відразу будуть переведені "Газпрому" за газ, що буде куплений в нього і піде на зберігання в підземні сховища.
Тому Продан просить уряд надати "Нафтогазу" розстрочку на п’ять років в питанні погашення податку на прибуток. Крім того, міністр просить ввести річні канікули зі здійснення першого платежу.
"Згідно з діючим законодавством, отримання "Нафтогазом" авансового платежу за послуги з транзиту газу призводять до нарахування податкових зобов’язань з податку на прибуток в розмірі 25% від суми отриманих авансових платежів на загальну суму близько 6,7 мільярда гривень. При цьому "Нафтогаз" отримані авансові платежі відразу, згідно умов договору, повинен перерахувати постачальнику імпортованого природного газу, що позбавляє її джерела сплати податку на прибуток.
Для запобігання погіршенню фінансового становища "Нафтогазу" необхідно отримати дозвіл на надання розстрочки у сплаті податку на прибуток, що виникне внаслідок отримання "Нафтогазом" авансових платежів, строком на 60 місяців із сплатою таких розстрочених зобов’язань рівними частками щокварталу, починаючи з травня 2010 року".
Відповідний проект постанови Продан вніс на засідання уряду в середу. Документ був схвалений в цілому, невирішеним залишилося питання, на який період буде надана розстрочка "Нафтогазу" – очкується, що компанія доузгодить це рішення з Державною податковою адміністрацією.
Міністр Кабміну Петро Крупко повідомив "Українській правді", що вважає це рішення прийнятним виходом з ситуації.
"Уряд ще перед останнім візитом прем’єра до Москви схвалив директиви про порушення на переговорах з Володимиром Путіним питання про аванс. Це один з можливих варіантів розрахунку за газ", — сказав Крупко.
Закачування газу в сховища по низьким цінам влітку для подальшого споживання взимку зазвичай подається Юлією Тимошенко як створення необхідного резерву на випадок зростання вартості газу.
Але, окрім закачаного в сховища газу, Україна наступної зими має споживати і законтрактований нею газ з поточних поставок.
А контракт Тимошенко-Путіна передбачає, що в першому кварталі наступного року Україна має відібрати з труби рекордні 16,5 мільярдів кубометрів – це найвищий показник за 2009-2010 роки.
Враховуючи кризу, зменшення промислового споживання і нинішні плани по літній закачці, Україна не матиме потреби в таких обсягах.
Так, цей газ також можна "складувати" в сховищах, однак нескінченно продовжуватися це не може. У наступному році Україна повинна відібрати в Росії 52 мільярда кубометрів.
Історія з закачуванням газу в сховища має сенс тільки якщо Україна буде здійснювати реекспорт газу. Але він заборонений газовою угодою Тимошенко-Путіна (пункт 3.10 контракту).
У цих умовах Україна має два виходи, і обидва з них залежать не лише від примх і побажань Києва. Це – продовження неринкових газових стосунків, відмову від яких анонсувала Тимошенко взимку.
Перший – Росія надасть Україні право здійснювати продаж газу за кордон. Це – очевидно вигідний крок для України, але треба бути зовсім наївним, щоб вірити, що Путін безкоштовно подарує такий шанс.
Близький до Тимошенко Сергій Пашинський повідомив на сторінках "Української правди", що українська сторона порушує цю тему при зустрічах з росіянами.
"Ми справді не потребуватимемо наступного року таких обсягів газу, які законтрактовані на сьогодні. Проте лише в тому випадку, якщо ми не зможемо його реекспортувати! І хоча на сьогодні "Нафтогаз" не має права реекспорту російського газу, воно є предметом переговорів. І наступного року цей реекспорт цілком може розпочатися", — стверджує Пашинський.
Другий вихід – це зменшення обсягів газу, які Україна може відібрати з труби. Наступного року контракт передбачає можливість знизити зобов’язання "Нафтогазу" зі споживання на 20%, з 52 до 41,6 мільярдів кубометрів.
Але і цього обсягу Україні може виявитися забагато – з урахуванням спалювання наступної зими того газу, який зараз збираються закачати в сховища через оформлення нового авансу у "Газпрому".
Однак обидва ці сценарії передбачають одну "неринкову" умову – добру волю Москви. Її дуже складно отримати просто за красиві очі, зате легко – в обмін на різноманітні поступки. Пакет вимог у Володимира Путіна завжди напоготові.
Сергей Лещенко
