Всі побігли — і я побіг. Висловлюся і я про скандальну статтю у журналі «Тайм».
Отже. Прочитав я статтю… І взагалі не збагнув — а через що власне скандал? Що у статті сказано такого, про що ми і так не знали?
Ми не знали, що у Офіса президента сильно зіпсувалися стосунки із західними союзниками, а війна в Ізраїлі підтримку України ускладнила ще сильніше? І що? Це новина? Та я сам про це писав не раз.
Або. Ми що не в курсі, що на фронті люди виснажені, і що командирам банально бракує людей? Агов! Я про це волаю вже більше півроку як. І не тільки я. Суспільство не помітило звернень бойових командирів і тік-токи бійців, про те що в умовах масової війни мобілізація теж має стати масовою? Що воякам на фронті потрібна перерва? Що потрібні люди, здатні замінити на фронті воїнів? Що потрібно формувати резерв?
Чи може ми про корупцію не чули? Серйозно? Скільки там мільярдів у Міноборони випарувалося? Скільки коштів було віддано мутним фірмам, які зникли невідомо де? Про нецільове використання гуманітарки навіть розповідати незручно — інтернет кипить подробицями.
Що з цього переліку ми не знали? Може читача шокувало те що всі ці факти зібрали в один блок? Ну то я читача можу сильно порадувати. Якщо я розповім ВСЕ чому я був свідком від першого дня вторгнення і особливо на фронті — очі що лізуть рогом я йому гарантую. Лише одна деталь — ви в курсі, що пілот БПЛА після бойового чергування має годинами переписуватися з волонтерами — вилизувати, ублажати, канючити, вмовляти? Одному волонтерові я писав коротенькі дописи, про реалії пілота на фронті. Треба булою Бо — саме волонтер головний постачальник БПЛА на фронт. А оскільки клієнтів у волонтера багато, якщо хочеш від нього взаємності — облещувати волонтера треба так, як панянок не облещував. Ви в курсі про таке?
А про те, що за півроку до фронту не прокладено взагалі доріг, а ті що були уже зруйновані вщент? Маю вас обрадувати — окупанти до своїх позицій дороги-бетонки тягнуть успішно, мої побратими їх регулярно з неба бачать.
Вам стає зрозуміло, чому фронтовики вимотані й замучені? Чи продовжити? Як ви гадаєте, знають про все це на Заході?
Очевидно, медовий місяць в стосунках Заходу і України завершився. Обстановка змінюється. У країнах-союзниках змінюється громадська думка. Їхні керівники мусять з тою громадською думкою рахуватися. Підтримка України, об’єктивно, падає. Проте.
Я насмілюся нагадати, який галас і лемент здіймався щоразу, як інтерв’ю давали Залужний, Назаров, або Шаптала — їх ледь не у пораженчестві звинувачували. Чому? Бо професійні військові казали ПРАВДУ. Вони казали, що війна надовго. Що швидко все не виправиться. Що потрібні довгі зусилля всієї країни. Чула їх влада?
Ні фіга не чула. Влада у той самий час просторікувала, що от зараз почнеться наступ — і все виправиться. А чи готова була вдада до того, що стосунки із союзниками можуть зіпсуватися?
Я пригадую, яка істерика вирувала кілька днів, коли реально вірний друг України Бен Уоллес сказав, що українцям треба бути більше влдячними Заходу. Що мав на увазі Бен Уоллес? Що треба їздити до британських і американських виборців на місця і там з одного боку висловлювати їм подяку за підтримку, а з іншогої — пояснювати, що підтримка американців і британців нам дуже потрібна. Робила це влада?
Ні. Це все робила і робить українська диаспора. А влада у флісках та тактиках і з неголеними рилами приповзала на міджнародні зустрічі де через губу заявляла Заходу: «Ви нам винні!» Чим це мало заакінчитися?
Влада наробила помилок. Кричущих помилок. Помилки треба виправляти. Треба аби міжнародними питаннями опікувалися фахові дипломати, а не фахівці по сексології та прикрасам. Треба аби переговори вели дорослі профі, які уміють вигризати потрібні умови у надскладних умовах.
Я навіть знаю політиків, які могли б допомогти. Але з ними Зеленський по допомогу не звернеться ніколи. То чи треба ображатися на «Тайм»?
