Поточні втрати рф внаслідок санкцій, станом на 16.06.2025

1. російський «Газпром» намагається втриматися на плаву.

— У розпал економічної стагнації «Газпром» пропонує підвищувати тарифи на газ для промисловості двічі на рік — у I та IV кварталах. Це означає систематичне зростання цін на енергоносії для підприємств навіть в умовах падіння доходів і санкційного тиску.

— Обговорюється індексація до 10% за раз, хоча остаточне рішення ще не ухвалене.

Наслідки:

— Енергетика, металургія, хімічна промисловість — ключові галузі для бюджету рф — отримають додаткове навантаження

— Ціни на продукцію зростатимуть, інфляція прискориться

— Бізнес втратить конкурентоздатність і посилить стагнацію виробництва

— Сам «Газпром» прагне компенсувати втрати на зовнішніх ринках за рахунок внутрішньої економіки, яка вже тріщить по швах.

— У реальності ініціатива може стати ще одним чинником деіндустріалізації росії — компанії, які й без того страждають від санкцій, втрат експорту й браку інвестицій, просто не витримають додаткового цінового тиску.

2. Іноземним банкам пропонують гроші росіян.

— Мінфін рф готує черговий пакет послаблень для іноземних банків, аби спробувати хоч когось заманити в економіку, яка задихається від нестачі капіталу.

— За дев’ять місяців після того, як закон дозволив іноземним банкам відкривати філії в росії, жоден банк так і не прийшов.

— Тепер уряд вирішив спростити умови ще більше.

Головні новації:

— радикальне зниження мінімального гарантійного депозиту з 1 млрд до 90 млн рублів;

— дозвіл працювати з фізичними особами (депозити, кредити, обслуговування населення);

— розширення операцій на фондовому ринку — торгівля цінними паперами на Московській біржі від імені своїх клієнтів;

— спрощений нагляд — без створення окремих юридичних осіб.

— Попри ці послаблення, є сумніви, що в умовах жорстких санкцій хтось із іноземних банків погодиться ризикувати.

— На сьогодні російський фінансовий сектор позбавлений доступу до нормальної ліквідності, західних технологій і стабільної інфраструктури.

— Капітал тікає, фондовий ринок перетворено на майданчик для «патріотичних» спекулянтів, а облігації скуповують підконтрольні державі структури.

— росія демонструє готовність фактично «віддати» іноземним філіям кошти власного населення — аби лише хтось зайшов. Мінфін відверто шукає будь-які варіанти, щоб розблокувати доступ до капіталу, хоч і зізнається, що наразі інтерес з боку іноземних банків відсутній.

— Фактично москва подає сигнал Заходу: війна війною, але фінансова система готова відкрити двері — якщо хтось зважиться увійти. Головне — менше питань щодо санкцій, комплаєнсу та джерел походження грошей.

3. Іноземцям стає все складніше позбутися бізнесу в росії.

— Продаж іноземних активів у росії дедалі частіше заходить у глухий кут: російські покупці вимагають додаткових знижок, посилаючись на погіршення фінансових показників компаній за час затягування угод.

— Зазвичай іноземці вже продають активи з дисконтом не менше 60%, однак тепер російські інвестори прагнуть ще більшого зниження ціни, аргументуючи це високою обліковою ставкою, розривом логістики та загальним падінням прибутковості бізнесу за останні роки.

— Подібна ситуація спостерігається навіть у випадках, коли угоди вже були схвалені владою.

— Інші експерти підтверджують, що дедалі більше таких продажів зависають у процесі через розбіжності між сторонами.

— Демонстративною стала ситуація з німецькою Porsche AG, яка офіційно підтвердила, що поки не змогла вийти з російського ринку через труднощі з продажем активів. «У Porsche AG досі залишаються три дочірні підприємства в росії (Porsche Russia, Porsche Center Moscow, PFS Russia). Усі спроби продати ці компанії поки не увінчалися успіхом», — заявив керівник відділу корпоративних комунікацій Porsche AG Маттіас Раутер.

4. В росії на тлі війни та економічного спаду різко зростає рівень хабарництва.

— За даними Генпрокуратури рф, у I кварталі 2025 року кількість таких злочинів зросла на 29% — до 9418 випадків.

— За весь 2024 рік було виявлено 23 240 хабарів — на 14,6% більше, ніж роком раніше.

— Корупція нині становить понад 60% від загальної кількості злочинів цієї категорії.

— Особливо помітне зростання організованої корупції — на 46,5%, а також великих та особливо великих хабарів — на 65,7%.

5. росія зберігає доходи від газу попри санкції ЄС.

— За січень–квітень 2025 року ЄС витратив €2,1 млрд на російський трубопровідний газ (майже як торік — €2,2 млрд), зберігаючи прибутки кремля.

— Угорщина — лідер серед покупців (€1,04 млрд, +22%), основний маршрут — «Турецький потік».

— У квітні: Угорщина — €252 млн, Греція — €73 млн, Італія — €37 млн.

— Словаччина різко збільшила закупівлі — з €141 тис. до €7 млн.

— Також рф утримує вагому частку на ринку ЗПГ. У травні стала третім постачальником до Іспанії (520 млн куб. м, або 18% імпорту), після США та Алжиру. Частина цього газу йде на реекспорт в інші країни ЄС.

