Президент Петро Порошенко підписав Указ, яким увів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони «Про Доктрину інформаційної безпеки України» та затвердив Доктрину.
president.gov.ua
Документ набирає чинності з дня його опублікування.
Як зазначається у документі, необхідність прийняття Доктрини інформаційної безпеки України зумовлена виникненням актуальних загроз національній безпеці в інформаційній сфері, а також потребою визначення інноваційних підходів до формування системи захисту та розвитку інформаційного простору в умовах глобалізації q вільного обігу інформації.
Метою Доктрини є уточнення засад формування та реалізації державної інформаційної політики, насамперед щодо протидії руйнівному інформаційному впливу Російської Федерації в умовах розв’язаної нею гібридної війни.
Документ визначає національні інтереси України в інформаційній сфері, загрози їх реалізації, напрями і пріоритети державної політики в інформсфері. Його правовою основою є Конституція України, закони України, Стратегія національної безпеки України, затверджена Указом Президента від 26 травня 2015 року № 287, а також міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Для реалізації Доктрини РНБО має здійснювати координацію діяльності органів виконавчої влади щодо забезпечення національної безпеки в інформаційній сфері. Зважаючи на особливі умови і ведення проти нашої держави агресивної інформаційної війни не лише на її території, але й у світі, забезпечення реалізації Доктрини можливе лише за умови належної координації заходів, здійснюваних усіма державними органами. Рада нацбезпеки також визначатиме ключові заходи, відповідно до положень документа.
Кабінет Міністрів України забезпечуватиме здійснення інформаційної політики держави, фінансування програм, пов’язаних з інформбезпекою, спрямовуватиме і координуватиме роботу міністерств, інших органів виконавчої влади у цій сфері.
На Міністерство інформаційної політики України покладаються організація та забезпечення моніторингу засобів масової інформації та загальнодоступних ресурсів вітчизняного сегмента мережі Інтернет з метою виявлення інформації, поширення якої заборонено в Україні. Мінінформполітики також здійснюватиме моніторинг загроз національним інтересам і національній безпеці в інформаційній сфері.
Крім того, Міністерство має формувати поточні пріоритети державної інформаційної політики та здійснювати контроль їх реалізації, координувати діяльність центральних та місцевих органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційного суверенітету України, урядових комунікацій, кризових комунікацій, зокрема під час проведення антитерористичної операції та в особливий період.
Також на нього покладається завдання вироблення і впровадження стратегії інформаційного забезпечення процесу звільнення та реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Крім того, Міністерство інформполітики має сприяти Міністерству закордонних справ України у донесенні та представленні офіційної позиції України у іноземних засобах масової інформації.
Доктриною також покладається низка завдань на Міністерство закордонних справ, Міністерство оборони, Службу безпеки України, Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації, розвідувальні органи, Національний інститут стратегічних досліджень.
Участь у забезпеченні захисту українського інформаційного простору від пропагандистської аудіовізуальної та друкованої продукції держави-агресора; розробці пріоритетів і стимулів розвитку українського кіно, телевізійного контенту, книгодрукування, зокрема щодо висвітлення героїчного спротиву Українського народу російській агресії також братимуть Міністерство культури України, Державне агентство України з питань кіно, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, Державний комітет телебачення і радіомовлення України відповідно до їх компетенції.
Задля протидії руйнівному інформаційному впливу Росії в умовах розв’язаної нею гібридної війни затверджено Доктрину інфо…
Опубліковано Святославом Цеголком 25 лютого 2017 р.
P.P.S.Разбудившим лихо
Сегодня стало известно о том, что своим указом президент ввел в действие решение РНБО, датированное концом прошлого года о комплексе мер, направленных на обеспечение информационной безопасности Украины. Насколько можно понять, имеется открытая и закрытая часть документа, но по тому, сколько ведомств подключены к реализации мероприятий, готовился он не один день и довольно большой командой специалистов, в том числе и наших зарубежных партнеров. Теперь ясно, что одна задача, для разных ведомств, будет синхронизировать работу каждого сегмента и если кто-то будет провисать, то другие ведомства быстро подтянут отстающего и по крайней мере, провисание будет заметно координирующему центру, которым заведует Кровавый Пастор Турчинов. Именно по этим вопросам, ему будут отчитываться соответствующие руководители министерств и ведомств. Похоже на то, что московская вольница на ТВ, в печатных и интернет изданиях, пришла к своему логичному завершению. В ближайшее время мы увидим, как это работает.
