Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 17.09.2026
1. Українські Сили Оборони вразили військовий аеродром у Ростові-на-Дону та НПЗ у Ярославлі.
— Після атаки наших БПЛА у Ростові пролунали вибухи в районі військового аеродрому «Ростов-на-Дону — Центральний». Там виникла пожежа, а згодом пролунала повторна детонація. Місцеві жителі повідомляли про кілька вибухів.
— У Ярославлі після атаки БПЛА спалахнула пожежа на території нафтопереробного заводу «Славнефть-ЯНОС». Також повідомлялося про вибухи та подальше займання.
— ЯНОС — один із найбільших НПЗ росії, його потужність становить близько 15 млн тонн нафти на рік.
2. росія залучила до 25 тисяч працівників із КНДР до виробництва військових безпілотників для війни проти України, використовуючи схеми з фальшивими візами. Про це йдеться у доповіді Міжнародної групи з моніторингу санкцій (MSMT).
— За даними дослідників, північнокорейці, зокрема, працюють на підприємствах в особливій економічній зоні «Алабуга» в Татарстані, де збирають безпілотники на базі іранських Shahed. Робітників із КНДР оформлюють під виглядом студентів, що дозволяє обходити заборони ООН на працевлаштування громадян Північної Кореї за кордоном.
— Середній річний дохід такого працівника становить близько $7500, однак значну частину зароблених коштів забирає режим Кім Чен Ина. За оцінкою MSMT, північнокорейські працівники за кордоном загалом принесли режиму до $800 млн у 2025 році. Ці кошти використовуються для фінансування ядерної та балістичної ракетної програм КНДР, що суперечить резолюціям Ради Безпеки ООН.
— На кінець 2025 року в росії перебували від 15 до 30 тисяч північнокорейських працівників. Водночас Москва стає для Пхеньяна дедалі привабливішим напрямком: зарплати там можуть бути вп’ятеро вищими, ніж у Китаї.
— Залучення робочої сили з КНДР розширює військово-промислове співробітництво росії та Північної Кореї, яке вже охоплює постачання зброї та участь північнокорейських військових у війні проти України.
3. Попри заборону ЄС на імпорт нафтопродуктів, вироблених із російської нафти, у серпні європейські порти прийняли 20 партій пального з НПЗ, які використовують російську сировину.
— У липні таких поставок було 18. Дев’ять серпневих партій прибули з Туреччини, сім — з Індії та чотири — з Грузії. Найбільше поставок прийняли Італія та Кіпр — по п’ять партій.
— Загалом у серпні НПЗ Індії, Туреччини, Брунею та Грузії, які використовують російську нафту, експортували до країн, що підтримують санкції, нафтопродуктів на €510 млн. На ЄС припало €333 млн, на США — €143 млн, на Австралію — €34 млн.
— За оцінкою CREA, близько €189 млн із цього експорту могли припадати на нафтопродукти, вироблені саме з російської нафти. Водночас загальний експорт із таких НПЗ до санкційних країн за місяць скоротився на 29%.
— Схема дозволяє російській нафті потрапляти на західні ринки після переробки в третіх країнах. Якщо НПЗ одночасно використовує сировину з кількох держав, встановити походження конкретної партії бензину чи дизеля значно складніше.
— У результаті російська нафта може спочатку експортуватися до третьої країни, там перероблятися, а потім повертатися на європейський ринок уже як нафтопродукт без очевидного російського походження.
4. російські НПЗ отримують рекордні прибутки попри втрату значної частини потужностей через удари українських дронів.
— У першому півріччі 2026 року нафтопереробні підприємства заробили 938 млрд рублів — на 16,2% більше, ніж за аналогічний період минулого року. У III кварталі прибутки можуть зрости ще більше.
— Надприбутки формуються завдяки поєднанню високих оптових цін на паливо та значного збільшення бюджетних виплат нафтовим компаніям за механізмом паливного демпфера.
— З кінця лютого індекс цін на світлі нафтопродукти на біржі зріс на 37%, зокрема на 10% лише з кінця червня. Бензин АІ-92 подорожчав на 18%, АІ-95 — на 16%, дизельне паливо — приблизно на третину. У липні ціни досягли рекордних 82,6 тис. рублів за тонну АІ-95 і 77,6 тис. рублів за тонну дизеля.
— У вересні новий рекорд встановила ціна АІ-92 — 73,1 тис. рублів за тонну. Одночасно російський бюджет збільшив виплати нафтовим компаніям для стримування цін на паливо.
— У II кварталі вони становили майже 350 млрд рублів щомісяця, а за липень-серпень — близько 500 млрд рублів. За оцінками, у III кварталі чиста маржа переробників може зрости на 45% — до 35 тис. рублів з тонни бензину та 48 тис. рублів з тонни дизельного пального.
— Зростання цін і бюджетні виплати компенсують російським нафтовим компаніям скорочення переробки через удари по інфраструктурі та позапланові ремонти.
— рахунок за паливну кризу фактично оплачують російські споживачі. Від початку року роздрібні ціни на бензин у росії зросли на 21,2%, а на дизельне паливо — на 18,4%.