— Це забезпечує рф валютні надходження попри війну; створює лазівки для обходу санкцій; підриває єдність енергетичної політики ЄС; посилює вимоги Балтії та Східної Європи про повну заборону імпорту російського газу, включно з ЗПГ.

— Фінансування російської агресії через енергетику триває — попри санкції.

6. росія здійснює незаконну перевалку нафти у відкритому морі поблизу Греції.

— Із липня 2024 року танкер типу «Афрамакс», без західного страхування, здійснює незаконне перевантаження нафти між танкерами просто у відкритому морі поблизу узбережжя Греції та Кіпру.

— Такі операції становлять екологічну загрозу, дозволяють агресору приховувати походження нафти, ухилятися від міжнародного контролю та забезпечувати її постачання до третіх країн в обхід санкцій.

7. Сенатори США закликають Трампа посилити санкції проти росії та Ірану.

— Сенатори Річард Блументаль (демократ) та Ліндсі Грем (республіканець) закликали Дональда Трампа якнайшвидше ухвалити закон про жорсткіші санкції проти росії та Ірану.

— «Ситуація термінова. Президент має проявити лідерство й закликати Сенат голосувати за санкції буквально завтра», – заявив Блументаль в ефірі CBS.

— Грем підтримав колегу та наголосив на необхідності тиску також на Китай: «Ми можемо написати законопроєкт хоч зараз, у прямому ефірі. Китай, якщо ви слухаєте – припиніть купувати російську нафту та допомагати Ірану».

— Грем зазначив, що санкційний законопроєкт уже має понад 84 співавтори в Сенаті та 70 у Палаті представників. За його словами, позиція США щодо Путіна або стримає, або заохотить агресію.

8. путін і Сі з занепокоєнням стежать за ескалацією на Близькому Сході, оскільки ослаблення Ірану створює стратегічні ризики для обох режимів.

— Ізраїльські удари вже знищили низку об’єктів ППО, військових цілей і уранових об’єктів, загинули високопосадовці та ядерні вчені. Іран — ключовий партнер москви і Пекіна у протистоянні США.

— Його дестабілізація позбавляє росію ще одного каналу впливу на Близькому Сході після втрати Сирії наприкінці 2024 року.

— Китай та росія активно взаємодіють з Іраном у військовій, технологічній та репресивній сферах. Водночас загострення робить союз із Тегераном дедалі більш обтяжливим.

— Особливе занепокоєння викликає перспектива виходу Ірану з Договору про нерозповсюдження ядерної зброї та пришвидшення ядерної програми. Ядерний Іран стане менш залежним від москви й Пекіна.

— Китай, що імпортує до 2 млн барелів іранської нафти на день, особливо вразливий до атак Ізраїлю на енергетичну інфраструктуру Ірану. Будь-яке розширення конфлікту може також зачепити американські бази в ОАЕ та Саудівській Аравії, створюючи загрози для китайської енергетичної безпеки.

— Затяжні санкції проти Ірану послаблюють і його економічний потенціал: Іран дедалі менш цікавий як торговельний та оборонний партнер для росії і Китаю.

— У перспективі військове співробітництво може перейти на бартер через брак валюти в Тегерана.

— Підвищена дипломатична активність Кремля — дзвінки Путіна до Нетаньяху, президента Ірану, Трампа, а також вимога екстреної зустрічі МАГАТЕ — демонструє, що москва втрачає контроль над ситуацією. Подібної активності не було навіть у жовтні 2024 року.

— кремль явно побоюється неконтрольованої дестабілізації Ірану та регіону.

— Китай діє обережніше, розраховуючи домовитись із будь-якою владою, яка залишиться після можливої зміни режиму, як це вже було в Афганістані та Сирії.

9. ЄС готує нові кроки для розриву залежності від російської атомної енергетики.

— Брюссель планує оголосити нові юридичні заходи для повної зупинки імпорту російського викопного палива в Євросоюз. Однак набагато складніша задача — вихід із залежності від російських ядерних технологій — поки що відкладається.

— За даними аналітичного центру Bruegel, ядерне паливо становило лише близько 700 млн євро з 22 млрд євро, які ЄС виплатив росії у 2024 році.

— Але навіть такі обсяги є критичними: у разі раптового припинення постачання з боку москви енергетична безпека Європи опиниться під загрозою.

— На території ЄС працює 101 ядерний реактор, з яких 19 — радянської конструкції. росія забезпечує 20–25% потреб Євросоюзу в природному, переробленому та збагаченому урані.

— Крім того, реактори залежать від російських запчастин та технічного обслуговування.

— У Єврокомісії заявляють, що прагнуть повністю позбутися російського імпорту у сфері ядерної енергетики до 2030-х років.

10. Латвійська митниця виявила спробу незаконного ввезення літака до росії попри санкції.

— На прикордонному пункті пропуску «Гребнево» (з російського боку — «Убілінка») співробітники Митного управління Служби державних доходів

— Латвії затримали автомобіль з болгарськими номерами, у причепі якого перевозили літак. Санкції проти росії забороняють фізичним та юридичним особам продавати й постачати товари й технології подвійного призначення, зокрема — для авіації.

— За фактом порушення порушено кримінальну справу за статтею 84 Кримінального закону Латвії — за спробу порушення міжнародних санкцій та обмежень, встановлених Латвійською Республікою.

— Латвійська митниця уточнила, що лише за перші п’ять місяців 2025 року виявила 956 партій товарів, які підпадали під дію санкцій.