Близько 150 тисяч внутрішньо переміщених осіб повернулися на тимчасово окуповані території. Зокрема, кожен третій маріуполець, який залишив місто після його окупації, згодом туди повернувся.
Про це в інтерв’ю «Укрінформу» розповів член комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин, народний депутат від «Слуги народу» Максим Ткаченко.
«Вже близько 150 тисяч внутрішньо переміщених осіб повернулися на тимчасово окуповані території. Наприклад, за наявними даними, 200 тисяч маріупольців залишили своє місто, тікаючи від війни, яку принесла на нашу землю Росія. Водночас кожен третій з них повернувся додому, в Маріуполь, в окупацію. За підрахунками, це приблизно 67-70 тисяч осіб», — розповів народний обранець.
Парламентар додав, що вважає ці цифри «жахливими».
Головною причиною повернення вимушених переселенців на окуповані території Ткаченко назвав те, що вони на підконтрольній Україні території не змогли почати нове життя, «не отримали належної допомоги від держави — ані житла, ані соціальної підтримки, компенсацій, роботи, тощо».
Окрім цього, за словами депутата, велика кількість ВПО не змогли знайти роботу через скептичне ставлення до них роботодавців, а ті пропозиції, які надаються переселенцям, є дуже низькооплачувані.
«Можна навіть говорити про певну дискримінацію переселенців на ринку праці. Заробітна плата часто не перевищує 8-12 тисяч грн, в той час, коли вартість оренди житла в умовно безпечних регіонах України стартує від 10 тисяч. Коли переселенці починають працювати — вони втрачають право на виплати від держави для компенсації витрат на оренду житла, які становлять близько 2000 грн в місяць на особу та 3000 грн на дітей та осіб з інвалідністю. Водночас на безоплатній основі дуже мало місць з людськими умовами проживання», — розповів Ткаченко.
Уявіть собі, що було б, аби хтось з «ЄС» сказав про 150 тисяч ВПО, які начебто повернулися назад, на окуповані території? На нас би накинулися всі ТГ Банкової, нас би звинуватили в просуванні російських ІПСО, полоскали в марафоні. Коли ж бізнес партнер Зеленського, член комітету з прав людини, заступник голови фракції Слуг депутат Максим Ткаченко оперує цифрами від фонаря, то всюди тиша.
.
Правда, історію про 150 тисяч українців, які повернулися в окупацію, бо там в них є житло і робота, вже підхопили російські ЗМІ. Там справжня вакханалія, бо ж «українські нардепи визнають, що під росією краще»….
Влада зачистила інформаційне поле, викинула з цифрового мовлення незалежні телеканали, щедро спонсорує олігархічний марафон, включно з каналами Медведчука, де суцільні слуги — й пояснює це необхідністю єдиної інформаційної політики. Це таку інфо політику ви просуваєте?
Насправді, держава не веде статистики, скільки ВПО виїхало з окупованих територій і звідки саме. Так, є загальна цифра внутрішньо переміщених осіб, але чимала частина там — з прифронтових територій або тих, хто втратили домівки через обстріли. Влада не веде статистики, хто повернувся. Та й повернутися на окуповані території в теорії можуть тільки жінки і діти, чоловіки ж не пройдуть лінію зіткнення чи кордони? Чи як?
Правда в тому, що влада провалила політику реінтеграції. Й можна створювати сто нових міністерств, але коли ними керують бездарі, а в ВР сидять балаболи, не здатні сформувати програму підтримки переселенців- всі ці міністерства хіба для чергового вечірнього відосика. Ключові проблеми ВПО- житло і робота. Й треба максимально працювати з нашими партнерами для допомоги в проєктах перенавчання і соціального житла. Допомагати громадам, які приймають переселенців, а не добивати децентралізацію. Але таких проєктів підтримки переселенців в регіонах одиниці.
Тому пану Ткаченку треба не статистику озвучувати, а провести аналіз, хто несе повну відповідальність за це свинство по відношенню до переселенців. Відповідь очевидна- влада Зеленського, уряд Зеленського, слуги і конкретно пан Ткаченко, який за весь цей бардак голосував. В тому числі і за бюджет на 25 рік, де на програми підтримки ВПО виділені копійки, на відміну від доріг і соцеконома- цієї корупційної годівниці слуг — мажоритарників.
Максим Ткаченко вже спростував свою заяву про 150 тисяч українців, що повернулися в Маріуполь. Але провальну політику реінтеграції команди Зеленського не спростуєш. Це факт.
Про людей, які повертаються на окуповані території (незалежно від того, скільки їх насправді).
Я не буду засуджувати чи виправдовувати когось, бо не хочу моралізаторствувати, що завжди призводить до безкорисних срачів у коментарях. (Хоча маю чітку позицію і думку з цього приводу)
Я хочу сказати про інший бік цієї трагедії (безумовно, я вважаю це трагедією нашого народу і країни).
Українці та українки, які повертаються/їдуть на окуповані Росією території, незалежно від причин, віку, соціального статусу тощо, на жаль, не (до кінця) усвідомлюють, що їх там чекає.
А чекає на них «русскій мір», тобто повна відмова від української ідентичності (чекісти більше не повторюватимуть помилок з «УРСР», вони знищуватимуть навіть шароварщину), прийняття російської пропаганди (захиститися/ухилитися від неї буде неможливо), співробітництво з окупантами і вбивцями (будь-яка (непримусова) робота в окупації — це співробітництво), російські паспорти (та можлива примусова відмова від українських), сплата податків на російську армію, яка знищує Україну, вступ до російської армії (дітей/онуків).
Але, навіть розуміючи та приймаючи все це, вони не усвідомлюють головного, що їх там чекає: вони там ніколи (поки триває окупація) не будуть «вдома». На час окупації то більше не їхній дім, то дім окупантів. А будь-які українці, які туди повертатимуться, навіть ті, які підтримуватимуть Росію, завжди будуть для окупантів «третім сортом». І якщо туди треба буде заселити (а буде треба, це без варіантів) більше росіян (бурятів, чеченців, дагестанців тощо) — їх заселять, і не подивляться на кількість та бажання українців, що «повернулися додому». Якщо українці займатимуть чиїсь потенційно бажані «квадратні метри» (а з точки зору окупантів вони таки займатимуть, особливо в містах з хорошим кліматом і біля моря), їх відправлять на умовну Колиму — це вже перевірений варіант («заміна населення» — нічого нового), і в цьому не варто сумніватися.
Повернутися «додому» в російську окупацію — це ілюзія. Ілюзія, яка коштуватиме і дому, і життя.
