Поточні втрати рф внаслідок санкцій, станом на 29.06.2025

1. росія хоче розробляти свої родовища рідкісноземельних металів та літію, але найбільшим бенефіціаром може стати Китай.

— путін доручив розгорнути видобуток літію й рідкоземів — критично важливих металів для «зеленої» економіки й оборонних технологій. Чотири глухі кути

— 1. Географія й клімат: майбутні кар’єри розташовані у тундрі та зоні вічної мерзлоти — технологічно складно й наддорого.

— 2. Технології: у рф відсутні власні ланцюжки хімічного розділення рідкоземів; без китайського ноу-хау концентрати доведеться відправляти на переробку до КНР.

— 3. Ринки збуту: поза Піднебесною великих покупців для російської сировини немає: західний попит закрито санкціями, США й ЄС нарощують власні альянси з Латинською Америкою та Африкою.

— 4. Клептократична модель: корупція й «силовики» традиційно з’їдають інвестиції в стратегічні проєкти; ризик, що гроші розтануть, як газові «надприбутки» минулих років.

Що виграє Китай. Пекін може:

— викупити родовища або забрати концентрати за демпінгом;

— обміняти технології на знижки по газу чи доступ до військових розробок;

— утримувати монополію, «затоплюючи» ринок дешевшим власним металом, якщо рф спробує торгувати напряму. У будь-якому сценарії москва залишиться сировинним васалом із єдиним покупцем — Сі Цзіньпіном.

Наслідки для Заходу

— ЄС у рамці Critical Raw Materials Act та США через угоди з Канадою, Гренландією й Південною Америкою прагнуть обійти і китайську, і потенційну російську залежність.

— Дозволити тандему Москва-Пекін контролювати ще й рідкоземи означало б повторити «газову пастку» — тому санкційні та інвестиційні бар’єри зберігатимуться.

— Геологія на боці росії, але фінанси, технології й політика — проти. Поки кремль мріє про «Газпром-2» у сфері рідкісних металів, Китай тихо готується зняти вершки з російської сировини. Путін обіцяє мегапроєкт, а сміятиметься, як завжди, Сі.

2. Контейнерні перевезення в росії впали через просідання попиту — мінус 3% за п’ять місяців.

— За січень–травень 2025 року контейнерні перевезення в росії знизилися на 3% у річному вимірі — до 2,67 млн TEU. Це черговий сигнал про охолодження внутрішнього споживання: представники ринку пов’язують динаміку зі зниженням вантажної бази, спричиненої падінням попиту.

— Причиною стала жорстка монетарна політика Центробанку рф, яка призвела до високих депозитних ставок та пригнічення споживчої активності.

— В умовах стагнуючої економіки зростає тиск на логістичний сектор — навіть попри переорієнтацію на східні маршрути, структурного відновлення не відбувається.

— Це ще один маркер економічного виснаження росії на тлі війни проти України, санкцій та інфляційного тиску, який продовжує роз’їдати споживчий ринок.

3. російський проєкт «Арктик ЗПГ-2» намагається відродити експорт, але покупців немає.

— За даними Bloomberg, після восьмимісячної паузи до причалу «Арктик ЗПГ-2» пришвартувався перший ізольований газовоз Arc4. Це спроба відновити постачання, зірвані санкціями США наприкінці 2024 р.

— «Новатек» уже переоформив щонайменше 13 газовозів на прокладки в ОАЕ та Китаї, аби приховати реальний контроль і уникнути вторинних санкцій.

— Дві третини цих суден зараз простоюють у Баренцевому морі. Понад 1 млн м³ ЗПГ, відвантаженого торік, так і лишаються у плавучих сховищах рф — західні та індійські трейдери бояться вторинних санкцій, а Китай зменшує імпорт через слабкий попит.

— Без стабільного збуту резервуари проекту швидко заповняться — у жовтні саме це вже зупинило виробництво.

— Факельне спалювання газу, зафіксоване супутниками 25 червня, свідчить: сховища знову на межі.

— Вашингтон у 2024 р. точково «прибив» майже всі логістичні ланки «Арктик ЗПГ-2». ЄС формує план повної відмови від російського газу, а нова адміністрація США сигналізує, що готова посилити тиск.

— москва може пришвартувати танкери, але не може змусити світ купувати її газ, не ризикуючи потрапити під санкції.

— Без реальних контрактів «Арктик ЗПГ-2» лишається черговим дорогим тягарем для російського бюджету, а не «рятівним» джерелом валюти.

4. Катар відмовився від активів «Роснефті» у Німеччині.

— Інвестиційне управління Катару зняло свою зацікавленість у викупі арештованих німецьких активів російської «Роснефті». Це ставить під сумнів подальшу долю нафтопереробних потужностей, які були передані під тимчасову опіку ще у вересні 2022 року та донині залишаються під державним управлінням Німеччини.

— Причиною відмови Катару стало небажання США схвалити угоду — Катару важливо зберегти стратегічні відносини з Вашингтоном.

— Попри спроби Берліна укласти угоду ще торік, санкційна токсичність активів «Роснефти» відлякує західних інвесторів. Це вкотре демонструє глибоку ізоляцію російського енергетичного бізнесу.

— Наразі «Роснефть Deutschland» володіє частками в трьох НПЗ, які забезпечують 12% переробки нафти в Німеччині.

— Термін дії державної опіки спливає у вересні, але новий уряд Мерца поки не може знайти безпечне правове рішення.

5. Європарламент визнав право Фінляндії закрити кордон із росією — гібридна загроза з боку рф офіційно зафіксована.

— Європейський парламент визнав законним рішення Фінляндії закрити частину прикордонних переходів з росією, пославшись на положення Шенгенського кодексу про захист національної безпеки.

— В офіційному рішенні наголошено, що дії Гельсінкі є відповіддю на війну росії проти України та зростання гібридних загроз.

— Розгляд справи був ініційований через петицію громадянина Фінляндії та проросійської організації, яка скаржилася на закриття прикордонних пунктів і його вплив на економіку регіонів, що межують із росією.

— Але Єврокомісія та Європарламент підтримали Фінляндію, фактично підтвердивши наявність деструктивної діяльності рф на кордоні.

— Рішення створює прецедент для інших держав ЄС щодо правомірного закриття кордонів у разі загроз з боку росії.