Москва створила собі нового ворога в Європі та змусила бюрократів Брюсселя виділити ще більше грошей на боротьбу з російськими фейками
Іспанія стверджує, що в неї є докази втручання російських державних та приватних груп у процес проведення референдуму в Каталонії.
Йдеться перш за все про розповсюдження фейкових новин через соцмережі Twitter, Facebook та інші. Власне, російські тролі й боти продовжують роботу й сьогодні, розповсюджуючи потрібні їм гасла напередодні місцевих виборів у Каталонії, призначених на 21 грудня.
Боти й тролі атакують
Російські тролі й боти через соцмережі намагаються впливати на настрої каталонців. Вони, як стверджують іспанські можновладці, розповсюджують неправдиві твердження про те, які переваги несе незалежність та переконують активніше долучатися до боротьби за незалежність.
Про російське втручання Мадрид говорить вже не вперше. Кілька днів тому прем’єр-міністр Іспанії Маріано Рахой стверджував, що більшість облікових записів у Twitter, які розповсюджували неправдиві новини й дані про Каталонію, були фейковими.
Половина псевдокористувачів зареєстровані в Росії, а ще 30% — у Венесуелі. Реальні люди стояли лише за 3% облікових записів.
У понеділок, 13 листопада, про російське втручання в Брюсселі заявили спільно міністри оборони та іноземних справ Іспанії. Незаперечних доказів того, що за розкручуванням фейкових новин про Каталонію стоїть російський уряд в них немає. Проте точно відомо, що багато дій відбувалося з російської території, розповіла голова оборонного відомства Іспанії Марія Долорес де Коспедал.
Деякі з них повторювали з території Венесуели.
За словами Коспедал кількість фейкових новин про Каталонію «міняється кожен день, точну кількість назвати неможливо».
Російський інтерес
Звісно, твердження іспанських міністрів слід сприймати критично. Про російський слід в Мадриді говорять давно, натякаючи, що більшість каталонців виступають проти незалежності, а все інше — від лукавого. Але це не зовсім так — історія каталонської боротьби за розширення автономії налічує не один десяток років, там є для цього історичне, економічне та політичне підґрунтя.
Грубо кажучи, не варто проводити паралель з намаганнями РФ утворити на території України псевдонародні «республіки», бо ніякого «народу Донбасу» чи «мови Донбасу» не існувало й не існує. А от каталонці, каталонська мова — існують і давно.
Проте, створення на території Євросоюзу чергової «больової точки» цілком відповідає інтересам Кремля.
Російська пропаганда змальовує каталонців «борцями за незалежність», а іспанський уряд — гнобителями.
Власне, так само вона колись схвально відгукувалася про шотландців та їхні прагнення оголосити незалежність.
Більше грошей на інформаційну війну
На зустрічі в Брюсселі, де виступили з доповіддю іспанські міністри, було попередньо схвалено збільшення фінансування для боротьби на інформаційному фронті. Глава дипломатії ЄС Федеріка Могеріні повідомила, що попросила міністрів підтримати її запит на збільшення людських та фінансових ресурсів.
За її словами, вона вже отримала політичну підтримку від керівників зовнішньополітичних відомств країн-членів ЄС. «Тепер перевіримо, чи дослухаються міністри фінансів до рекомендацій міністрів закордонних справ наступного тижня»,- сказала вона.
За словами Могеріні, в цьому питанні значно змінилася загальна тональність. Кілька місяців тому Єврокомісія просила збільшити ресурси для боротьби з російською пропагандою, але її пропозицію заблокувала Європейська Рада. Цього ж разу ніхто з міністрів не заперечував.
Навпаки, дехто з них висловлював занепокоєння з приводу того, що масштабній російській атаці протистоїть лише три малочисельні команди ЄС з протидії дезінформації. Найбільша з них налічує 15 осіб та працює з пропагандою в Східній та Центральній Європі. Ще дві набагато менші й сфокусовані на потоках дезінформації в арабомовному середовищі та на західних Балканах.
Просте послання для Росії
Несподівану атаку на російські фейки провела 13 листопада британський прем’єр-міністр Тереза Мей. У своїй промові вона звинуватила Москву в діях, які порушують світовий порядок. Перераховуючи їх вона почала з анексії Криму, а завершила спробою провести хакерську атаку на міністерство оборони Нідерландів та Бундестаг.
«Тож у мене є дуже просте послання для Росії», — заявила Тереза Мей. За її словами, Москва намагається посіяти розбрат на Заході та підірвати його інституції, поширюючи фейкові історії та відфотошоплені зображення.
Росія не досягне успіху, запевнила Мей, бо західна система демократій більш пружна, ніж розраховували в Кремлі.
«Ми знаємо, що ви робите, і вам це не вдасться. Тому що ви недооцінюєте стійкість наших демократій», — звернулась Мей до Кремля.
Вона сказала, що саме для протидії Росії потрібна реформа НАТО та військова й економічна підтримка України.
Ще одна обіцянка боротися з російською дезінформацією пролунала цими днями з вуст єврокомісара з питань цифрової економіки Марії Ґабріель. За її словами фейкові новини — це хвороба, від якої необхідно вакцинувати європейське суспільство.
Взагалі-то Ґабріель говорить про це вже не перший місяць, але тільки зараз оголосила про створення експертної групи, яка буде надавати їй поради щодо протидії розповсюдженню фейків у соцмережах. Скоріш за все, це будуть не обов’язкові для виконання правила, а рекомендації.
Деякі держави ЄС вже взялися до цієї справи самостійно. Наприклад, Німеччина ухвалила закон, який загрожує штрафом в 50 млн євро соцмережі, яка не буде видаляти публікації з нелегальним контентом, як-от мова ненависті.
Але спільної євросоюзівської стратегії досі не існує. І, схоже, її не буде аж до початку 2018 року.
Каталонська криза гарно вкладається в загальну гру Кремля, спрямовану на дестабілізацію Євросоюза. Чим більше в єдиній Європі відцентрових процесів — сепаратистські референдуми, Брекзіт — тим краще путінському режиму. І мова не лише про спроби вийти з-під режиму санкцій.
Кремлю потрібна «війна всіх проти всіх» — за таких умов, Москва знову зможе повернути собі роль якщо не світового, то хоча б регіонального лідера. Так що інформаційна війна у Європі буде продовжуватися.
