Журналист Петр Шуклинов объяснил, почему украинцы перестали отмечать День защитника отечества, которое праздновали 23 февраля. Свое мнение он высказал на своей странице в Facebook.
Петр Шуклинов
"Дело не в том, что 23 февраля – плохой день, и не в том, что кто-то хочет перечеркнуть прошлое целых поколений мужчин. Дело даже не в символах. Все намного серьезнее. Дело в погибших. В предательстве. И российской ненависти. Для украинца все просто: когда мужу изменяет жена, он не празднует годовщину супружеской жизни. Он, вместе с ней, выкидывает из дома весь ее мусор. И начинает строить новый дом. А когда целой стране наносят подлый удар с тысячами погибших – как может украинский мужчина праздновать что-то общее с теми, кто убил его брата, отца? Поймите: мы выкидываем ваш мусор", — написал Шуклинов.
"Мы строим свой дом, где ничто не будет напоминать вашу позорную измену, грех убийства и ограбления. У нас было много общей истории. И есть личные исторические грехи. Но мы остались собой, славянами. Вы же остаетесь позорным историческим огорчением для всего мира. С прошлым, где вовсе не величественные открытия и достижения, которые тоже были, а исключительно оккупация целых стран, концлагеря, миллионы убитых невинных людей и бурлящая злость. Это почти ваш современный портрет. И хотя прошло 200 лет, а вы до сих пор "страна рабов, страна господ". Мы выбрасываем это мусор", — отметил журналист.
Он пишет, что это именно украинцы строили фабрики, заводы и электростанции по всему СССР, добывали газ и прорубали дороги в тайге, воевали вместе с россиянами против захватчиков, вносили честный взнос в общее пространство. Он также утверждает, что украинцы слишком часто прощали "исторические кровавые раны". Однако больше прощать не будут.
"Простили Сечь. Простили геноцид. Простили тюрьмы. Репрессии. Убийства детей под Крутами. Оккупацию. Простили, когда вы украли нашу церковь. Когда украли нашу Кубань. Все простили. Но теперь вы заставили миролюбивый украинский народ измениться. И очень пожалеете. Как уже пожалели российские семьи, которые отправили мужчин умирать на Донбасс. Там сейчас тоже выбрасывают мусор", — добавил Шуклинов.
По его мнению, терпение украинцев кончилось.
"А когда последний из вас, кто полез с оружием в Украину, окажется на свалке, все закончится. И каждый год 14 октября украинские семьи будут вспоминать подвиг украинцев. И поздравлять своих мужчин с настоящим праздником настоящего защитника. Поздравлять своих героев – живых и погибших", — закончил журналист свое обращение.
P.S.
Справа не в тому, що 23 лютого — поганий день. І не в тому, що хтось хоче перекреслити минуле цілих поколінь чоловіків. Справа навіть не в символах. Все набагато серйозніше. Справа в загиблих. В зраді. І російській ненависті. Для українця все просто: коли чоловіка зраджує жінка — він не святкує річницю подружнього життя. Він, разом із нею, викидає з дому все її сміття. І починає будувати новий дім. А коли ціла країна зазнає підлого удару з тисячами загиблих — як може українець святкувати щось спільне з тими, хто вбив його брата, чоловіка, батька. Зрозумійте: ми викидаємо ваше сміття.
Ми будуємо власний будинок, де ніщо не буде нагадувати вашу ганебну зраду, гріх вбивства і пограбування. В нас було багато спільної історії. І є особисті історичні гріхи. Але ми залишились собою, слов’янами. Ви ж залишаєтеся ганебною історичною прикрістю для цілого світу. З минулим, де зовсім не величні відкриття й здобутки, які теж були, а виключно окупація цілих країн, концтабори, мільйони вбитих безневинних людей і вируюча злість. Це майже ваш сучасний портрет. І хоча пройшло 200 років, а ви й досі "страна рабов, страна господ". Ми викидаємо це сміття.
Ви брешете, що зробили щось для України. Але це ми будували фабрики, заводи, електростанції по всьому СРСР. Робили копалини, добували газ і прорублювали стежки в лісах Сибіру. Це наш, український геній добився найвеличніших космічних, авіаційних, військових і загалом наукових відкриттів. Ми воювали разом з іншими народами СРСР. І ділили ганьбу окупанта. Вносили чесний внесок в спільний простір. І ніколи не відбирали нічого вашого. З цинічної точки зору — були гарним чоловіком. Але сьогодні ми викидаємо сміття.
Як виявилося, ми занадтно часто пробачали історичні криваві рани. Пробачили Січ. Пробачили геноцид. Пробачили тюрьми. Репресії. Вбивства дітей під Крутами. Окупацію. Пробачили, коли ви вкрали нашу церкву. Коли вкрали нашу Кубань. Все пробачили. Але тепер ви змусили миролюбивий український народ змінитися. І дуже пошкодуєте. Як вже пошкодували російські сім’ї, які відправили чоловіків вмирати в Донбас. Там зараз теж викидають сміття.
Пробачати вам більше не будуть. Ви бачили фотографію, де в Донбасі на колінах проводжають у останню путь загиблого бійця АТО? В Донбасі. На колінах. Знаєте про що це каже? Що тепер вас будуть вбивати, тільки-но побачать зі зброєю. Будуть мститися, коли ви зброю складете. Будуть нищити, коли ви будете вважати, що після всіх вбивств українців ви вже в безпеці. Для українців це вже майже буденна річ. Процес. Все, що зараз відбувається в Україні — це просто викидання сміття. І поступове будівництво нового дому, де не буде і сліду вашого смердіння.
А коли останній з вас, хто поліз зі зброєю на Україну, опиниться на сміттєзвалищі, все скінчиться. І кожен рік на 14 жовтня українські родини будуть згадувати подвиг українців. І вітати своїх чоловіків зі справжнім святом справжнього захисника. Вітати своїх героїв — живих і загиблих.
Petro Shuklinov
— Справа не в тому, що 23 лютого — поганий день. І не в тому, що хтось хоче перекреслити минуле цілих поколінь чоловіків…
Опубліковано Petro Shuklinov 23 лютого 2017 р.
