Цього тижня в Світі з»явились додаткові дві гарячі точки, які додають загальної напруженості: Індія-Пакистан, Китай-Філіппіни.
ІНДІЯ — ПАКИСТАН
Дві ядерні держави, які з моменту проголошення незалежності мають дуже складні стосунки.
Причинию є провінція Кашмір. Після повалу Британської імперії, 55% провінції контролює Індія, 35% — Пакистан та 10% — Китай. Населення сповідує Іслам. Саме через це, Пакистан вважає що Інідя має передати Пакистану свою частку Кашміру.
Цієї середи, 23 квітня, в індійській частині регіону Кашмір бойовики розстріляли групу туристів. Напад став найкривавішим за останні роки, адже від рук бойовиків загинуло понад 20 людей.
Відповідальність за атаку взяло на себе маловідоме бойове угруповання «Кашмірський опір», яке було невдоволене розселенням в регіоні «чужаків», що спричинило «демографічні зміни». За останні два роки майже 84 000 немісцевих мешканців Індії отримали право на проживання на в Кашмірі. Бойовики на своїх сторінках у соцмережах також погрожували насильством тим, хто буде намагатися «незаконно оселитися» в регіоні.
Індійська влада звинуватила в нападі «пакистанських бойовиків», які, за їхніми словами, діють під прикриттям Ісламабада. Пакистан заперечив причетність до теракту та назвав інцидент «повстанням місцевих».
У відповідь Індія вжила низку заходів: вислала Пакистанських дипломатів, закрила КПП в тому регіоні. Головне — Індія перекрила шлюзи на плотині, яка побудована на річці Інд. Біля 60 років існувала Угода про спільне користування водами річок Інд, Джелам та Чинаб. Індія ж, в односторонньому порядку вийшла з цієї Угоди та перекрила воду. Взагалі, такой крок розцінюється Пакистаном як оголошення війни.
Вже зафіксовані кілька випадків взаємних обстрілів між військовими обох країн. Міністр оборони Пакистану Хаваджа Асіф в інтерв’ю Sky News заявив, останні події можуть призвести до «тотальної війни» між Пакистаном та Індією.
КИТАЙ-ФІЛІППИНИ
ЗМІ постійно згадують Тайвань як можливу ціль для китайської агресії. Проте зростають ризики довкола більш вразливих Філіппін, чиї острови та акваторії КНР вважає «історично своїми». Ще й ставить ультиматуми та вимагає демілітаризації. Це майже калька дій РФ проти України та НАТО.
20 грудня міністр закордонних справ Китаю Ван Ї попередив Філіппіни, що КНР буде «захищати свої права» на спірні острови і «рішуче відповість» за «будь-який прорахунок» філіппінців у спробах цьому протистояти. Крім того, у телефонній розмові з філіппінськім колегою він закликав «не вступати у змову» з «зовнішніми силами», що «мають злі наміри» щодо Китаю. Раніше Китай закликав зменшити присутність військ США та їх союзників у регіоні.
Після погроз китайський дипломат запросив філіппінців «до діалогу» для вирішення «серйозних труднощів» між сусідами, але, фактично, Пекін виставив Манілі та Вашингтону ультиматум з досить слабко завуальованою загрозою військового нападу. Прямо у стилі Путіна зразка 2021 року.
Вимоги, які Пекін висунув Манілі:
— віддати «історично китайські» острови та всю акваторію Підвенно-Китайського моря (майже як з Донбасом та Кримом і з Азовським морем, яке Кремль вважає «внутрішнім озером»);
— відмовитись від військової співпраці зі США, Японії та НАТО (повне копіювання погроз Путіна до НАТО перед 24 лютого 2022 року);
— повернутись до ініціативи «Один пояс – один шлях» (тобто повернутись до китайської зони впливу);
— зменшити кількість військ у регіоні (демілітарізація) та інше.
Вам це нічого не нагадує?..
