Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 29.11.2025
1. У Чорному морі вибухнули два танкери «тіньового флоту» рф.
— У Чорному морі біля узбережжя Туреччини сталися вибухи одразу на двох танкерах «тіньового флоту» росії, які входять до санкційних списків США, ЄС і Великої Британії та використовуються Кремлем для обходу обмежень на морські постачання нафти. Інциденти підтвердили турецькі морські служби.
— Танкер Kairos під прапором Гамбії загорівся після «зовнішнього впливу». За даними Tribeca Shipping, судно ймовірно підірвалося на міні, однак окремі джерела вказують і на можливу атаку безекіпажних катерів. Kairos повертався до російського порту для завантаження після рейсу з Новоросійська до Індії. Судно перебуває під загрозою затоплення, екіпаж евакуйовано.
— Другий танкер — Virat, що також перебуває під санкціями та використовується для транспортування російської нафти, — отримав пошкодження в машинному відділенні. Екіпаж не постраждав. Судно більшу частину року простоювало у західній частині Чорного моря після включення до американського санкційного списку.
— Вибухи сталися в акваторії, що веде до Босфору — одному з головних маршрутів російського експорту. У районі триває масштабна операція турецьких рятувальних служб.
— Інциденти демонструють зростаючу вразливість «тіньового флоту» кремля, який і без того стикається зі стрибком витрат. Раніше фрахт на маршрутах до Індії зріс із $4 до $14 за барель, а тепер страховики готуються до нового підвищення премій через ризики в Чорному морі.
— Це ще більше збільшить логістичні витрати та скоротить чисті доходи російських нафтових компаній — а отже, і бюджетні надходження рф.
2. російський уряд повністю провалив річний план зі збору ключових податків — санкції, падіння зовнішньої торгівлі та загальне ослаблення економіки вибили з бюджету понад 5 трлн рублів.
— За оцінками ЦМАКП, недовиконання торкнулося всіх семи основних податкових статей, від яких залежить половина доходів федеральної казни.
— Найглибший провал зафіксовано в нафто- і газових податках: мінус 2,28 трлн рублів (-21%), що прямо відображає ефект санкцій і падіння цін на російську нафту. Не краща ситуація у сфері зовнішньої торгівлі: ввізний ПДВ недобрав 1,3 трлн рублів (-24%), ввізні мита — ще мінус 269 млрд (-19%), акцизи — мінус 59 млрд (-24%).
— Через уповільнення економіки впали й податкові надходження всередині країни: податок на прибуток недодав 160 млрд рублів (-4%), надходження з ПДФО — ще мінус 36 млрд (-4%). Абсолютний антирекорд — утилізаційний збір, який впав на 44% (мінус 888 млрд).
— Причиною податкового провалу стали не тимчасові фактори, а системне «погіршення економічних умов» — зниження корпоративних прибутків, здешевлення сировини, обмеження міжнародної торгівлі та ефект західних санкцій.
— Це означає, що у кремля немає ресурсів для виконання власних бюджетних обіцянок — від оборонних видатків до соціальних програм.
3. Російська «Роснефть» повідомляє про падіння чистого прибутку за 9 місяців на 70%.
— Чистий прибуток найбільшого російського виробника нафти «Роснефть» за січень–вересень впав на 70% у річному вимірі — до 277 млрд рублів ($3,57 млрд).
— Для ключової компанії російського енергосектору це одне з найгірших значень за останні роки, що відображає системні проблеми російської економіки, яка працює в умовах війни проти України та санкційного тиску.
Падіння прибутку компанія пояснює одразу кількома факторами:
— високими процентними ставками, які суттєво збільшили фінансові витрати;
— здешевленням російської нафти, що посилилося через розширення дисконту Urals на тлі американських санкцій проти «Роснефти» та «Лукойла»;
— зміцненням рубля, яке зменшує рублеву виручку від експорту.
— Додатковим тиском компанія назвала зростання витрат на «антитерористичну безпеку». російська сторона не деталізує ці заходи, однак з серпня рф стикається з регулярними атаками українських безпілотників на нафтопереробні заводи, термінали та іншу енергетичну інфраструктуру, що змушує компанії вкладати значні кошти в оборону власних об’єктів.
— Виручка «Роснефти» скоротилася на 17,8% — до 6,29 трлн рублів. Показник EBITDA знизився на 29,3%, до 1,6 трлн рублів.
— Попри спроби кремля демонструвати стабільність нафтового сектора, звітність «Роснефти» вказує на глибоке погіршення фінансової стійкості російських енергетичних компаній унаслідок санкцій, втрати європейського ринку та воєнних ризиків, які лише зростають.
4. У росії зірвався план будівництва нових арктичних криголамів через брак імпортного обладнання.
