Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 18.10.2026
1. Українські дрони атакували нафтовий термінал, дата-центр «ВКонтакте» та міст у Санкт-Петербурзі.
— Українські безпілотники в ніч на 18 жовтня атакували Санкт-Петербург і Ленінградську область. Повідомляється про численні влучання в найбільший на Балтиці російський термінал перевалки нафтопродуктів, дата-центр «ВКонтакте», електропідстанцію та вантовий міст.
— Атака спричинила пожежу на нафтовому об’єкті й масштабні перебої в роботі цифрових сервісів. На території АТ «Петербурзький нафтовий термінал» спалахнула пожежа, зокрема повідомляється про займання резервуарного парку. Потужність термінала становить 10–12 млн тонн на рік, загальний об’єм резервуарів — 441 тис. м³, їх понад 30. Площа комплексу сягає 37 га. Ураження такого об’єкта може створити додаткові проблеми для російської логістики нафтопродуктів на Балтійському морі.
— Також українські дрони уразили дата-центр «ВКонтакте» (ІЦВА). Після атаки користувачі повідомили про масштабний збій у роботі цифрових сервісів і хмарних платформ. Проєктна потужність центру становить 63 МВт, він має понад 3800 серверних стійок, а площа комплексу — 130 тис. м². Поблизу дата-центру розташована підстанція 330 кВ «Восточная». За оприлюдненими кадрами, удару могло бути завдано і по ній. Після цього надійшли повідомлення про відключення електроенергії в частині Санкт-Петербурга та області.
— Ще однією ціллю став вантовий міст через Корабельний фарватер — частина Західного швидкісного діаметра, платної автомагістралі, що сполучає північну та південну частини міста. Міст завдовжки 620 метрів з’єднує Білий і Васильєвський острови та має вісім смуг руху.
2. Рахункова палата рф виявила проблеми в російському бюджеті на 2027–2029 роки.
— 86% видатків відкритої частини російського бюджету на 2027–2029 роки — 27,3 трлн рублів станом на 7 жовтня — не мали належного обґрунтування розрахунків. На момент внесення проєкту до Держдуми необґрунтованими були 24,5 трлн рублів, або 77,1% видатків.
— Рахункова палата також не змогла звірити частину показників із параметрами самого документа. Мінфін росії прогнозує уповільнення інфляції з 6,8% у 2026 році до 4% у 2027-му, попри ризики ослаблення рубля до 96 за долар, відновлення імпорту та зростання споживчого попиту.
— Бюджет розрахований на нафту по $50 за барель, тоді як прогнозна ціна Urals становить $51–53. Навіть невелике погіршення зовнішньої кон’юнктури може посилити бюджетні проблеми. Із 1,47 трлн рублів додаткових доходів, запланованих на 2027 рік, 1,33 трлн, або 90,4%, залежать від рішень, які на момент підготовки бюджету ще не були ухвалені.
— Водночас Мінфін не розрахував сукупний ефект перегляду оподаткування доходів у групах 2,4–20 млн, 20–50 млн і понад 50 млн рублів на рік.
— До кінця 2029 року державний борг росії має зрости до 24,1% ВВП, хоча раніше затверджений граничний рівень становив 20%. У вересні 2026 року Мінфін і Центробанк підвищили норматив до 25%, фактично змінивши обмеження під прогнозоване зростання боргу.
— російський бюджет на найближчі три роки спирається на недостатньо обґрунтовані витрати, ще не ухвалені податкові рішення та прогнозні показники, які залишаються вразливими до погіршення економічної ситуації.
3. росія централізовано підробляє координати танкерів «тіньового флоту», щоб захистити їх від українських дронів.
— російські танкери в Чорному морі використовують скоординовану схему підробки геолокації, щоб приховувати маршрути та ускладнювати відстеження суден.
— Щонайменше 12 підсанкційних танкерів, імовірно, використовували однакові пристрої для передавання фальшивих координат, навіть коли перебували за сотні кілометрів від зазначеного місця. Протягом останніх місяців шість танкерів одночасно передавали дані про місцезнаходження через дві системи автоматичної ідентифікації суден (AIS).
— У результаті створювалося враження, ніби одне судно перебуває у двох місцях одночасно. Таку тактику особливо часто застосовували під час виходу з Чорного моря через Босфор, де турецька влада вимагає передавати реальні координати суден.
— Хоча підробка сигналів AIS давно використовується для обходу санкцій, застосування однакових пристроїв на багатьох танкерах є нетиповим. Це може свідчити про посилення контролю москви над нафтовим флотом, який став мішенню західних обмежень та українських атак.
— За даними аналітичної компанії Windward, із липня по вересень під російський прапор перейшли понад 80 суден. Це розцінюється як ознака прагнення росії посилити контроль над морськими перевезеннями після запровадження європейськими та британськими регуляторами санкцій проти майже 700 танкерів, що перевозили російську нафту й газ, протягом попередніх двох із половиною років.
— За оцінкою Windward, «тіньовий флот» налічує 1229 суден дедвейтом понад 20 000 тонн. Понад 75% із них перебувають під санкціями США, Великої Британії або ЄС.
