Операція об’єднаних сил (ООС) триває на Донбасі вже три місяці. Вона прийшла на зміну режиму АТО, який діяв 4 роки. Нова операція отримала і нового командувача. З початку травня всі бойові підрозділи у зоні бойових дій перебувають під командуванням генерал-лейтенанта Сергія Наєва. На прохання «Сегодня.UA» Сергій Іванович погодився відповісти на запитання про війну, мир та особисте ставлення до покладеної на нього місії.
— Давайте поговоримо про сутність змін режимуАТО на ООС на реальних прикладах. Перед введенням режиму були повідомлення про можливі зміни та обмеження у правах та свободах як для військових, так і для місцевих. Як ці зміни втілюються на практиці? Чи вводяться обмеження для місцевих? Як військові використовують новий статус для оборони позицій?
— Вас невірно інформували. Обмеження у правах і свободах громадян України ніколи не були метою Операції об’єднаних сил. Навпаки, вся система законодавства, якою керуються залучені до Об’єднаних сил державні органи, включаючи частини та підрозділи Збройних сил, спрямована на дотримання прав і свобод українських громадян, якими, безумовно, залишаються всі мешканці Донбасу і окупованого нині Криму. Ми докладаємо зусиль для стабілізації ситуації, припинення обстрілів та провокацій, припинення злочинного транскордонного бізнесу, створення умов для мирного і безпечного відродження усього Донбасу, який був і залишається невід’ємною складовою України. Збройні сили виконують свою частину цієї роботи притаманними їм методами, і обов’язково виконають поставлені завдання.
До речі, ви згадуєте також про якісь обмеження в правах і свободах військовослужбовців. Це також помилкове судження. Можу сказати, що з правової точки зору військовослужбовці після початку Операції об’єднаних сил та прийняття відповідного законодавства України почуваються захищенішими. Вони знають свої права, свій правовий статус та впевнені у правомірності власних дій із захисту Батьківщини та звільнення окупованих територій.
Будьте впевнені, ми зможемо створити умови для мирного повернення окупованих територій Донбасу під юрисдикцію України, у тому числі шляхом упередження будь-яких збройних провокацій з боку російських окупантів та колабораціоністів, які працюють проти інтересів власної країни і власного народу.
— Але ж ви нічого не сказали про сутність змін, які відбулися в ООС порівняно з АТО…
— Якщо говорити коротко, вся сутність змін, пов’язаних з переходом від АТО до ООС, полягає в тому, що наразі керівництво операцією здійснює штаб ОС, тобто керують військові. Їм підпорядковані всі підрозділи сектора безпеки та оборони – Національна поліція України, Служба безпеки України, прикордонники. Ми координуємо діяльність в рамках військово-цивільних адміністрацій – це широка і різноманітна діяльність.
У зв’язку з цим сьогодні ми маємо реальну можливість змінити гуманітарну ситуацію на підконтрольній території України на краще, підняти рівень життя мешканців населених пунктів, зробити його безпечним. Протягом двох місяців ми реалізовуємо це завдання у конкретних програмах. За моїм дорученням співробітники Національної поліції України та військовослужбовці Національної гвардії України майже щотижня проводять спеціальні заходи із забезпечення законності й правопорядку у містах та селищах Донеччини та Луганщини.
Завдяки цим заходам люди почали відчувати реальну безпеку для себе та своїх сімей. Метою таких заходів є не лише розкриття уже скоєних злочинів, а й попередження нових правопорушень.
Певні обмеження свободи руху вздовж лінії розмежування дійсно зберігаються. Відповідно до законодавства, вони мають тимчасовий характер і запроваджуються лише з метою безпеки, збереження життя та здоров’я людей, які потрапляють до цих районів.
Згідно із чинним законодавством, в Об’єднаних силах введені поняття району бойових дій та зони безпеки. Там діють тимчасовий особливий порядок і обмеження у свободі пересування, які вводяться насамперед з міркувань забезпечення безпеки громадян.
Наприклад, одне із завдань такого особливого порядку – боротьба з несанкціонованим вивезенням зброї, боєприпасів, вибухових та інших небезпечних речовин із районів конфлікту, що обумовлює необхідність посиленого контролю за в’їздом-виїздом.
Водночас уже понад півтора місяці ми спрямовуємо свої зусилля на зменшення кількості стаціонарних блокпостів. Натомість збільшуємо кількість мобільних блокпостів задля підвищення комфорту переміщення місцевого населення.
