Оптико-електронна система (ОЕС) — це електронні «очі» вертольота, які допомагають пілоту добре орієнтуватися як під час нічних польотів, так і в умовах поганої видимості.
na.mil.gov.ua
При цьому ОЕС взаємодіє із системами зв’язку, навігації, озброєння, а також бортовим комп’ютером та різними датчиками.
До її складу можуть входити: денний оптичний канал прямого бачення через окулярну систему, тепловізорний прилад, денна телевізійна система, ТВ-система для роботи при низьких рівнях освітленості — у сутінках і вночі, лазерний цілевказівник-далекомір та інші технології.
Завдяки цим сучасним прицільним, а також навігаційним комплексам, розробленим вітчизняними виробниками, можливості гвинтокрилих машин значно розширюються, дозволяючи ефективно виконувати бойові завдання навіть у повній темряві.
Юрій ІГНАТ
P.S. На вертольотах Мі-8 та Мі-24 встановлена станція оптико-електронного пригнічення «Адрос» КТ-01АВ. Її розробник — вітчизняна науково-виробнича фірма «Адрон».
Вона забезпечує високоефективний активний захист вертольотів від керованих ракет з інфрачервоними головками самонаведення різних типів. Зокрема, ПЗРК типу «Игла», «Игла-1», «Игла-С», а також ракет Р-60 та Р-73 авіаційного базування.
Станція відхиляє з траєкторії польоту керовані ракети з ІЧ-наведенням з подальшим зривом їхнього супроводження шляхом створення похибки наведення в контурі управління ракетою. При цьому «Адрос» КТ-01АВ не потребує інформації про тип і частоту роботи інфрачервоної головки самонаведення, а також наявності системи виявлення пусків ракет.
Додатково на вертоліт монтується комбінований пристрій викиду «Адрос» КУВ 26–50, призначений для розміщення та викиду хибних теплових цілей і протирадіолокаційних пасивних завад калібру 26 мм та 50 мм. Викинуті «пастки» створюють хибну інформацію про місцезнаходження літального апарата і, як наслідок, до промаху ракети. Виріб може застосовуватися на всіх етапах польоту як в ручному, так і автоматичному режимах.
