Нардеп Ярослав Железняк заявив, що доручення президента Зеленського Євгену Хмарі виконувати обов’язки міністра оборони суперечить Конституції та законам України. За його словами, глава держави не має повноважень призначати ані міністра, ані виконувача обов’язків керівника оборонного відомства.
Про це він заявив журналістці Ірині Ромалійській в ефірі «Бутусов +», передає Цензор.НЕТ.
«Президент не може призначати міністра оборони в принципі. Не може призначати виконуючого обов’язків в принципі. Не може призначити навіть Кабінет Міністрів. Якщо ми говоримо конкретно про Хмару, зараз в.о. так само.
Тут три порушення, незалежно від прізвища та відношення до конкретного кандидата», — наголосив парламентар.
Железняк пояснив, що президент може внести кандидатуру парламенту на призначення міністра.
«Він це мав можливість зробити — не зробив. Весь тиждень і парламент, щонайменше «Слугу народу», відпустили. Навіть у нас мало бути завтра (17 липня. — Ред.) пленарне засідання, його скасували», — зауважив нардеп.
Призначати виконуючого обов’язки є можливість в Кабінету Міністрів.
«Але в даному випадку, це Конституція і закони, якщо говорять, що це уряд, не президент. Президент будь-якій особі може запропонувати бути міністром оборони, він не може доручити стати. Це не рабовласницький, на скільки я розумію, лад.
Конкретно пан Євген, він є військовослужбовцем чинним. А згідно з законом, ані перший заступник, ані заступник міністра оборони не може бути військовим», — підсумував він.
Міністр України присягає на вірність українському народові.
А потім через сім років гордо звітує, що весь цей час «вірно служив президенту».
І раптом з’ясовується, що для багатьох зелених чиновників народ — це просто формальність у тексті присяги, а справжній роботодавець сидить на Банковій.
Власне, тому вони й не бачать жодної суперечності.
Присяга — народу.
Служба — президенту.
Кар’єра — собі.
А казки про «слуг народу» залишилися десь у першому сезоні серіалу. І це вчора ясно дав зрозуміти голова ВР від зеленського стефанчук — «Колеги просили парламентаризму. Дамо їм на останок парламентаризму».
Щоб ви розуміли — колеги, про яких казала зелена свиня, це представники в парламенті мільйонів українців.
І проблема навіть не у федорові. Проблема в тому, що ця фраза стала не обмовкою, а чесним описом принципу роботи всієї зеленої вертикалі.
До речі, бєніна макака теж давала присягу служити народу України.
А кому служить?
От де питання.
Але про це ми дізнаємося на суді над зеленський, якщо його омине доля Каддафі.
Це воістину дивує – що на 7-у році царювання психопатійного нарцисизму народ досі не може засвоїти просту річ: одноосібному правителеві чхати, срати, плювати на чиюсь думку. Узурпатор не для того узурпував владу во ім’я кооперативу, аби дослухатися до його нечленів.
.
Це типовий політичний богомол. Від карального жезла самодержця постраждали всі найближчі: всі, хто привів до влади голограму, всі члени «зіркової команди», всі топ-речники кандидата голобородька, все його найтісніше оточення. Для континентальної політики це абсолютний феномен – коли правитель зжер усю свою свиту до останньої кісточки. В тяглих традиціях європейських істеблішментів такого прецеденту нема – щоб чинний президент так обсесивно й руйнівно розправився з найближчим колом (то в позасудовий спосіб іменних санкцій, то методом політичного обнулення).
.
Президент через свою патологічну боязнь конкуренції сам себе перетворив у найбільш токсичну постать, один лише дотик до якої пророчить спалення в недалекому майбутньому. Глибина психологічної девіяції правителя – непрозиренна. Масштаби неадекватності – вселенські. Апетит на пожирання своїх соратників – неописанний. Рівень токсичності – безпрецедентний. Синдром богомола – у чистому виді.
Подібні приклади можливі лише в недорозвинутих африканських утвореннях трайбалістсько-племінного типу.