17 грудня президент Філіппін повідомив, що країна планує зробити розвідку нафти і газу довкола островів, які Китай вважає своїми. Всі міжнародні організації, зокрема й Гаагський трибунал рішенням від 2016 року, визнали претензії китайців «безпідставними», але це Пекін не зупинило. Регіон насправді дуже цінний. Там проходить близько третини всіх шляхів морської торгівлі у світі, від чого Китай дуже залежить. Намагаючи посилити свій контроль в цьому регіоні, Китай намиває штучні острови та розміщує на ниш своїх військових. Після чого оголошує про «зміну акваторії».
Ультиматум з боку Пекіну пролунав після того, як японці заявили про готовність розмістити військовий контингент на Філіппінах як відповідь на агресивні дії китайців – вперше після 1945 року, до речі. Цікаво, що саме японці зараз виходять на перші ролі у регіоні, заміщуючи США, в яких «трампівські канікули». Для цього Токіо змінив навіть «пацифістичне» законодавство та дозволив експорт зброї.
З точки зору США, ситуація дійсно виглядає як «український сценарій», бо Філіппіни не є членом глобальних військових блоків, а місцева армія, флот та економіка утримуються за підтримки американців ще з 1951 року, коли було підписано договір про взаємну оборону. Але це, водночас, є ключовою відмінністю острівної країни від України – Філіппіни є офіційним «союзником США поза НАТО».
Вчора надійшло повідомлення про те, що китайці захопили безлюдний острів Сенд-Кей, який належить В»єтнаму. На ньому розташовані військові та рибацькі об»єкти В»єтнаму.
Цей острів (200 кв км) розташований лише в кількох кілометрах від Філіппінського острова Тіту, на якому розташована одна з головних воєнних баз Філіппін.
Цікаво, що шукаючи союзників в протистоянні тарифам з боку США, Китай закликав долучитись до спільної боротьби саме В»єтнам. Обидві країни уклали більше 45 Угод про співпрацю!
Очікуємо на реакцію Ханою на Пекінську експансію.
Китай вдарив по США: як прапор на рифі став символом кризи Заходу
1. Що сталося?
✔️Китай висадив сили берегової охорони на спірному рифі Сенді-Кей, на якому було рибальське поселення, біля острова Тітю (Thitu Island) — ключового форпосту Філіппін у Південнокитайському морі.
✔️Вони підняли китайський прапор, фактично зафіксувавши територіальні претензії.
✔️Після короткої присутності китайці залишили риф, але акт окупації залишився задокументованим.
Відстань до форпосту Філіппін — всього 7–9 км.
2. Чому це важливо?
✔️Це перше захоплення Китаєм нового об’єкта з 2016 року.
✔️Філіппіни — ключовий союзник США у регіоні.
✔️Інцидент стався після заяв Трампа про готовність «домовлятися» з Китаєм, що дало Пекіну сигнал діяти рішучіше
3. Дипломатичний нюанс: роль В’єтнаму
В’єтнам також претендував на риф.
Після візиту Сі Цзіньпіна до В’єтнаму Китай діє без опору з боку Ханоя, що натякає на можливу мовчазну домовленість.
4. Стратегічний сенс
Китай більше не чекає пасивно — він активно штовхає США до втрати якщо не, позицій, то рівноваги
Маленькій пласкій острівець розміром з кілька дачних ділянок — великий символ: за нею стоять контроль над морем, торгівлею, безпекою.
І реакція США дуже важлива і на неї орієнтувати уться, як партнери, так і опоненти. А відтак, США може ще більше ослабнути, якщо не аідреагує
Якщо ворог не тоне сам — треба допомогти йому.новп стратегія Китаю
5. Що робити Україні та Заходу?
Фіксувати: Китай перейшов від гнучкої сили до прямого захоплення
Підтримувати Філіппіни: Вони — «канарейка в шахті» для всієї безпеки Азії.
Проводити паралелі: хто ігнорує дрібні захоплення сьогодні — завтра бореться з великими війнами.
Підсумок:
Сенді-Кей — це не просто шматок каміння у морі.
Це дзеркало геополітичної трансформації: Китай атакує, США обороняються, світ змінюється прямо зараз.
Бригинець
