До Вашингтона поїхала ціла психіатрична бригада щоб наше сонечко пубертатного віку, схильне до девіантної поведінки не полізло битися з Трампом.
Роль дільничного лікаря-психіатра виконувала Урсула фон дер Ляєн, як мати 7-х дітей.
А Мерц, Стубб, Стармер, Рютте і Макрон виконували функції медбратів.
Врешті-решт Трамп, подивившись як Зюзя накачав раму за останні 6 місяців, вирішив посилити команду санітарів ще й Джей ді Венсом.
Але все закінчилось мирно.
Знаючи, що Зюзя часто несе дурню типу «абирвалг!», то лікарська бригада скористалась порадою професора Преображенського, який радив у таких випадках:
ДАЙТЄ ЄМУ СЄЛЬОДКІ!
Найгіршого — скандалу, як 28 лютого під час першої зустрічі з Трампом, не сталося. Зеленський не нервував, багато дякував, одягнув костюм.
З таким президентом українці навчилися радіти не результатам, а відсутності поганих новин. Хоч виникає питання навіщо треба було втрачати півроку, розгортати в Україні антиамериканську істерику, якщо можна було одразу одягнути костюм, почати дякувати Трампу і бути конструктивним?
Позитив зустрічі і в тому, що Європа та США продемонстрували єдність у підтримці України — путін мабуть від цього казиться у Кремлі 
увесь пафос в Анкоріджі нічого йому не дав.
увесь пафос в Анкоріджі нічого йому не дав.Але така підтримка колективного Заходу і Європи зокрема накладає на українську владу певні зобов’язання — дотримуватись європейських цінностей: демократії, свободи слова, прав людини і поваги до опозиції.
Між іншим, зустріч Зеленського і путіна мені не подобається — там також мають бути і лідери країн Європи. Як казав Порошенко: нічого про Україну без України і нічого про Європу без самої Європи.
.
Коли у гру включаються дорослі то між забіяками в дитсадочку починає панувати мир і спокій. Уже не вперше Європа через своїх лідерів рятує Зеленського і в першу чергу Україну і себе любиму від катастрофічних пасток, розставлених нашими внутрішніми і зовнішніми ворогами. На цей раз феноменальну гросмейстерську партію зіграв канцлер Мерц і підозрюю, що у щось подібне грає Макрон… Тому ще раз повторюю, не панікуймо, — Європа і Діп Стейт не дозволять Трампу здати Путіну Україну.
А найбільша небезпека в здачі інтересів України походить саме від Зеленського і особливо від Єрмака на можливій майбутній зустрічі сам на сам Зеленського з Путіним. Якщо Путін так феєрично ( інформаційно, але не стратегічно ) переграв Трампа на Алясці, то страшно уявити як він познущається на очній зустрічі з Зеленського, маючи в кишені вбивчий компромат з Оману …
Печерський пагорб
Єрмак та Зеленський у Вашингтоні виступили іграшками в руках німецького канцлера Мерца. Чим більше це усвідомлюють на вулиці Банковій, тим більше біситься Андрій Борисович, в офісі якого Зеленський працює президентом. Слідкуйте за руками.
Про те, що Зеленський та Єрмак по-різному бачать фінал війни, відомо вже не лише на Печерському пагорбі, а й у посольствах основних держав-партнерів України. Єрмак наполягає на завершенні війни на будь-яких умовах, у т.ч. шляхом територіальних поступок. Мовляв, треба закінчувати війну та проводити вибори, бо об’єктивно час працює проти Зеленського. Виборцям він уже добряче набрид. Зеленський, водночас, мріє стати таким собі «трошки переможцем». Він бажає закінчити війну на умовах, які можна буде подати українському виборцю як успіх та «перемогу». Саме тому Зеленський категорично проти територіальних поступок. А це торпедує всі можливості домовитись із Путіним. Проте.
Переговори Путіна та Трампа на Алясці Зеленському зв’язали руки. Путін заявив, що він готовий зустрітися із Зеленським та обговорити умови укладання миру. Чим, звісно, сильно втішив Трампа. Про майже патологічну мрію Трампа здобути Нобелівську премію миру не писав лише лінивий.
Відмовити прямо Зеленський Трампу не міг – Трамп недвозначно заявив, що в цьому випадку припиниться будь-яка допомога Україні. Єрмак уже потирав руки від радості, очевидно, що Путін змусить Зеленського віддати залишок Донецької області. Просто нагадаємо, саме ми напередодні російського вторгнення писали про те, як Єрмак переконував Зеленського, мовляв, вторгнення не буде, бо він із Москвою все вирішив. Проте!
До переговорів підключилися лідери Європи. І взагалі-то, нічого поганого це не віщувало. Більше того, німці та англійці прямо радили Зеленському погоджуватися з усім, що говоритиме йому Трамп і приправлятиме всі свої слова компліментами президенту США. Зеленський саме це виконував, на небачене задоволення пана Трампа.
Але потім, вчасно переговорів з лідерами Європи Мерц кілька разів змусив Трампа повторити тезу, що «Путін хоче миру». Після цього Мерц запропонував умови зустрічі Зеленського та Путіна, з якими погодилися і всі присутні лідери Європи, і сам Зеленський. Більше того, з умовами Мерця погодився Трамп особисто – він просто не зрозумів, які умови озвучив лідер Німеччини.
А запропонував Мерц саме те, про що розповів на своєму брифінгу. А саме. Переговори між Путіним та Зеленським можуть відбутися лише після припинення вогню – Путін уже відмовився від такого варіанту.
Далі – Україну не можна примушувати до територіальних поступок, все має вирішитись під час переговорів Зеленський – Путін. Очевидно, Зеленський на жодні територіальні поступки не піде і Путіну взагалі немає сенсу їхати на таку зустріч.
І нарешті. Мерц зажадав, щоб Україна отримала гарантії безпеки у формі від груп спостерігачів від держав НАТО по лінії бойового дотику до повноцінного миротворчого контингенту. Однак Путін уже заявляв, що не потерпить жодних військовослужбовців НАТО на території України.
Простіше кажучи, Мерц висунув умови, за яких Путін на зустріч із Зеленським взагалі не приїде. Проте. Путін пообіцяв Трампу. Більше того, Трамп зателефонував Путіну і той, не розібравшись, підтвердив свою обіцянку.
Мерц розіграв комбінацію, в результаті якої Путін буде змушений відмовитися від власної обіцянки, даної Трампу. Подальшу реакцію Трампа передбачити не складно.
Це означає, що не буде жодного завершення війни і жодних переговорів між Путіним та Зеленським – до чого саме з вини Путіна.
Андрія Єрмака цей факт сильно засмучує. Він просто втрачає самоконтроль. Як ви вважаєте – чому?