Про спроби "русского міра" впливати на Україну за допомогою релігії, небезпеки хресної ходи на Київ, організованої Московським патріархатом, і перспективи автокефалії для української церкви розповів архієпископ Чернігівський і Ніжинський, секретар Священного Синоду Української православної церкви Київського патріархату Євстратій (Зоря).
Евстратий (Зоря). Фото: Facebook
— Сьогодні дуже резонансною навіть для невіруючих людей подією стала хресна хода Московського патріархату. З чим, на ваш погляд, пов’язана така реакція в суспільстві?
— Перше: все більше людей розуміють, яку роль в Україні відіграє церква Московського патріархату. Ця хода офіційно оголошена як акція миру, єднання України, але, насправді, вона розділяє країну. Є багато людей, які просто бояться дій МП. Вони бояться, що під виглядом хресної ходи можуть прийти люди на кшталт Гіркіна. Адже коли привозили "Дари волхвів", цю псевдореліквію, в Україну, то в охороні був Гіркін (майбутній ватажок бойовиків ДНР, російський диверсант Ігор Гіркін (Стрєлков)). Московський патріархат зробив багато для анексії Росією Криму. Потім на блокпостах бойовиків перед Слов’янськом стояли бабусі з іконами. Виводило їх туди теж місцеве духовенство Московського патріархату. На Донбасі в храмах були склади зброї, про що є багато свідчень, тобто МП логістично допомагав російським військовим структурам. На початковому етапі окупації Криму і Донбасу їх священики відкрито допомагали окупантам. Таке не може не турбувати.
Друге: якщо ця хода за мир і єднання, то питання: а з ким? За логікою московської церкви, це хода за єднання з "русскім міром", за єдність з Московським патріархатом і за "Святу Русь". МП просто втратив комунікацію з українським суспільством. Вони не пояснюють своїх дій так, щоб їх розуміли. Чому? Тому що після приходу до влади митрополита Онуфрія (глави УПЦ МП) розігнали команду, яка займалася інформаційною діяльністю при митрополиті Володимирі. Тримати зв’язок з українським суспільством безконфліктним чином у них не виходить. Є прірва між громадською думкою в Україні і МП в Україні.
Третє: церква Московського патріархату об’єднує тільки себе. Вони люблять тезу про те, що вони — єдина церква, яка об’єднує схід і захід. Їх хресна хода так і запланована. Одна колона вийшла зі Святогірська Донецької області, а інша — з Почаєва Тернопільської області. Йдуть на Київ. Але, насправді, їх "об’єднання країни" це щось на зразок того, як колись Партія регіонів об’єднала Україну. Вони об’єднують своїх прихильників, а Україну — розділяють.
Хресна хода в Харкові, у деяких учасників якої були помічені "георгіївські стрічки". Фото: Twitter IT Sector Харків
Четверте: в хресній ході МП закладена лукава думка. Хода за мир проти війни. Але як Московський патріархат інтерпретує війну на Донбасі? Як війну України та Росії? Ні. Митрополит Онуфрій в одному зі своїх інтерв’ю сказав, що в Україні "громадянська війна". У молитві, спеціально написаній для ходи і схваленій митрополитом Онуфрієм, навіть слова "Україна" немає — йдеться лише про "нашу країну" і "нашу державу". Також не йдеться "про нашестя чужинців", тобто про зовнішню агресію, а людям пропонують молитися про припинення "міжусобної брані", тобто громадянської війни, і "крамоли", тобто повстань. Навіть через текст молитви людям вселяють ідею того, що у нас — "повстання і громадянська війна".
Дія МП — це щось на зразок того, як Путін в 2008 році напав на Грузію під гаслом "примусу до миру". Кожен агресор говорить про мир. Гітлер теж з "мирними ініціативами" виступав. Якщо Московський патріархат говорить про мир, то треба перепитувати, про який саме "мир" йдеться. Хоча МП зараз не говорить навіть про те, що вони за мир проти війни. Просто йдуть за мир. Але йдуть на Київ. Значить, хочуть впливати саме на Київ, який, за їхньою логікою, і є джерелом проблеми, яку вони хочуть вирішити. Чому вони два роки тому не ходили в Донецьку і в Луганську? Навпаки, їх священики були серед тих, хто штурмував будівлю СБУ в Луганську, їх священики благословляли Гіркіна, підтримували окупацію Криму. І тепер вдають, що там були "місцеві ініціативи". Але ж коли росіяни заходили зі зброєю, то вони закликали українців "скласти зброю і припинити братовбивство".