Фото: Д. Павлов
Ще одна функція таких мобільних груп – створення ефекту несподіванки для злочинців та диверсійних груп противника. Як свідчить статистика, навіть за цей невеликий період у кілька місяців такий метод уже приніс чималий результат. Завдяки мобільному блокпосту практично щотижня гвардійці затримують осіб, які підозрюються у співпраці із незаконними збройними формуваннями – так званими «ДНР» та «ЛНР».
У перспективі з поновленням контролю на кордонах та державного суверенітету на окупованих нині територіях ці перевірки будуть остаточно скасовані. В мирній та стабільній Україні не може бути жодних розділювальних ліній або штучних кордонів.
— Ви, як військова людина, говорите про мирну і стабільну Україну. Дещо дивно, адже війна, схоже, не вщухає.
— Насправді нічого дивного у цьому немає. Я точно знаю, що про мир мріє кожен український військовий. Впевнений, що миру, нормального життя, безпечного майбутнього для себе та для власних родин найбільше прагнуть мешканці Донбасу, незалежно від того, з якого боку від лінії розподілу вони перебувають. Саме спільне прагнення мешканців Донбасу до завершення війни дає нам надію на мир. Таке спільне прагнення до миру та віра в Україну – це наша найпотужніша зброя. Немає сумніву, що український Донбас буде єдиним, мирним та процвітаючим регіоном. Ми щодня робимо складні, копіткі, але дуже практичні кроки з тим, щоб ця надія, ця мрія людей про мир перетворилася на реальність.
Тобто якщо раніше, під час АТО, військове командування займалося лише притаманними функціями, зокрема веденням бойових дій, то наразі ми маємо чималий вплив на гуманітарну складову у регіоні. Поступово відновлюється інфраструктура, проводиться робота з місцевим населенням, надається гуманітарна допомога.
Прикладом дії нової системи управління з початку Операції об’єднаних сил є вирішення соціальних та інших проблем у населеному пункті Золоте-4. У короткий термін ми змогли відновити державні інституції. Сьогодні там працюють медики – як військові, так і цивільні, відкрито дільничний пункт поліції, двічі на тиждень «приїжджає» мобільний банкомат, надається гуманітарна допомога.
Серед нас, військових, ніхто не вважає мешканців Донбасу ворогами. Ці люди є повноправними громадянами України, дотриманням прав і свобод яких опікується Українська держава, у тому числі – за допомоги ООС.
Щодо військових – вони продовжують виконувати поставленні завдання в рамках чинного законодавства та керівних документів.
Водночас хотів би привернути вашу увагу до важливого моменту. Ми перестали миритися із безкарними обстрілами окупаційними військами наших позицій. Рішення щодо відкриття вогню приймає особисто кожен військовослужбовець, якщо йому загрожує небезпека. За ці два місяці ворог вже переконався у цьому. Окупанти та їхні поплічники знають, що на кожен злочин вони отримають адекватну відповідь. Український солдат не мішень у тирі, для окупантів розплата за пролиту кров наших воїнів буде неминучою – зараз і на майбутнє. Ворог має про це завжди пам’ятати.
Фото: Д. Павлов
Ще раз: ООС має на меті забезпечення територіальної цілісності України та створення умов для мирного і безпечного відродження Донбасу. Але ми не дозволимо окупантам безкарно вбивати наших військових та мирних мешканців. Саме тому відповідь на обстріли наших позицій, мирних міст і селищ буде невідворотною для цих бандитів. У нас вистачить професійних навичок, щоб військова сила застосовувалася виключно «за адресою», точково, і головне – результативно.
— Правовий статус режиму ООС. На початку війни були прецеденти, коли військових засуджували за злочини проти місцевих, яких ті приймали за бойовиків, або займали їх нерухоме/рухоме майно через бої, а потім це сприймалося судом як грабіж. Чи вплине режим ООС на правовий статус подібних випадків і чи досі військовий може боятися можливого засудження через свої дії?
— Перше і головне. Збройні сили України стоять на захисті інтересів всіх мешканців Донбасу. Грабежі, «віджаті» автівки і квартири – це питання до окупаційних російських військ та посіпак окупантів.
Бойові дії інколи призводять до появи складних правових прецедентів, кожен з яких ми вирішуємо відповідно до українського законодавства, у тісній взаємодії з державною владою, з військово-цивільними адміністраціями, поступово відновлюємо зруйноване. Зрозуміло, що цей процес, можливо, просувається не так швидко, як всім нам хотілося б, але він є безперервним та незворотнім.
