Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 10.06.2026
1. У ніч на 10 червня наші безпілотники атакували одразу два важливі об’єкти військово-промислового та паливно-енергетичного комплексу.
— У Чебоксарах під удар потрапив завод «ВНИИР-Прогресс». Підприємство спеціалізується на випуску ГНСС-приймачів і антен для супутникових систем GLONASS, GPS і Galileo. Ця продукція використовується у російських ударних безпілотниках типу «Шахед», ракетах «Іскандер-М» і «Калібр», а також у модулях УМПК для керованих авіабомб.
— Одночасно в Самарі після атаки спалахнула пожежа на Куйбишевському нафтопереробному заводі. За даними OSINT-аналітиків ASTRA, оприлюднені очевидцями відео підтверджують ураження одного з найбільших нафтопереробних підприємств регіону, яке входить до структури «Роснєфті». Куйбишевський НПЗ уже неодноразово ставав ціллю атак.
2. Україна вдруге за два тижні атакувала важливі нафтоперекачувальні станції під москвою.
— У ніч на 10 червня українські безпілотники завдали ударів по двох нафтоперекачувальних станціях «Транснєфті» у Володимирській області рф — «Второво» та «Лобково». Пожежі на обох об’єктах зафіксував супутниковий сервіс NASA FIRMS, а губернатор регіону підтвердив загоряння на двох інфраструктурних об’єктах після атаки дронів.
— Особливе значення має станція «Второво», яка вже потрапляла під удар 24 травня. Через цей вузол забезпечується постачання пального до великих нафтобаз навколо москви, а також до аеропортів шереметьєво, домодєдово та внуково. Крім того, станція є початковою точкою магістрального нафтопродуктопроводу «Второво — Ярославль — Кириші — Приморськ», через який дизельне паливо транспортується до балтійського порту приморськ для подальшого експорту.
— Станція «Лобково» відіграє важливу роль у забезпеченні перекачування нафти до Московського регіону. Ураження одразу двох об’єктів свідчить про продовження кампанії зі створення тиску на паливно-логістичну інфраструктуру рф.
— Останніми місяцями українські удари регулярно вражають нафтобази, нафтопереробні заводи, резервуарні парки та вузли транспортування нафти.
3. Втрати російської армії у війні проти України залишаються надзвичайно високими.
— За оцінками експерта Німецького інституту міжнародної безпеки Яніса Клюге, у 2026 році російські війська втрачають убитими близько 9 тисяч військових щомісяця, або приблизно 300 осіб на день.
— Аналіз бюджетів російських регіонів, які виплачують компенсації сім’ям загиблих військових, свідчить, що найбільших втрат армія рф зазнала у серпні та грудні 2025 року — понад 12 тисяч убитих за місяць. Порівняно з початком 2024 року, коли щомісячні втрати оцінювалися приблизно у 4 тисячі загиблих, цей показник фактично потроївся.
— Зростання втрат пов’язують, зокрема, з активним використанням Україною безпілотників уздовж лінії фронту. Масове застосування дронів суттєво ускладнює наступальні дії російських військ і збільшує їхні бойові втрати.
— За даними американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), сукупні втрати російської армії на початок 2026 року сягнули майже 1,2 млн осіб убитими та пораненими. Із них до 325 тисяч військових могли загинути.
— За понад чотири роки повномасштабної війни втрати росії вже багаторазово перевищили втрати радянської армії в Афганістані, а також втрати рф під час обох чеченських кампаній.
4. російський бюджет дедалі більше змушений підтримувати нафтову галузь, яка зазнає проблем через регулярні удари по нафтопереробній інфраструктурі.
— За квітень і травень 2026 року уряд рф виплатив нафтовим компаніям понад 700 млрд рублів субсидій, фактично повертаючи значну частину отриманих від галузі податків.
— У травні нафтовики отримали 204,3 млрд рублів за демпферним механізмом для стримування цін на пальне та ще 153 млрд рублів через механізм зворотного акцизу. Загалом держава повернула компаніям близько 40% коштів, отриманих від податку на видобуток корисних копалин.
— У квітні обсяг підтримки був ще вищим — майже 360 млрд рублів, що становило близько 46% зібраного нафтового НДПІ. Різке зростання бюджетних виплат пов’язане з кризою у нафтопереробці.
— Від початку року російські НПЗ десятки разів зазнавали атак безпілотників, що призвело до зниження завантаження заводів на 14% та падіння переробки до мінімальних рівнів за багато років. Частина підприємств була змушена проводити позапланові ремонти або тимчасово скорочувати виробництво.
— У результаті значна частина додаткових нафтових доходів бюджету фактично повертається назад галузі у вигляді субсидій. Це послаблює фінансовий ефект від високих світових цін на нафту та збільшує навантаження на федеральну казну, яка вже стикається зі зростаючим дефіцитом.
5. росія готова продати частину вугільних активів індійським компаніям через поглиблення кризи у галузі.
— Державні індійські компанії SAIL та NMDC вивчають можливість придбання активів із видобутку коксівного вугілля в росії. У травні індійська делегація відвідала рф для попередніх переговорів із представниками уряду та вугільної промисловості. Остаточних рішень поки не ухвалено.
— Готовність москви продавати частки у стратегічних сировинних активах свідчить про серйозні проблеми російської вугільної галузі. Сукупні збитки галузі вже перевищили 600 млрд рублів. Попри переорієнтацію експорту на азійські ринки, підприємства стикаються зі зниженням прибутковості, високими транспортними витратами, санкційними обмеженнями та скороченням доступу до традиційних ринків збуту.