— «Росморпорт» відмовився від будівництва двох криголамів проєкту 23620 класу Icebreaker7 на Онежському суднобудівному заводі. Причина — різке подорожчання робіт після невдалої спроби замінити іноземні комплектуючі російськими аналогами: контрактна вартість зросла майже удвічі, до 32 млрд рублів.
— Замість повноцінних арктичних криголамів, здатних працювати у льодах завтовшки до 2–2,5 м, компанія змушена перейти на менш потужні буксири класу Arc6, що долають лише 1,1–1,3 м льоду.
— Це суттєво обмежує можливості росії на стратегічних маршрутах Північного морського шляху.
— Проєкт спершу передбачав установку критично важливого західного обладнання — зокрема, Azipod від ABB та двигунів Wartsila. Після запровадження санкцій рф втратила доступ до цих технологій і не змогла знайти рівноцінні замінники.
— Зрив програми криголамного флоту демонструє, що російське суднобудування не здатне підтримувати арктичну інфраструктуру без імпортних технологій, а санкції й надалі підривають плани кремля щодо освоєння Півночі.
5. Потоки російської нафти продовжують стрімко падати разом із цінами.
— Після запровадження нових американських санкцій проти «Роснефти» та «Лукойла» морські відвантаження скорочуються вже п’ятий тиждень поспіль.
— За останні 28 днів, що завершилися 23 листопада, росія змогла вивезти лише 3,25 млн барелів сирої нафти на добу — мінус 530 тис. від моменту оголошення санкцій. Це обвалило нафтові доходи кремля до найнижчого рівня за два з половиною роки — близько $1,13 млрд на тиждень.
— Падіння прискорилося після того, як індійські НПЗ почали масово відмовлятися від російської нафти й шукати альтернативи. Як наслідок, все більше російських барелів застрягають у морі: обсяг нафти в танкерах зріс на 17% від кінця серпня і досяг 171 млн барелів.
— Частина суден уже змінила маршрут, намагаючись знайти хоч якийсь ринок збуту. При цьому торгівля російською нафтою дедалі більше переходить у тінь — різко зросли транзитні операції «судно в судно» та вимкнення геолокації.
— Ціни на російську нафту також продовжують падати. Через втрату індійського ринку сорт Urals доводиться продавати за найнижчими цінами за два роки: середня FOB-вартість в Балтії знизилася до $46,37 за барель, у Чорному морі — до $44,77, а тихоокеанська ESPO подешевшала до $55,8.
— Навіть поставки в Індію — колись головний ринок — просіли до $60,04 за барель, мінімум із березня 2023 року. Загальний експорт нафти з рф, попри тимчасове збільшення кількості суден у деяких портах, продовжує демонструвати стійку тенденцію до зниження.
— Зимові шторми вже почали впливати на роботу портів на Далекому Сході, а частина арктичних і тихоокеанських відвантажень скорочується.
— росія входить у період, коли падають і обсяги експорту, і ціни. кремль заробляє все менше, а санкції, які вже вибили індійський напрямок, продовжують ускладнювати пошук нових покупців.
6. США різко наростили поставки ЗПГ до Європи після санкцій проти російського проєкту «Арктик ЗПГ-2».
— За оцінками, у листопаді американський експорт зрідженого газу до ЄС досягне близько 10,7 млн тонн — на 40% більше, ніж роком раніше.
— Стрімке зростання постачань посилює структурне витіснення російського газу з європейського ринку. Паралельно світовий ринок входить у фазу надлишкової пропозиції, що тисне на ціни: в Європі газ подешевшав до мінімумів за півтора року.
— Фактично санкції США проти «Арктик ЗПГ-2» запустили процес, у якому російські постачальники втрачають контроль над ключовим напрямком збуту, а США консолідують роль головного постачальника енергоносіїв до ЄС.
— Це підриває довгострокові амбіції кремля на ринку газу та зменшує його зовнішньоторговельні надходження.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 30.11.2025
1. Україна розширює кампанію з блокування морських шляхів російського «тіньового» флоту в Чорному морі, поступово позбавляючи москву можливості безперешкодно експортувати нафту та нафтопродукти.
— Після нещодавніх ударів морських безпілотників по двох танкерах «тіньового» флоту, які прямували до Новоросійська, Київ перейшов до комплексної тактики тиску на всю російську логістику в акваторії.
— За даними СБУ, операції здійснюються спільно з «тіньовому» флоті та фальсифікованих реєстраціях суден.
— Паралельно з атаками на судна Україна послідовно виводить з ладу берегову інфраструктуру рф. У ніч на суботу морські безекіпажні катери атакували термінал Каспійського трубопровідного консорціуму в Новоросійську — ключову точку експорту казахстанської нафти через територію росії.