Стосовно кримінальних злочинів… Розумієте, зміна статусу АТО на ООС жодним чином не впливає на норми Кримінального кодексу України. Якщо військовослужбовець вчинив злочин, він відповідатиме у межах чинного законодавства. Перед законом рівні усі – і військові, і цивільні. Це наша принципова позиція.
— Виходячи з даних розвідки, як сприйняли бойовики, що у нас змінився статус з АТО на ООС?
— З початком проведення Операції об’єднаних сил змінилась тактика і поведінка ворога. Він почав випробовувати нові Об’єднані сили. Почав вдаватися до провокаційних обстрілів, використовуючи весь арсенал зброї, у тому числі забороненої Мінськими угодами. Багаторазово збільшилась кількість артилерійських обстрілів і кількість снарядів, випущених по особовому складу Об’єднаних сил. Жоден з цих обстрілів, жодна з провокацій не залишилась без відповіді.
Противник почав активно застосовувати безпілотні літальні апарати російського виробництва, такі як Орлан-10. Він перевіряв на міць нашу протиповітряну оборону. Протиповітряна оборона себе проявила. Безпілотні літальні апарати збивалися, «давилися» засобами радіоелектронної боротьби, в тому числі виробництва військово-промислового комплексу України.
Протиповітряна оборона показала свою здатність протистояти повітряному ворогу, в даному випадку – сучасним безпілотним апаратам російського виробництва.
Стосовно наземних груп. Противник почав також їх активно використовувати по відношенню до Об’єднаних сил. Він випробовував на міцність бригади, що обороняються на передньому краї. Ми бачили і в травні, і на початку червня, як добре навчені військові ЗСУ зі складу ООС брали в полон диверсійні групи противника. Противник зрозумів, що і у такий спосіб він не матиме переваги над Об’єднаними силами.
Послідовно, крок за кроком, ми почали тренування і щоденні перевірки бойової готовності всіх сил і засобів. Починаючи від снайперських пар і включно до авіації. Противник зрозумів, що перед ним Об’єднані сили, які добре підготовлені, які свою підготовку підвищують щодня, працюють над цим. Ми бачимо, що наразі активність противника пішла на спад. Він не полишає намагань якимось чином проявити себе, показати уявну здатність протидіяти Об’єднаним силам. Ми бачимо наочно, і є відповідні показники, що ворог був змушений знизити свою активність.
— Ми знаємо, що у сепаратистів немає авіації, тож те, що вони випробовували на міцність нашу ППО, може свідчити про певну підготовку у цьому напрямку?
— Будь яка військова дія несе за собою комплекс оперативних, тактичних і оперативно-тактичних завдань, які мають бути вирішені для досягнення результату такої дії.
Звісно, коли випробовується система протиповітряної оборони за рахунок безпілотних літальних апаратів, це є намаганням противника вирішити комплекс його оперативних, тактичних, і оперативно-тактичних завдань. У тому числі – «розкрити» нашу систему ППО, місця розміщення радіотехнічних військ і побачити, чи є вони ефективними. І вони це побачили.
Вони не викрили нашу систему протиповітряної оборони, тому що ми, військові люди, знаємо таке просте слово, як «маневр».
Ніхто на одному місці двічі за короткий проміжок часу не знаходитиметься. Постійні маневри та переміщення є запорукою успіху в бою. Бійці об’єднаних сил це знають, ми широко це використовуємо.
— Чи важко було на посаді знайти спільну мову з військовими, чи були якісь складнощі?
— Я на війні з 2014 року. Розпочав службу на посаді начальника штабу оперативного командування «Південь» і з перших днів війни брав активну участь у підготовці та управлінні бойовими діями на сході нашої держави. В подальшому був керівником сектора «Б», (потім сектор «Донецьк», оперативно-тактичне угруповання «Донецьк»). Я у ЗСУ служу давно, тому всіх командирів військових частин, бригад, полків, навіть батальйонів знаю особисто. На рівні спілкування, особистих відносин проблем немає.
Я можу дати оцінку кожному своєму підлеглому. В людині я шукаю найкращі чинники та найбільші ризики. Я хочу, щоб її найкращі риси стали в нагоді при виконанні мети. Головне – дати ворогу відсіч, перемогти його і вийти на виконання мети операції в цілому.
