Поточні втрати рф внаслідок санкцій, станом на 25.07.2024

1. Росія бреше про свою економічну силу: санкції працюють.

— Вісім європейських міністрів фінансів вважають, що у путінській військовій економіці радянського зразка не все так райдужно, як хотіла б переконати москва.

— путін та його авторитарний режим просуває фальшиву ідею, ніби російська економіка сильна і що військова машина рф не постраждала від західних санкцій. Це брехня, яку потрібно спростувати.

— Насправді, є багато ознак, що стан російської військової економіки погіршується. Санкції та інші заходи щодо ослаблення російської економіки ефективні, але можна зробити ще більше.

— Хоча російський ВВП, можливо, й зростає, економіка дедалі більше орієнтується на військову промисловість, яку підтримують великі бюджетні стимули. Це не нескінченне джерело зростання та не ознака стабільної економіки.

— Військові заводи Кремля вже працюють на максимальній потужності. Безробіття впало настільки, що з’явилися повідомлення, згідно з якими путін схвалив використання праці ув’язнених у промисловості. Криза на ринку праці чинить підвищувальний тиск на заробітну плату, а слабший рубль збільшує ціни на імпорт і сприяє все більшій інфляції.

— Для фінансування війни російський уряд задіяв ліквідні активи Фонду національного добробуту. Його розмір скоротився майже вдвічі після повномасштабного вторгнення росії до України.

— Заборони на експорт бензину та цукру було введено для забезпечення внутрішніх постачань. Було введено суворий контроль за рухом капіталу, щоб запобігти відпливу приватних коштів з країни і утримати рубль від вільного падіння. Попри це, як і раніше, надходять повідомлення про переведення мільярдів доларів США з країни.

— Санкції, спрямовані проти російської військової машини, ефективні та необхідні. Вони змінили географію зовнішньої торгівлі росії та обмежили її доступ до високопріоритетних бойових товарів.

— За даними російської митної служби, у період з 2022 до 2023 року доходи від російського експорту скоротилися приблизно на третину.

— Як прикордонні з росією країни, так і країни, де виробляються заборонені для постачання в рф товари, повинні продовжувати працювати над закриттям лазівок, які дозволяють доставляти всі товари, які прямо чи опосередковано живлять російську військову машину.

— Зокрема, необхідно суворо дотримуватися верхньої межі цін на російську нафту, оскільки, як і раніше, спостерігається торгівля вище цієї межі на рівні 60 доларів за барель.

— Також важливо запровадити дзеркальні санкції щодо Білорусі та чинити більший тиск на інші основні механізми обходу санкцій у Східній Азії та на Близькому Сході.

2. Росстат зафіксував різке уповільнення російської промисловості.

— У червні темпи зростання промислового виробництва в росії сповільнилися практично втричі і стали найнижчими за останні 15 місяців, прозвітував у середу Росстат.

— За місяць промисловість додала лише 1,9% у річному вираженні (після травневого зростання на 5,3%), а місяць до місяця взагалі почала падати: відносно травня випуск у росії впав на 1,5% — рекордно з січня 2023 року.

— У обробному секторі загалом темпи зростання сповільнилися вдвічі — з 9,1% у травні до 4,6% у червні.

— Після ударів України по найбільших НПЗ виробництво нафтопродуктів впало на 4,4%, дизпалива – на 8,1%.

— Після падіння експорту металів на 1,2% скоротився випуск у металургії.

— Одночасно почало скорочуватися виробництво російського одягу та взуття, які повинні замінити росіянам іноземні бренди, що пішли (на 2,8% і 9,9% відповідно).

— У сировинному секторі Росстат зафіксував сильне падіння з березня 2023 року: видобуток корисних копалин знизився на 3,1%, а порівняно з травнем (-0,3%) темпи спаду прискорилися у 10 разів.

— На 3% зменшився видобуток вугілля після того, як «дружні» до рф Індія, Китай та Туреччина різко скоротили його закупівлю. Майже на 20% обвалився видобуток інших корисних копалин.

— Дані щодо нафти та газу — головних експортних товарів економіки — у російській статистиці засекречені.

3. Росія скоротила експорт нафти морем.

— Експорт російської нафти морем продовжив своє зниження третій тиждень поспіль, досягнувши семимісячного мінімуму.

— За останній тиждень обсяг експортних поставок російської нафти морськими шляхами склав 2,83 млн бар на добу, що на 150 тис бар менше, ніж попереднього тижня.

