Після атаки на антикорупційні органи у липні президент Володимир Зеленський хоч і ухвалив рішення відступити, але лише для того, щоб перегрупуватись та продовжити.
Про це у своєму матеріалі пише журналістка ZN.ua Інна Ведернікова.
Що спричинило конфлікт?
За словами журналістки, тригером для Офісу Президента стало не розслідування НАБУ щодо ексвіцепрем’єра Чернишова чи ексзаступника глави ОП Шурми, та навіть не «плівки Міндіча».
«Спочатку було припинення НАБУ так званої схеми «адвокатів-хакерів», яким 2 квітня було оголошено про підозру. До того моменту невидимий у широких колах адвокат Дмитро Борзих був дуже помітним у колах вузьких. Людина, яка, за версією слідства, впродовж кількох років курувала несанкціонований доступ до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) і зливала за гроші інформацію про обшуки та інші слідчі дії, має давні зв’язки з нинішнім генеральним прокурором Русланом Кравченком. Обидва є вихідцями з військово-прокурорського середовища», — йдеться в матеріалі.
Ще тіснішим є зв’язок Борзих із заступником голови СБУ Олександром Покладом — вони куми. Поклад є близьким до Єрмака.
За даними правоохоронців, група «адвокатів-хакерів» моніторила роботу НАБУ в інтересах фігурантів через реєстр досудових рішень. Це, на думку авторки, дозволяло Банковій розуміти, чим займається антикорупційний орган.
«Коли стрункість цієї системної методології було зруйновано, владі, яка опинилась у темній кімнаті, довелося навпомацки шукати загрози для жирних котів усіх кольорів. А це незручно й навіть небезпечно. Тому до операції щодо НАБУ та САП з ідеєю «реформування» антикорблоку почали готуватися ще навесні. Але справи проти людей, близьких до Банкової, — Міндіча, Чернишова, Шурми — вочевидь змусили пришвидшитись», — додала Ведернікова.
Журналістка пише, що НАБУ продовжило розслідування, яке било по самому президенту. Насправді не існує «груп Чернишова, Шурми чи Міндіча» — це лише умовні «групи Курченка», яких залучають для виконання окремих завдань. Вони не мають самостійної сили. Розкручування «суб’єктності» цих осіб у медіа виглядає як кампанія, що відволікає від реальних центрів впливу — Єрмака та Зеленського, які й контролюють процеси, використовуючи підставних людей для схем.
Рада та СБУ як інструмент
«Деякі спостерігачі встигли назвати нинішні дії влади тактикою дрібних порізів, де головні інструменти залишилися ті самі — парламент і СБУ, яку скеровує генпрокурор», — зазначила Ведернікова.
Так, у раді розглядають правки до другого читання законопроєкту №12439 про захист бізнесу.
«Найбільшу загрозу для НАБУ та САП становить норма про звільнення від відповідальності за податкові злочини, контрабанду та зловживання на підставі «роз’яснень» органів влади. Це офіційна індульгенція: її можна отримати й у корупційний спосіб, що підриває роль судів і відкриває простір для зловживань у податковій, на митниці й у закупівлях», — йдеться в матеріалі.
Також парламент розглядає законопроєкт №11228-1 про «протидію розвіддіяльності іноземних спецслужб».
«Його ключова новація — звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які виконували затверджене контррозвідувальне або розвідувальне завдання, навіть якщо вони завдали шкоди правоохоронюваним інтересам. По суті документ запроваджує абсолютний імунітет для співробітників СБУ, розвідки та залучених до їхніх завдань осіб. Причому в законопроєкті не уточнюється, яка саме шкода є допустимою — аж до збитків державі чи загрози здоров’ю громадян. Особлива небезпека полягає в тому, що до «секретних завдань» СБУ зможе залучати чиновників і бізнесменів, фактично звільняючи їх від будь-якої відповідальності», — додала авторка.
Водночас СБУ «захищає своїх», стверджує Ведернікова.