— Одне з трьох причальних пристроїв КТК знищене та не підлягає відновленню, що створює суттєві перебої в роботі маршруту. Казахстан уже заявив про необхідність термінового перенаправлення потоків нафти альтернативними шляхами.
— Такі удари, разом із регулярними ВМС України та передбачають використання модернізованих морських дронів Sea Baby з посиленими боєзарядами та дальністю ходу, достатньою для ударів по російських маршрутах навіть поблизу турецького узбережжя.
— У СБУ прямо заявляють, що мета — зірвати роботу російської схеми обходу санкцій, яка тримається на атаками на російські термінали й НПЗ, поступово руйнують можливість росії підтримувати стабільний експорт енергоресурсів. У листопаді морський експорт російських нафтопродуктів впав до мінімуму за весь час війни, а ризики для «тіньового» флоту значно зросли після того, як Україна почала виводити з ладу не лише інфраструктуру, але й самі транспортні судна.
— У Чорному морі раніше вже фіксували підриви торгових суден на дрейфуючих мінах, однак системні операції Україні з використанням морських дронів проти танкерів у південній частині акваторії — новий етап, який ще більше ускладнює росії доступ до морських експортних маршрутів.
— Результатом стає не лише фізичне пошкодження суден і об’єктів, а й зростання страхових ризиків та небажання операторів і трейдерів працювати з маршрутами, що опинилися під прицілом.
— Для москви це означає посилення тиску на всю систему обходу санкцій та поступову втрату доходів, які кремль намагається приховувати за допомогою «тіньового» флоту.
2. За дев’ять місяців 2025 року сукупні збитки російських компаній зросли майже на чверть — до 6,5 трлн рублів, тоді як прибуткові підприємства заробили менше, ніж торік.
— Особливо різко погіршилася ситуація у видобувній та обробній промисловості, будівництві та лісовому секторі, де збитковість зросла більш ніж на 50% рік до року.
— На цьому тлі боргове навантаження найбільших російських компаній досягло найвищих показників за останні п’ять років: співвідношення чистого боргу до EBITDA піднялося до 1,9, тобто борги фактично вже майже вдвічі перевищують їхні доходи.
— Прибутковість падає, що робить обслуговування кредитів дедалі складнішим. Критичний показник ICR, який відображає здатність компаній покривати відсоткові платежі операційним прибутком, знижується у всіх секторах без винятку. Регулятор попереджає: наступного року низка найбільш закредитованих підприємств може не впоратися з виплатами навіть за умови зниження ключової ставки.
— Проблеми зачіпають роздрібний сектор, девелопмент, ІТ, машинобудування, легку промисловість, вугільну та гірничодобувну галузі.
— Сукупність цих тенденцій вказує на прискорення деградації корпоративного сектору рф, який уже працює на межі через воєнні витрати, санкції та падіння інвестиційної активності.
— Економіка, яку кремль намагається утримати силою, усе глибше занурюється у боргові ризики та збитковість, що лише поглиблює системну нестійкість росії.
3. Торгівля російською сирою нафтою стає дедалі непрозорою.
— Після введення США блокуючих санкцій проти «Роснефти» та «Лукойла» російський нафтовий експорт остаточно пішов у тінь і став критично залежним від мережі посередників в ОАЕ та інших третіх країнах.
— Якщо раніше через такі непрозорі ланцюги проходило приблизно половина російської нафти, то тепер — понад 75%.
— Прямі продажі найбільших російських компаній фактично зупинилися: «Роснефть» змушена була заморозити контракт із індійською Reliance на 500 тисяч барелів на добу, «Лукойл» відрізаний від власного трейдера Litasco, а нова дубайська структура Alghaf Marine, яка мала стати заміною, зіткнулася з проблемами з фінансуванням та логістикою. Учасники ринку відкрито описують ситуацію як «повний операційний хаос».
— На цьому тлі активно з’являються нові маловідомі трейдери — MorExport, RusExport, NNK та інші. За оцінками МЕА, вони вже перекачують близько 1 млн барелів на день, працюючи переважно через дубайські офіси та схеми з прихованими власниками. Частина вже відомих посередників також змістилася у «тіньовий контур», як-от Amur Investment, що продовжує торгувати російською нафтою через мережу «сірих» логістичних операторів.
— На цьому тлі лише дві великі компанії, що не були включені до пакету санкцій — «Татнефть» та «Русснефть» — продовжують працювати більш-менш стабільно й навіть отримали відносну вигоду: їхні потоки до Туреччини та низки інших напрямків практично не скоротилися, оскільки покупці переключилися з мейджорів на тих, хто формально не перебуває у санкційних списках.
— Морська логістика російської нафти повністю фрагментована: левову частку обсягів перевозить «тіньовий флот», що працює без прозорого страхування та під прапорами з низькими вимогами, хоча грецькі судновласники все ще присутні на ринку й працюють у межах обмежень цінового стелі ЄС.