5. Палата представників США схвалила законопроєкт про посилення санкцій проти росії.
— За документ проголосували 262 конгресмени, 159 були проти. Тепер законопроєкт направлено на підпис Дональду Трампу. Документ, названий на честь покійного сенатора Ліндсі Грема, дає президенту США право запроваджувати мита до 100% на товари з країн, які входять до п’ятірки найбільших покупців російської нафти та газу.
— Такий самий тариф може застосовуватися до п’яти країн, які найбільше допомагають обходити нафтові санкції. Серед потенційних цілей — Китай та Індія.
— Окремо законопроєкт передбачає мита до 500% на російські товари, а також санкції проти російських чиновників, банків, олігархів та суден «тіньового флоту».
— У Білому домі раніше заявляли про підтримку нинішньої редакції документа, а американські ЗМІ повідомляють, що Трамп має намір його підписати. Після цього нові повноваження президента США щодо вторинних мит набудуть чинності.
— Для росії ключовою загрозою є можливість застосування мит не безпосередньо до її експорту, а до товарів країн, які продовжують купувати російські енергоносії.
— Це створює додатковий ризик для Китаю та Індії — двох найбільших покупців російської нафти, від яких значною мірою залежить збереження її експортних доходів.
6. Індія попередила США про можливі негативні наслідки запровадження нових мит за закупівлю російської нафти, заявивши, що такі заходи можуть вплинути не лише на торгівлю, а й на двосторонні відносини та світовий енергетичний ринок.
— Про це повідомило МЗС Індії після ухвалення Палатою представників США законопроєкту, який дозволяє Дональду Трампу вводити мита до 100% проти країн, що купують російські енергоносії. У Нью-Делі заявили, що індійська сторона протягом останніх місяців неодноразово обговорювала це питання з американськими партнерами та «дуже чітко» вказувала на можливі наслідки.
— Індія при цьому заявила про намір і надалі купувати енергоносії у різних постачальників залежно від ринкової ситуації та вживати необхідних заходів для захисту своїх торговельних і економічних інтересів.
— Індійські НПЗ уже закупили нафту на вересень і жовтень, зокрема російську. Нафтопереробники закликають уряд домогтися від США пом’якшення умов: дозволити завершити вже укладені угоди та встановити для Індії окрему квоту на закупівлю російської нафти замість негайного запровадження 100% мита.
— Для індійських переробників скорочення російських поставок може суттєво вдарити по прибутковості. Пропозиція нафти на світовому ринку вже скоротилася через війну на Близькому Сході, а ціни на нафту зросли. При цьому індійські НПЗ продають паливо за цінами, нижчими за ринкові, що додатково тисне на їхню маржу.
7. Туреччина у липні повністю припинила закупівлі російського коксівного вугілля.
— Скорочення поставок пов’язують із ризиками для судноплавства в Чорному морі через українські удари по суднах. За підсумками січня–червня експорт твердого палива з росії до Туреччини вже скоротився на 29,9% у річному вимірі — до 224,5 тис. тонн.
— Одночасно Туреччина різко збільшила закупівлі вугілля зі США. За січень–липень американські поставки зросли на 70% — до 1,88 млн тонн, а лише в липні збільшилися утричі за рік — до 469 тис. тонн.
— У липні Туреччина також уперше цього року імпортувала коксівне вугілля з Великої Британії — 82,5 тис. тонн — та Казахстану — 48,8 тис. тонн.
— Проблеми з перевезеннями в Чорному морі вже позначаються на російському експорті: Туреччина заміщує російське вугілля поставками з інших країн, скорочуючи залежність від російських виробників.
8. Акції Raiffeisen обвалилися після звинувачень у обході санкцій.
— Акції Raiffeisen Bank International впали на 8,2% у Відні після того, як американська дослідницька компанія Grizzly Research звинуватила його у причетності до операцій із російськими товарами на $1,19 млрд, які підпадають під санкційні обмеження ЄС, США та Великої Британії.
— Grizzly Research стверджує, що Raiffeisen став одним із каналів обходу санкцій, попри заяви банку про скорочення бізнесу в росії. У звіті використано митні дані за 2022 — початок 2025 року.
— Raiffeisen відкинув звинувачення, заявивши, що його система комплаєнсу відповідає вимогам, а звіт містить помилки та твердження, які можуть вводити в оману. При цьому наведена Grizzly митна статистика сама по собі не доводить здійснення банком платежів, фінансування відповідних операцій або порушення санкцій.
— За даними Bloomberg Intelligence, основним ризиком для Raiffeisen залишається можливий регуляторний тиск з боку OFAC та ЄЦБ, який може додатково ускладнити вихід банку з росії.
— Raiffeisen заявляє, що скоротив операції та міжнародні платежі в росії, однак банк досі залишається важливим каналом розрахунків за російський газ.
— Спроби Raiffeisen продати російський бізнес досі не завершилися, що зберігає для банку регуляторні та репутаційні ризики через його присутність у росії.