Після Артема Шила та Іллі Вітюка НАБУ націлилося на начальника Головного управління контррозвідувального забезпечення об’єктів критичної інфраструктури та протидії фінансуванню тероризму Департаменту захисту нацдержбезпеки СБУ Павла Дударя та його заступника Івана Сухораду, який підозрюють у передачі інформації адвокатам Коломойського у справі «Укрнафти» й «Укртатнафти» через Богдана Якимця. Під час обшуків у лютому у Якимця вилучили телефон, що став важливим доказом для слідства.
У полі зору НАБУ опинився найближчий соратник голови СБУ — бригадний генерал Сергій Дука, перший заступник начальника Департаменту захисту нацдержбезпеки. За даними ЦПК, його родичі, ймовірно, мають російські паспорти та бізнес із реєстрацією в Росії.
«Саме Сергій Дука та його заступник Антон Кравчук курували силову частину резонансних політичних спецоперацій проти журналістів-розслідувачів Bihus.info і детективів НАБУ, включно з Русланом Магамедрасуловим», — зазначила вона.
За словами Ведернікової, усередині СБУ існує серйозне бізнес-протистояння між групами Дударя/Сухоради та Поклада/Дуки, але проти НАБУ вони діють разом. Кравчука, якого готували до генеральських погонів, відправили у відрядження до Дубая, щоб уникнути підозри НАБУ й зберегти шанс на підвищення.
Кейси СБУ проти НАБУ
1. Працівник НАБУ Віктор Гусаров, затриманий після обшуків у липня. Його підозрюють у держзраді. За даними СБУ, ФСБ завербувала його ще у 2012 році. Він нібито передав понад 60 епізодів секретної інформації колишньому заступнику керівника охорони Януковича Дмитру Іванцову.
«І це на сьогодні — єдина зачіпка СБУ. Як заявив керівник САП Олександр Клименко, СБУ після настійних прохань антикорблоку надала докази щодо Гусарова, які наразі задовольнили НАБУ та САП. Їхні керівники неодноразово публічно заявляли, що готові провести внутрішні розслідування, і якщо незаконна діяльність будь-якого із співробітників підтвердиться, допомогти розслідуванню», — йдеться в матеріалі.
2. Руслан Магамедрасулов, якому повідомили про дві підозри — у підготовці до пособництва державі-агресору та податкових махінаціях.
Журналістка зазначає, що у помічниках генпрокурора Кравченка сьогодні значиться та сама людина, з якою листувався Магамедрасулов, коли Кравченко очолював ДПС.
3. Детектива НАБУ Віталій Тєбєкін, якого СБУ підозрює у недостовірному декларуванні майна.
Опір антикорупційних органів
У НАБУ та САП менше можливостей для захисту. Після руйнування схеми «адвокатів-хакерів» НАБУ зафіксувало «аномальний інтерес» у реєстрі до всіх своїх справ.
«Як стверджують джерела в правоохоронних органах, 342 кримінальні провадження НАБУ в ЄРДР за останні місяці хтось переглядав. Безумовно, це можуть бути судді, та коли юридична адреса того, хто цікавиться, — з VPN і приватним входом, то це патерн, на який реагує НАБУ. І він спрацював неодноразово. Питання вивчають», — пише журналістка.
Висновки
Ведернікова вважає, що президент Зеленський є стороною сутичок, а не спостерігачем.
«У міру просування стосовно плівок Міндіча (а, за нашою інформацією, на Банковій не розуміють, з якого боку копає НАБУ й кому може завдати першого удару), потрібно очікувати ще серйозніших атак на антикорблок, аніж історія з недекларуванням детектива Тєбєкіна та скринами з телефона Магамедрасулова», — додала вона.
У ЄС та НАТО, хоч і неактивно, але наполягають на демілітаризації та деполітизації СБУ. Йдеться, зокрема, про позбавлення СБУ невластивих їй функцій.
«Економічні та корупційні злочини мають розслідувати НАБУ, ДБР і БЕБ, а СБУ — зосередитися на своєму ядрі: захисті конституційного ладу, контррозвідці, боротьбі з тероризмом і протистоянні гібридним загрозам. Необхідні парламентський і громадський контроль, переатестація та максимальна прозорість. СБУ із громіздкої політизованої структури має перетворитися на сучасну спецслужбу європейського зразка», — пояснила авторка.