— Водночас сам механізм обмеження ціни фактично втратив сенс: Urals торгується значно нижче встановленої стелі, тож його формальна дія ніяк не впливає на потоки і може бути скасована без реальних змін. У цілому санкції США призвели до ще більшої фрагментації російського експортного контуру, різкого зростання вартості обхідних операцій і посилення залежності від закритих та непрозорих посередників.
— Це ускладнило планування поставок, підвищило ризики зривів і зробило російську нафтову логістику максимально вразливою як до політичних, так і до фінансових шоків.
4. російські олігархи з найближчого оточення Путіна — Геннадій Тимченко, Юрій Ковальчук і брати Ротенберги — на тлі санкційного тиску ведуть таємні контакти з низкою американських компаній.
— Емісари підсанкційних бізнесменів пропонують концесії на видобуток газу в Охотському морі та ще кількох арктичних і сибірських локаціях. Також кремль намагається зацікавити США проєктами з видобутку рідкоземельних металів біля Норильська та на шести законсервованих родовищах у Сибіру — фактично розпродаючи стратегічні ресурси, щоб компенсувати фінансову блокаду.
— Паралельно москва просуває ідею «відродження» зруйнованого газогону «Північний потік», хоча трубопровід після вибухів перебуває в аварійному стані, а перспективи будь-якого проєкту, пов’язаного із санкційними російськими активами, залишаються сумнівними.
— На другому рівні переговорів — групи, пов’язані з оточенням Дональда Трампа. Спонсор його кампанії Джентрі Біч обговорює з «Новатєком» купівлю до 9,9% у проєкті «Арктик ЗПГ» — але лише у випадку зняття санкцій.
— Інший донор, Стивен Лінч, уже витратив сотні тисяч доларів на лобізм для отримання дозволу Мінфіну США на покупку «Північного потоку — 2», якщо швейцарське банкрутство відкриє можливість викупу.
— У Досі віцепрезидент Exxon Mobil Ніл Чепмен зустрічався з Ігорем Сєчиним, щоб обговорити потенційне повернення компанії до «Сахаліну» — ще одного проєкту, замороженого через війну рф проти України.
— Крім того, Exxon, інвестор Тодд Боелі та інші учасники ринку оцінюють можливість придбання частини активів «Лукойлу», проти якого США запровадили санкції в жовтні.
— Усі ці контакти свідчать про одне: російські еліти намагаються будь-якою ціною продати доступ до власних ресурсів, сподіваючись, що потенційний «мирний план» відкриє шлях до часткового зняття санкцій.
— Натомість токсичність російських активів і юридичні ризики роблять будь-які такі переговори вкрай спекулятивними.
5. Новітня російська ядерна ракета знову вибухнула під час випробувань — уже вдруге за рік.
— На базі Ракетних військ стратегічного призначення в Ясному Оренбурзької області ракета після старту різко втратила керованість, загорілася і впала, залишивши гігантську фіолетову хмару.
— За ознаками це була рідинна міжконтинентальна ракета «Сармат», яку росія намагається довести до боєготовності з 2013 року, але всі ключові випробування провалюються.
— Попередній тест також завершився вибухом, що утворив великий кратер на полігоні. Зараз росія поспіхом намагається сертифікувати ракету, оскільки кремль обіцяв її надходження у війська ще декілька років тому.
— Однак черговий провал знову відтерміновує заміну старих радянських ракет, технічне обслуговування яких і без того перебуває під сумнівом.
— Цей інцидент — серйозний удар по російській ядерній програмі та її здатності підтримувати заявлений рівень стратегічного стримування.
6. росія знову провалила спробу увійти до керівного органу Морської організації ООН.
— рф вдруге поспіль не змогла отримати місце в раді Міжнародної морської організації (IMO) ООН. На виборах росія набрала лише 87 голосів із 169 — недостатньо для потрапляння до категорії «A», де змагаються держави, що мають ключовий вплив на світове судноплавство.
— Попри те що москва подала заявку на одну з 10 найбільш престижних позицій, претендентів виявилося 11, і підтримки росії знову не вистачило. Це вже другий провал після виборів 2023 року, коли рф також не отримала місця через брак довіри серед членів організації.
— Послаблення міжнародної підтримки стало прямим наслідком агресії проти України та ризиків, які російський флот створює для глобальної морської безпеки.
— Втрата місця в раді означає подальшу маргіналізацію росії у питаннях регулювання судноплавства та стандартів безпеки, які ухвалюються IMO. У москві намагаються подати поразку як «зростання підтримки», але факт лишається фактом: провідні морські держави не готові допустити росію до ухвалення ключових рішень у світовій морській сфері.