— Середній показник за останні 4 тижні знизився на 55 тис бар на добу, опустившись до позначки 3,06 млн бар на добу.

— Протягом минулого тижня на експорт відправлено 27 танкерів, які перевозили 19,78 млн бар російської нафти, приблизно на 1 млн бар менше, ніж минулого тижня, що закінчився 14 липня.

— Загальна вартість російського морського експорту нафти впала до $1,48 млрд. порівняно з $1,58 млрд. на попередньому тижні, а середнє значення за останні 4 тижні зменшилося на $15 млн., опустившись до $1,62 млрд. на тиждень.

4. Російські компанії стикаються з проблемами платежів через санкції.

— Нові обмеження США, запроваджені в червні, щоб зупинити підтримку війни Кремля проти України, поставили місцеві банки в країнах, які торгують з росією, під вищий ризик так званих вторинних штрафів, дедалі частіше затримуючи або зриваючи платежі до та з таких місць, як Китай і Туреччина.

— Це ускладнює, а іноді й унеможливлює здійснення транзакцій, зокрема з Китаєм, який, мабуть, є найважливішим економічним партнером росії з початку війни 2022 року.

— Хоча проблеми з переказом прибутків з іншого ключового торговельного партнера, Індії, зменшилися з перших років війни, вони не були повністю вирішені, оскільки рупія не є повністю конвертованою, а транзакції з третіми країнами є дорогими.

— Труднощі загрожують порушити торгівлю росії з економічними партнерами, на яких вона спиралася після того, як Європейський Союз і США запровадили безпрецедентні санкції, які значно зменшили ділові зв’язки після вторгнення в Україну.

— У червні США розширили параметри для визначення того, чи вводити вторинні санкції, розширивши визначення військово-промислової бази росії.

— Імпорт до росії з Китаю знову почав зростати після падіння обсягів, коли США спочатку пригрозили закордонним банкам штрафами в грудні, але останній крок загрожує серйозно ускладнити ситуацію. У багатьох випадках транзакції з Китаєм можливі лише через агентів у колишніх радянських республіках.

— За цими угодами іноземна валюта, включно з юанями, не потрапляє до росії. У той час як китайські клієнти платять в юанях агентам у третіх країнах, експортери часто отримують рублі в Москві.

— Розрахунки криптовалютою через Гонконг також стають все більш популярними, але навіть у цих випадках росіяни змушені використовувати посередників у таких країнах, як Узбекистан чи Казахстан.

— Російські компанії навіть намагалися використовувати бартерні угоди або валютні свопи з імпортерами в тих же банках.

— Складнощі з розрахунками між країнами погіршують ситуацію, в першу чергу з імпортом. Споживчий ринок в росії погіршується і буде погіршуватися й надалі, а імпорт комплектуючих буде поступово падати.

5. Проблеми з російськими платежами поширилися на ближнє зарубіжжя.

— Частка відмов у російських платежах через банки Центральної Азії у липні зросла до 30%.

— Проблема охоплює одразу кілька країн — Казахстан, Киргизстан, Узбекистан та Таджикистан.

— Середній термін проведення платежів із цими державами збільшився до двох тижнів, приблизно на 15% у липні порівняно з червнем.

— Складнощі спостерігаються при розрахунках і в нацвалютах, і в рублях, оскільки ризики вторинних санкцій банків сусідніх країн не залежать від валюти платежу.

6. Морський експорт російського чавуну знизився майже на третину за півроку.

— Постачання чавуну до портів для відвантажень на експорт у січні – липні 2024 року склало 1,32 млн тонн, що на 30% менше показника за аналогічний період минулого року. Це випливає із даних галузевого агентства Metals & Mining Intelligence (MMI).

— Основний обсяг чавуну (близько 90%) йде за кордон морем, решта – залізницею через прикордонні переходи.

— Ключовими покупцями російського чавуну цього року, як і минулого, залишилися Італія та Туреччина з «періодичними» угодами в Азіатському регіоні.

— З урахуванням курсового експортного мита, залізничного тарифу на перевезення, морського фрахту та знижок на російський метал рентабельність поставок за кордон у першій половині року була негативною.

7. США ввели санкції проти Китаю за підтримку ракетних програм КНДР.

— Уряд Сполучених Штатів оголосив про запровадження санкцій проти окремих осіб та організацій у Китаї, які сприяють розвитку балістичних та космічних програм Північної Кореї в порушення резолюцій Ради Безпеки ООН. Про це йдеться в офіційному повідомленні Офісу контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC).