— Перехід на російські прапори та маскування координат допомагають москві зберігати експортні маршрути, але водночас демонструють, наскільки її нафтові перевезення залежать від приховування діяльності й обходу обмежень.
4. Рішення Трампа послабити санкції проти росії викликало критику демократів і республіканців у Конгресі США.
— Рішення Дональда Трампа призупинити застосування нового закону про санкції проти росії та Ірану викликало різку реакцію обох провідних партій США. Американські законодавці звинувачують президента в поступках кремлю та послабленні тиску на москву під час війни проти України.
— Республіканець Дон Бейкон заявив, що такими діями Трамп не завершує війну, а затягує її. Сенатор-демократ Річард Блюменталь, один зі співавторів законопроєкту, звинуватив президента в підтримці путіна та російської військової машини. За його словами, послаблення санкцій не має нічого спільного з національною безпекою США.
— Демократ Дон Бейєр назвав рішення Трампа черговою поступкою путіну, яка зраджує Україну та суперечить намірам Конгресу покарати росію за агресію. Сенаторка Елізабет Воррен заявила, що президент ігнорує вимоги законодавців посилити тиск на кремль, дозволяючи росії продовжувати війну.
— Закон Ліндсі Грема про санкції проти росії та Ірану, підписаний у вересні, передбачав широкі обмеження проти росії та країн, які купують її нафту. Адміністрація Трампа пояснює призупинення їх застосування необхідністю не перешкоджати переговорам про мир між Україною та росією.
— Після повернення Конгресу до роботи законодавці можуть спробувати скасувати окремі послаблення санкцій і домагатися повного запровадження передбачених законом обмежень. Наскільки рішучою буде реакція Конгресу, стане зрозуміло найближчими тижнями.
5. США пропонують відновити постачання російського газу до Європи в межах мирної угоди щодо України.
— Адміністрація Дональда Трампа просуває ідею відновлення закупівель російського газу Європою як частини мирного пакета щодо України. Представники США Джаред Кушнер і Стів Віткофф обговорювали з Києвом та європейськими партнерами можливість відновлення транзиту російського газу через Україну.
— Вашингтон розраховує, що це забезпечить доходи Києву та допоможе знизити ціни на енергоносії для європейських споживачів. Європейські учасники переговорів виступають проти цієї пропозиції, побоюючись повернення до залежності від російського газу та збільшення доходів москви.
— Ініціатива обговорюється на тлі пом’якшення окремих американських санкцій проти росії, зокрема обмежень щодо російського дизельного пального. Серед можливих економічних стимулів для сторін також розглядається участь США в газових доходах.
— Німеччина категорично виступає проти відновлення постачань. Колишній міністр економіки Роберт Габек попереджає про ризики повторної енергетичної залежності та наполягає на контролі Європи над власною інфраструктурою. Водночас у Німеччині партія «Альтернатива для Німеччини» обіцяє знизити ціни на енергію, використовуючи це питання у своїй політичній риториці.
— Україна припинила транзит російського газу в січні 2025 року. Європейський Союз планує повністю відмовитися від російського газу до 2027 року.
— Відновлення постачань могло б забезпечити росії додатковий ринок збуту та доходи, водночас поставивши під сумнів європейський курс на скорочення енергетичної залежності від москви.
6. ЄС посилить контроль над Арктикою через військову активність росії та загрози диверсій.
— Євросоюз планує запустити програму супутникового спостереження за Арктикою, щоб виявляти загрози на суші й морі, зокрема пов’язані з посиленням військової активності росії. Ініціатива передбачена новою арктичною стратегією ЄС.
— Пілотна програма розширить можливості європейських супутникових систем Copernicus і Galileo. ЄС також створить «Арктичний кабельний вузол» для захисту підводних кабелів, від яких залежать критично важливі цифрові сервіси.
— У різних регіонах такі кабелі ставали цілями диверсій, пов’язаних із москвою, що посилює занепокоєння європейських країн щодо безпеки критичної інфраструктури. Оновлення стратегії свідчить про перехід Євросоюзу від переважно екологічного та дипломатичного підходу до посилення безпеки Арктики.
— Ці зміни прискорили повномасштабна війна росії проти України та повернення Дональда Трампа до Білого дому. Попередня стратегія, ухвалена у 2021 році, зосереджувалася на міжнародній співпраці, боротьбі зі зміною клімату та захисті корінних народів. Танення льодів відкриває нові судноплавні маршрути й загострює конкуренцію за стратегічний вплив між росією, США та Китаєм.
— Водночас москва нарощує військові амбіції в регіоні. У проєкті стратегії ЄС зазначено, що росія послідовно відновлює військову присутність в Арктиці та використовує регіон для транспортування палива, на яке поширюються санкції.
— Це створює додаткові ризики для безпеки та ускладнює зусилля Заходу з обмеження російських енергетичних доходів. ЄС планує регулярно проводити арктичні саміти та запускати спільні проєкти з регіональними партнерами.
— Нова стратегія має посилити спроможність Європи протидіяти загрозам критичній інфраструктурі й стримувати зростання російського військового впливу в Арктиці. Її оприлюднення очікується наступного тижня.
