33-річний нацгвардієць Владислав пережив катування російськими окупантами, які перерізали йому горло та скинули в яму.
Про це йдеться в матеріалі Суспільного.
Чоловік зміг вибратися та 5 діб повз до українських позицій. Наразі він перебуває в одній із лікарень Дніпропетровщини, його прооперували.
«Його спочатку одні впіймали, а потім вже завели в підвал, там вже були зовсім інші військові. Там їх було двоє, і ці двоє знущалися над ними», — розповіла дружина захисника Вікторія.
Чоловік не може розмовляти, а про все, що відбулося, написав у щоденнику.
За словами Владислава, кілька тижнів тому його бригада втратила контроль над позицією поблизу Покровська. Він намагався допомогти побратимам, але потрапив у полон.
«Те, що він розповідав, що першим хлопцям, які потрапили в полон — вони були з розвідки — їм виколювали очі, відрізали губи, чоловічі органи обрізали, вуха, ніс», — розповів брат воїна Євген.
Владислав був останнім серед восьми бійців, кого російські військові скинули в яму — вони думали, що всі мертві, розповів рідним поранений. Дочекавшись, коли військові РФ пішли — Владислав перев’язав горло тканиною і майже пʼять діб повз до українських позицій.
«Він каже, що йому повезло тим, що коли їх викинули в яму, зверху ще сміття висипали, щоб не так видно було. Там була побита пляшка, у нього ж руки були зв’язані, і так він зміг тією пляшкою порізати мотузку», — каже Вікторія.
17 серпня Владислава доставили до одного з медзакладів Дніпропетровщини у вкрай важкому стані. У нього була велика крововтрата, рани почали загнивати.
«Коли перерізають горло, коли людина стікає кров’ю — шансів мало. Він тримався до кінця, але, знаєте, відрізняє те, що він до кінця був впевнений, що все буде добре», — розповів гендиректор лікарні.
Наразі військовослужбовцю вже провели операцію. Лікарі зроблять все можливе, аби Владислав знову міг говорити.
«Вже взяли зобов’язання всі лор-хірурги зробити настільки класну операцію, щоб і шовчику не було видно, щоб міг розмовляти і дихати самостійно. Все це скласти в одне ціле, все очистити, все привести до порядку, а потім зробити операцію», — додав він.
Зараз Владислав думає про повернення на фронт, каже його брат.
«Пише, що щоб ті тварюки всі відчули те, що відчув я і ті сім наших хлопців-козаків», — додав він.
За його словами, найбільше чоловік зараз мріє побачити свою 4-річну доньку.