Московський патріархат слідом за російською пропагандою просуває ідею про "внутрішній конфлікт в Україні". Адже церква МП досі так жодного разу і не сказала, що Росія є стороною конфлікту.
"Георгіївська стрічка" на хресній ході в Харкові. Фото: Twitter IT Sector Харків
П’яте: хресна хода — це продовження тієї політики, яка закладена приїздами патріарха Кіріла в 2009-2013 роках в Україні. Ми пам’ятаємо, що тоді Кіріл іноді по п’ять разів на рік приїжджав в Україну. І говорив, що тут немає ніякої політики, а сам просував "русскій мір". І спеціально все робилося так, щоб створити масовість на зустрічах з Кірілом. Робилися прямі ефіри, звозили людей, в Харкові навіть фотошопом домалювали кількість людей.
— Навіщо це робилося?
— Як для внутрішнього споживача, так і для зовнішнього. Всередині потрібно було показати своїм прихильникам, що МП в Україні — "найбільша конфесія". Зовнішній споживач — Кремль. Вони показували: ось бачите, від Донбасу до Почаєва вітають московського патріарха, тому ідея "русского міра" серед українців нібито популярна, а церква МП впливова в Україні. Я переконаний, що це був не останній аргумент в ряду інших, на які спирався Путін, приймаючи рішення про агресію проти України. Тому що вони розраховували, що прихильність людей до Московської патріархії сприятиме успішності російської агресії в Україні. Як говорив колишній спікер МП, протоієрей Всеволод Чаплін в 2014 році: ми сподіваємося, що українці не чинитимуть опір братам, які йдуть їм на допомогу. Це головна ідея діяльності Московського патріархату — просування і підтримка політики Кремля. І зараз ця хресна хода теж повинна показати вплив МП в Україні, як для своїх віруючих, так і для зовнішнього споживача. Тільки тепер не тільки одному Кремлю, але і Константинопольському патріарху.
— Чому і Константинополю?
— У МП знають, що Верховна Рада звернулася до Вселенського патріарха з проханням надати Томос про автокефалію української церкви. І промосковські сили дуже злякалися цього звернення.
— Чому?
— Тому що вони розуміють: коли Вселенський патріархат надасть українським православним визнання автокефалії, то від структур МП в Україні залишиться, в кращому випадку, четверта частина того, що є зараз. А я думаю, що і того не буде. Так, за даними Центру Разумкова, близько 10% опитаних підтримують єднання Української Церкви з Московським патріархатом. Це їх реальна база. Вона може бути і менше, тому що зараз "русскій мір" готовий йти на конфлікт зі світовим православ’ям. Це ми бачили по ігноруванню Москвою Всеправославного собору. Коли люди ясно побачать, що вони розділяються з православ’ям через МП, а не об’єднуються, то не буде і цих 10 відсотків.
— Можливо, краще заборонити МП в Україні і всю їх діяльність?
— Це нехороший хід — ми демократична країна і повинні дотримуватися законів. Ось церква Московського патріархату влаштовувала напади проти Київського патріарха Філарета на Донбасі (1999), в Одесі (2004), намагалися перешкодити його приїзду в Харків, до Луганська, в Запоріжжі. Київський патріархат такого не робив, але і мовчати теж не потрібно. Вже надивилися на візити Кіріла в Україну. Після яких "русскій мір" рушив в Україну не з хрестами, а з танками. Якщо така людина, як Володимир Горбулін (директор Національного інституту стратегічних досліджень), говорить про те, що ідеї "русского міра" треба прирівняти до ідей нацизму та міжнародно засудити, то це щось значить. Київський патріархат щорічно проводить хресну ходу. Тому ми закликаємо всіх підтримати хресну ходу Київського патріархату 28 липня від Володимирського собору до пам’ятника Рівноапостольному князю Володимиру. Мова не тільки про святкування Хрещення Русі та пам’яті про київського князя, але і про церковну незалежність України в боротьбі зі структурами "русского міра". Це як протистояння Майдану і антимайдану, де все залежало від підтримки людей.
Олександр Куриленко
Продовження — тут
