Росія летить у прірву. Причому не повільно, не болісно, а стрімко. Як матерія в чорну діру: пройшла горизонт подій, і тепер усе тільки всередину, без шансів на вихід. Жодної стабілізації, жодних розворотів — тільки гравітація. Точка сингулярності попереду. Летить з усіма спецефектами: вибухи інфляції, обвал виробництва, розпад внутрішніх ринків. Усе, що ще вчора Кремль надував як “економічну стабільність воюючої країни”, сьогодні – пусті фантики. І вони вже не блищать, вони горять.
Російська економіка вперлася в бетонну стіну, яку сама ж збудувала – мобілізаційна модель, яка трималася на воєнці, емісії та примарі контролю. Все це розвалюється одночасно. Стагфляція? Вже настала. Росстат мовчки визнає: промислове виробництво в нулі, а нафта – в дупі. Brent нижче 65 баксів – це не просто чергова «яма» на графіку, це удар по самому серцю бюджету. Без дорогого експорту – нема грошей на війну, нема грошей на ВПК, нема грошей навіть на тупе утримання адміністрації.
Фонд національного добробуту? Ліквідна частина – 3,27 трлн рублів. Це катастрофічно мало. Водночас доходність за ОФЗ злетіла до 15,6% – це фактично робить нове запозичення марним. Силуанов мямлить про приватизацію, але реально залишився єдиний шлях – емісія. Центральний банк уже відпрацьовує схеми, типу «репо-аукціонів». Тобто просто друкують рублі під виглядом технічних операцій.
Поки Центробанк з Набіулліною намагаються вдавати, ніби можуть керувати ситуацією високою ставкою, реальність заливає їм кабінети по саме горло. Бізнес не просто не бере кредити – бізнес закривається. Торгівля падає. Цивільне виробництво – мертве. Все, що живе – це цехи, де клепають ракети, танки і снаряди. Але й тут межа. Уже навіть замміністра визнає: більше піднімати зарплати в оборонці не можуть. Все. Насос викачав усе повітря.
Іноземні інвестиції? Мінус понад 50%. Дмитрієв, головний “приваблювач грошей у РФ”, виглядає тепер як мем. Гроші втекли, активи заморожені, країну викинули з глобального ринку не “зловорожі сили”, а власна стратегія “сидимо в окопі й чекаємо, коли помре світ”. Але світ не помирає – помирає Росія.
Вантажні перевезення – маркер будь-якої економіки. І тут – мінус 7,2%. Це не просто суха цифра. Це – крах логістики. Товарів нема, заводи стоять, попит випарувався. Будівництво? Збитки ×2 у топових девелоперів. Люди не беруть кредити, бо бояться завтра залишитися без зарплати. Навіть банки не знають, кому позичати.
Інфляція – 10,3%, ціни на жратву ростуть щотижня. Картопля +30%. Кремлівська влада вже смикається, заговорила про державне регулювання цін. Вітаємо, привид СеРеСеР. А далі буде дефіцит, полки, “по 2 кг в руки”. Параноїдальне марення сцаря вилилося в те, що країна не просто стала біднішою – вона повернулася в 1989 рік, тільки з TikTok’ом і Telegою
Центробанк в істеричному куті: ставка висока, кредитів нема, інфляція росте, друкувати не можна, але доведеться. Або бюджет не доживе до літа. А коли почнеться друк грошей під гаслом “це не емісія, це репо” – все, хана. Рубль поки тримається, але це штучна конструкція. Імпорт впав, купувати нічого. Курс стабільний тільки тому, що країна перетворилась на автаркічний сарай.
Індекс Мосбіржі впав нижче 2800 пунктів. Ще місяць тому там святкували: мовляв, «санкції не діють», «індекс штурмує 3400», «ростемо». Ростемо, ага. В бік 1998 року, з тією самою швидкістю. Падіння – найбільше з часів дефолту. А тепер найголовніше: це не просто цифри. Це демонстрація повного розриву між риторикою кремлівських оптимістів і реальною економікою.
А тепер – прогноз. Якщо путін не зупинить війну (а це не реально) найближчим часом – розсиплеться все. Фінансова система впаде, як підгнилий дах. ЦБ залишиться без важелів, інфляція вилетить за 15%, ВПК зупиниться через брак ресурсів і людей, а рубль піде в обвал не від спекуляцій, а від реального внутрішнього колапсу. Бо вже зараз армія тримається на тому, що її годують і платять зі шматків бюджету, яких не вистачає на решту економіки.
І що тоді? Не буде великого соціального вибуху. Буде гірше – буде повзуча деморалізація. Люди перестануть вірити в будь-яку стабільність. В регіонах почнуть відмовлятися платити в центр. Бюджетники – масово звільнятися. Бізнес – виходити в тінь або їхати з країни. Суб’єкти федерації почнуть грати в свою гру. І все це – не фантастика. Це економічна анатомія розвалу. Не розпад через танки НАТО. А розпад через економіку, яка більше не може годувати власну структуру.
Якщо Путін не натисне гальма, якщо не почнеться процес деескалації (а цього не буде), зняття санкцій (цього точно не буде), повернення нафтодоларів (а навіщо це Трампу та ОПЕК?) – Росію чекає не просто катастрофа. Її чекає розпад. Може не формальний, а функціональний. Коли Москва стане центром нікому не потрібного феодального анклаву, а регіони вирішать, що дешевше виживати самим, ніж годувати центр і його армію примар.
І ось тоді війна точно закінчиться. Не за столом переговорів. А тоді, коли грошей не залишиться навіть на патрони.
