Я послухав інтерв’ю колишнього посла України у Великій Британії (а доти — віце-прем’єра та міністра іноземних справ) Вадима Пристайка. І не йде у мене з думки та частина інтерв’ю, де Пристайко каже про готовність вивезти з України золотовалютні резерви та кошти державних банків.
Пристайко відвертим текстом розповів, як іноземні дипломати України відкривали рахунки для виведення коштів, як переводили банки в «хмару», як приготували все для вивезення золотовалютних резервів. До вивезення не дійшло, але підготовчі роботи були виконані. Тобто за наказом президента України всі цінонсті держави Україна виїхали б…
Вас нічого не шокує у цій новині? У вас не пробігає мороз поза плечима?
Тоді нагадую. Все оце відбувалося саме в той час, коли естрадно-циркова влада вустами своїх міністрів, депутатів та всієї своєї дешевої ЗЕботви переконувала нас, що ніякої війни не буде. Розумієте?
Їх попереджали іноземні дипломати — а вони просторікували що не буде вторгнення. Їх попередив особисто голова ЦРУ — а вони нам розповідали про травневі шашлики. І в результаті.
Буча. Бородячнка. Ірпінь. Мощун. Гостомель. Охтирка. Харків. Маріуполь. Ізюм. Тощо й тощо.
Тисячі життів які були просто намотані на траки російських танків просто тому що їх неевакуювали. Та що там? Їх навіть не попередили. Їх до останнього переконували що не буде ніякого вторгнення. Що треба лишатися вдома.
Вдумайтеся! Всі ці люди щиро вірили зеленій владі — саме тому вони її послухалися. Ладно ми — противники цієї влади. Так, я і мої товариші нікуди не уїхали — ми побігли воювати. Виходить, праві були ті хто не вірив Зеленському і його поплічникам?
ЗСУ мусили зупиняти ворога на околицях великих міст — у забудовах. Знаєте чому? Бо укріплення між кордоном і містами будувати почали лише зараз. І от українські солдати і командири мусили давати бій загарбникам серед будівель повних мирних мешканців. Бо їх не евакуювали…
Бо зелена влада не потурбувалася вивезит людей — зате вона приготувалася вивозити гроші. Всі гроші держави Україна.
Я ставлю собі питання, якщо вони справді розуміли що насувається війна — чому вони турбувалися про гроші і не турбували про людей? Навіщо їм кошти державних і фінансових установ, якщо загинуть тисячі й тисячі людей?
Я запитую себе — і лише одна відповідь мені спадає на думку. Ця влада не просто готувалася до втечі — вона вже готувала себе до ролі такого собі «уряду України в екзилі». У вигнання тобто. А статус «уряду України в екзилі» — це дуже круто. Ти можеш тоді не просто користуватися коштами держави — ти можеш ще й позичати і отримувати гроші від інших держав. Ти матимеш статус. Будеш за кордоном фігурою…
Знаєте що не вписується в цю ідилію? Ми з вами.
Ми пережили жахливий удар російської воєнщини — але золотовалютні резерви з країни ніхто не вивіз. Чому?
Очевидно. Тому що українці опиралися. Тому що з перших днів плани Москви полетіли шкереберть. Ідея Києва за три дні накрилася мідним тазиком. Чому?
А тому що строчники у Гостомелі не побігли — вони прийняли бій проти пропечених горлорізів з російських ВДВ. Тому що командири 72-ї, назустріч яким перла колона біженців з Києва, повели свої колони другорядними шляхами — і вийшли на позиції. Тому що генерал Залужний вивів з під удару українську авіацію і ППО. І очолив опір.
І тоді стало очевидно — вивіз грошей з країни буде сприйнятий громадянами як дизертирство, і тоді владі питання ставити почали б озлоблені боями військові та добровольці.
Очевидно тепер чому Зеленський не втік. А кому нафіг він був би потрібен на Заході без коштів держави? І хто б тоді керував Україною за його відсутності?
Пазл складається — і від того стає все більш зловісним. Вони таки готувалися до війни. Виходить Буча, Бородянка та інші міста в московські пазурі були кинуті свідомо?
Я хочу побачити слідство і суд, які дадуть відповідь на такі питання.