— Індія залишається одним із найбільших покупців російського вугілля після Китаю. У першому кварталі 2026 року вона збільшила імпорт на 7%, до 18,2 млн тонн. Водночас Нью-Делі не поспішає з інвестиціями, оцінюючи економічну доцільність потенційних угод та перспективи російських активів.
— Через погіршення фінансового стану галузі росія дедалі частіше змушена шукати зовнішніх інвесторів для підтримки підприємств, які ще кілька років тому вважалися стратегічними для економіки країни.
6. Єврокомісія запропонувала заморозити цінову стелю на російську нафту до січня 2027 року, щоб не допустити її автоматичного підвищення.
— Про це заявила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час представлення 21-го пакета санкцій проти росії. Наразі гранична ціна на російську нафту становить $44,1 за барель і була встановлена в січні 2026 року.
— За чинним механізмом цінова стеля переглядається кожні шість місяців і має залишатися на 15% нижчою за ринкову ціну російської нафти Urals.
— Однак через стрибок нафтових котирувань після загострення ситуації на Близькому Сході та перебоїв із судноплавством через Ормузьку протоку новий перегляд міг би призвести до підвищення дозволеної ціни для російської нафти.
— Щоб уникнути додаткових доходів для російського нафтового сектору, Єврокомісія пропонує тимчасово призупинити механізм коригування та зберегти чинне обмеження до початку 2027 року.
— У Брюсселі вважають, що це дозволить зберегти санкційний тиск на російські нафтові доходи, поки світовий ринок не повернеться до більш стабільного стану.
7. Індія та Китай знову змушують росію продавати нафту зі знижками.
— Індія та Китай почали вимагати від російських постачальників нові цінові поступки на нафту Urals, що свідчить про погіршення позицій москви на її ключових експортних ринках.
— Партії Urals із поставкою в липні-серпні торгуються зі знижкою 2–3 долари за барель до Brent, тоді як ще у квітні-травні російська нафта продавалася з премією 7–8 доларів за барель.
— Причиною стала слабша активність азійських нафтопереробників. НПЗ в Індії та Китаї скорочують закупівлі, використовують накопичені запаси та шукають альтернативні сорти сировини.
— Особливо відчутним для російських експортерів стало охолодження попиту з боку Китаю, який разом з Індією фактично залишається головним покупцем російської нафти після втрати європейського ринку.
— За інформацією трейдерів, окремі китайські покупці навіть відмовлялися приймати російські партії з червневими поставками, що посилює тиск на продавців і змушує їх погоджуватися на додаткові знижки, аби уникнути накопичення нафти в плавучих сховищах.
— Ситуація демонструє зростаючу залежність росії від двох азійських ринків. Якщо після початку війни москва змогла переорієнтувати експорт на Індію та Китай, то тепер саме ці країни дедалі активніше диктують свої умови та використовують залежність російських компаній для отримання вигідніших цін.
8. ЄС готує один із наймасштабніших пакетів санкцій проти росії: під ударом банки, криптосервіси та енергетичний експорт.
— Європейський Союз представив проєкт 21-го пакета санкцій проти росії, який може стати одним із найболючіших для російської фінансової системи з початку повномасштабної війни. Нові обмеження спрямовані проти банківського сектору, криптовалютних платформ, виробників дронів, енергетичної інфраструктури та схем обходу санкцій.
— У межах пакета пропонується запровадити санкції проти близько 90 російських банків. Після ухвалення загальна кількість підсанкційних кредитних установ перевищить 100, що охопить понад половину міжнародно пов’язаних банків росії. Частина з них зіткнеться з повним блокуванням операцій, замороженням активів та іншими фінансовими обмеженнями.
— У Брюсселі прямо заявляють, що метою є подальше послаблення фінансової системи рф та ускладнення доступу російського бізнесу до міжнародних розрахунків. Особливу увагу приділено невеликим банкам, через які російські компанії останніми роками намагалися обходити західні санкції.
— Під обмеження також можуть потрапити 11 криптовалютних платформ і низка фінансових структур у третіх країнах, які допомагають росії здійснювати розрахунки в обхід санкційного режиму. Єврокомісія вперше пропонує механізм повної заборони криптосервісів у країнах, які сприяють обходу обмежень.
— Окремий блок санкцій стосується енергетичного сектору. ЄС пропонує зберегти чинну граничну ціну на російську нафту на рівні 44,1 долара за барель щонайменше до початку 2027 року, попри зростання світових нафтових котирувань. У Брюсселі наголошують, що це дозволить не допустити додаткових доходів кремля від подорожчання енергоносіїв.
— Також під санкції можуть потрапити нафтотрейдери та нафтопереробні підприємства в третіх країнах, які допомагають росії підтримувати експорт енергоресурсів.
— Додатково пропонується посилити обмеження щодо російського ЗПГ, заборонити перепродаж газовозів та внести до санкційних списків ще 30 суден так званого «тіньового флоту».
— Новий пакет також передбачає обмеження на експорт до росії високотехнологічних металевих сплавів, критично важливих для оборонної та аерокосмічної промисловості, а також нові заходи проти виробництва безпілотників.
— Посилення санкцій відбувається на фоні дедалі помітніших проблем російської економіки, яка стикається зі сповільненням зростання, високими процентними ставками, зростанням бюджетного дефіциту та погіршенням фінансового стану окремих секторів.
— У самому російському експертному середовищі вже лунають попередження про накопичення ризиків у банківській системі, хоча Центробанк рф продовжує заперечувати загрозу кризи.