Надо заметить, что удар наносится по самому сердцу гибрида. Информационное сопровождение агрессии – основной элемент необъявленной войны и это прочувствовала на себе не только Украина, но Европа, Штаты и многие другие. Поэтому, все активно занялись разработкой средств противодействия российским средствам дезинформации, которые наводнили многие страны мира. Ясно, что наши инструменты должны быть самыми острыми и мощными, ибо мы находимся уже в состоянии горячей войны с Россией и потому – должны давать самый жесткий и решительный отпор противнику.
Нельзя не заметить, что Украина, как государство и как общество, претерпела существенные изменения, в самый короткий исторический срок. Собственно говоря, за годы независимости, наша государственность оценивалась по кулинарным стандартам: ни рыба, ни мясо. Мы ушли в иллюзию странного нейтралитета и какой-то непонятной «дружбы» с Россией, которая у нас на глазах точила нож для нашей же глотки, а мы даже помогали ей в этом нужном деле. Так что государство плыло по течению «внеблоковости», а общество настолько потеряло ориентиры, что уже с трудом идентифицировало себя как украинцев.
И вот прошло три года, за которые мы прошли невероятный путь. Да, еще много осталось аморфных и безразличных сограждан, а часть из них – осталась частью уже протухшего совка. Тем не менее, в любом обществе, основной тренд задают 10-20% активной части населения и его настроения определяют направление движения всей массы народа. Так вот, эта лидирующая часть оказалась настолько заведенной, что последствия этого будут ощущаться десятилетиями.
В принципе, украинцы были довольно инертны и миролюбивы. Даже воюя, и хорошо воюя, в составе российской или автро-венгерской армии, а то и в армии османской империи, сами никогда не инициировали войн и конфликтов, избегая кровопролития до самой последней возможности.
Путин и его поклонники сделали с нами то, чего мало кто мог сделать. Три года зря не прошли. Украинцы серьёзно взялись за оружие. А все, за что они берутся, становится очень серьезным и умелым инструментом. Мы хорошо строим, хорошо выращиваем хлеб, но и воюем мы тоже хорошо, только все время – за кого-то, а вот теперь – за себя. Так вот, Путин разбудил умелого, сильного, умного и кровожадного хищника.
Вот этот указ, о котором мы писали в начале, не что иное, как начало настоящей информационной войны. Россия оказывала жесткое информационное давление, почти не встречая отпора, а теперь – получит не только отпор, но и будет получать ответные удары.
Между прочим, этот указ совпал с выпуском офицеров и сержантов из соответствующих училищ. Наиболее интересен – выпуск сержантов. Здесь за образец взяты стандарты армии США, где статус сержанта неимоверно высок и совершенно несравним со статусом сержанта в совковой армии. Национальная академия сухопутных войск, произвела выпуск профессиональных сержантов, которые усилят и без того набирающую обороты армию. Украина больше никогда не будет иметь жалкого подобия армии.
Уже сейчас фактически свершилось то, чего просто невозможно представить. Практически вся армия, и уж точно – вся действующая армия укомплектована на профессиональной основе. Мы имеем контрактную армию, с очень серьезным, обстрелянным резервом. Войска, стоящие в тылу, пополняются выпускниками учебных заведений как Украины, так и прошедшими подготовку за рубежом, военными специалистами. Сами подразделения не вылазят с полигонов и учений. Армия уже начинает играть мышцами, а ее ударная составляющая – рвется в бой. Те, кто пока стоит с той стороны разграничения, еще не видели этих войск, но обязательно увидят. И тогда, им следует смотреть очень внимательно, ибо такой войны, к которой они привыкли – не будет, и надо будет успеть заметить хоть что-то перед тем, как смотреть уже будет нечем.
Вот эта куча клоунов, которые называют себя «армейскими корпусами» уйдут на фарш так быстро, что многие даже не успеют застрелиться. Но это еще не все. Попочленцам следует знать, что наступления ВСУ ждет столько людей, что они себе этого даже не представляют. Причем, эти люди ждут не просто освобождения от оккупации, но сигнала к тому, чтобы отплатить за все то, что оккупант у них отнял за это время. Многие наши, находящиеся в оккупации уже готовы к «ночи длинных ножей». Так что, когда начнется наступление, прятаться будет негде. Местные жители уже знают, кого пустят в расход еще до того, как наши войска полностью восстановят контроль над их местностью. Люди уже запаслись всем необходимым и ждут.
Да, мы милитаризировались и милитаризируемся дальше. Причем, делаем мы это не абстрактно. Мы знаем, кто наш враг и большей части нас не нужны пленные оккупанты. Насколько мы изменились за эти три года, они скоро узнают. Мы такими не хотели быть, но уже стали и этого ничего не изменит, кроме смерти последнего оккупанта.