— OFAC запровадив санкції проти мережі з шести фізичних осіб та п’яти організацій, які базуються в Китайській Народній Республіці (КНР) та беруть участь у закупівлі товарів для підтримки програм з розробки балістичних ракет, а також космічних програм КНДР.

— Грубо порушуючи численні резолюції Ради Безпеки ООН (РБ ООН), КНДР продовжувала здійснювати запуски з використанням технології балістичних ракет, включаючи нещодавню невдалу спробу вивести на орбіту військовий супутник наприкінці травня 2024 року.

— Більше того, КНДР поставила балістичні ракети до рф, які продовжують націлюватися на центри цивільного населення та інфраструктуру в Україні, підтримуючи жорстоку та неспровоковану війну росії.

8. Експорт американського дизеля до Європи у липні значно зріс.

— Цього місяця обсяг відвантаження американського дизельного палива до Європи значно збільшився, досягнувши 517 тис бар на добу, порівняно з 330 тис бар у червні, що є найвищим показником з 2018 року.

— Європа все більше закупає дизель зі США через відмову від російського.

— Водночас російське дизельне паливо почало витісняти американське на ринку Бразилії, що відкрило додаткові можливості для експорту до ЄС.

— Частка імпортованого американського дизельного палива в Європі, згідно з S&P Global Commodities, зараз становить 38 відсотків від загального обсягу та становить 1,37 млн ​​бар за період з 1 по 23 липня, показуючи порівняні результати з минулими місяцями.

— Російський дизель раніше складав понад 40 відсотків імпорту до Європи, але ця динаміка змінюється на користь американського ринку.

9. Спроби Угорщини та Словаччини залучити ЄС до суперечки з Україною провалилися.

— Європейська комісія загальмувала їхнє прохання закликати Київ зняти нещодавні санкції з російської нафтової компанії «Лукойл».

— Угорщина та Словаччина отримали звільнення від загальноєвропейської заборони імпорту російської нафти після повномасштабного вторгнення Москви в Україну.

— Проте недавнє рішення Києва припинити транзит продукції «Лукойлу» з росії трубопроводом «Дружба» може призвести до скорочення постачань, заявляють обидві країни.

— Вони звернулися до Європейської комісії, яка займається торговельною політикою ЄС, з проханням розпочати консультації щодо торговельної угоди з Україною.

— Проте Валдіс Домбровскіс, комісар ЄС з торгівлі, заявив Financial Times, що Брюсселю знадобиться більше часу для збирання доказів та оцінки правової ситуації.

10. Компанія з Південної Кореї під час війни поставила обладнання найстарішим заводам із виробництва ядерної зброї в росії.

— Південнокорейська компанія YG-1 після початку війни в Україні постачала обладнання двом найстарішим російським заводам з виробництва ядерної зброї.

— Одним із клієнтів компанії став ФГУП Комбінат «Електрохімприлад», який із 1947 року виробляє ізотоп урану-235, а з 1951-го — атомні бомби. Протягом 2022 та 2023 років завод придбав у південнокорейського виробника промислового обладнання п’ятнадцять типів свердл та сім типів мітчиків (інструменти для нарізування внутрішньої різьби).

— Іншим покупцем обладнання з Південної Кореї став ФГУП Виробниче об’єднання «Маяк», який є історично першим об’єктом російської атомної промисловості. ВО «Маяк» розташований у Челябінській області і включає 7 заводів і 10 атомних реакторів. Підприємство залишається одним із ключових виробників збройового плутонію. У 2022–2023 роках ВО «Маяк» закупив у YG-1 три типи мітчиків та один тип фрез (різальний інструмент для надання форми).

— Також у лютому цього року ТОВ НВО «Центротех», яке входить до «Росату» та виробляє центрифуги для збагачення урану, оголосило моніторинг цін на постачання інструментів YG-1, включаючи один вид пластин, один вид фрез та 13 видів свердл.

— Крім того, інструменти у південнокорейського виробника після початку повномасштабної війни придбали інші військові підприємства.

— Південнокорейська YG-1 є одним із найбільших виробників металорізального обладнання у світі. Компанія була заснована в 1981 році і встигла увійти до світової топ-5 підприємств у своїй галузі. Холдингу належать 18 заводів, а його продукція представлена ​​у 75 країнах світу. Інструменти YG-1 дозволяють обробляти всі види металів – від алюмінію до сталі та титану – і є критично важливим ресурсом для авіаційної та ракетної промисловості.