Адмінуправління Командування Сухопутних військ наказало збирати політичну інформацію про військовослужбовців, що створює токсичність навколо усіх політичних осіб, які стали на захист Батьківщини.
20 жовтня адміністративне управління штабу сухопутних військ ЗСУ розіслало наказ з поміткою «терміново» до усіх підпорядкованих військових частин та з’єднань усіх рівнів надати інформацію про членів керівних органів політичних партій, які мобілізовані до лав ЗСУ. Військові командири мають вказати прізвище, партійну приналежність, назву посади в керівному органі партії, та надати цю інформацію адмінуправлінню КСВ до 25 жовтня.
Джерела у військовому керівництві заявили, що наказ, який відправили у війська КСВ не є ініціативою командування, його видано за дорученням одного з керівників Генштабу.
А джерела близькі до одного з керівників Генштабу стверджують, що ініціатива не їхня, а вони отримали такий запит від Кабміну. На жаль, сам запит військові не можуть поки що показати, але думаю, що так і є, будемо ще шукати документ. За однією з версій, яку зараз розповсюджують у коментарях, це зроблено ніби-то через ухвалення закону про політично значущих осіб (ПЕП).
Але насправді, якщо вивчимо факти, побачимо, що з питанням ПЕП цей дивний запит ніяким чином не пов’язаний, а схожий на пряме політичне замовлення чинної влади, яке військове командування автоматично направило у війська, чи то через недостатню кваліфікацію військових юристів чи то через дзвінки з високого політичного офісу. Ось чому я так думаю:
1. Інформацію про керівництво політичних партій у лавах ЗСУ Кабмін може отримати без військових взагалі і без всяких наказів. У реєстрі політичних партій Міністерства юстиції усі керівники усіх політичних партій вже зареєстровані! І тому Міністерство оборони мало отримати від Мін’юсту список осіб, які значаться керівниками політичних партій, і Міноборони на цей запит з конкретними даними дало би відповідь, чи отримують такі люди грошове забезпечення. Ось і все. Це набагато швидше та простіше і не треба відволікати командирів військових частин.
2. Юристи Кабміну, Міноборони, Генштабу та КСВ чомусь проґавили, що закон не визначає, що військові не мають права виконувати такий запит, а тим більше видавати накази на його виконання. Закон про Збройні сили України, стаття 17, прямо визначає, що «військовослужбовці зупиняють членство у політичних партіях та професійних спілках на період військової служби». Закон Про політичні партії стаття 6 визначає, що військовослужбовці автоматично не є членами політичних партій. А вступаючи на військову службу по мобілізації або за контрактом, даних про статус у керівництві політичних партій військовослужбовець надавати не зобов’язаний. Тобто ЗСУ за визначенням закону не мають можливості та права надавати ніякої інформації про політичну діяльність військовослужбовців.
3. Якщо припустити, що про відсутність інформації про політичних керівників у ЗСУ, і про незаконність таких вимог, і про наявність усіх цих даних у Мін’юсті Кабмін не знав, бо там працюють повні нездари, і вони зробили дурницю, щоб таким чином дізнатись про наявність ПЕПів в армії, то у наказі КСВ до командирів частин і у запиті інформації до КСВ треба було б так прямо і написати — надайте інформацію про політично значущих осіб згідно з законом України таким-то. Але я зараз цитую це несекретне розпорядження:
надати інформацію «про членів керівних органів політичних партій, які мобілізовані до лав ЗСУ». Статус ПЕП набагато ширший, ПЕПи — це не тільки керівники політичних партій, це великий перелік пов’язаних з публічною та державною діяльністю осіб. Тобто хто і чому зацікавився політичними керівниками — це явно не пов’язано зі статусом ПЕП. Це політичне замовлення.
4. Це дрібниці, але по формі: якби такий несекретний запит Кабміну не був політичним замовленням, то його відкрито оприлюднили б на сайті Міноборони, послались би на закон, який цього вимагає. І в такому разі розпорядження до командирів військових частин не містило б відмітку «Терміново», п’ятиденний термін та контроль виконання, які чомусь поставили на розпорядження, яке розіслали командирам каналом службового зв’язку.
5. Колишній військовослужбовець сил ТРО ЗСУ Андрій Денисенко у коментарях написав, що раніше під час його служби політичну інформацію в армії вже збирали:
«Восени минулого року підрозділи МПЗ сил ТРО збирали і відправляли в центр інформацію щодо всіх депутатів, блогерів, політичних і громадських діячів, які проходять службу. Що не могло відбуватися без відповідного наказу».
Чекатимемо офіційних роз’яснень, хто і на яких підставах відволікає під час бойових дій командирів військових частин такими недолугими запитами. Якщо це запит Кабміну — значить відповідальність за цю витівку несуть прем’єр-міністр Шмигаль і міністр оборони Умеров. Вони мають це пояснити, навіщо вигадуються такі папірці, які ніяким чином не сприяють захисту України, а навпаки — політизують армію.
Фактично таким розпорядженням створюється токсичність навколо усіх політичних осіб, які прийшли на службу в армії.
Сподіваюсь, наші деякі шановні військові керівники зроблять висновки, що інколи на незаконні забаганки політиків треба мати сміливість сказати «вибачте, але юристи нам таке підписувати заборонили».
Сподіваюсь, Верховний Головнокомандувач В.Зеленський зверне увагу на цю ганебну дурість та негайно заборонить будь-кому втягувати армію у будь-які питання зі словом «політика», як такі, що сіють конфлікти та нездорову атмосферу в силах оборони, за керівництво якими відповідає саме він.
Юрій Бутусов
ОТРУЇТИ ЖИТТЯ КОНКУРЕНТАМ
Проблема полягає у тому, що український народ переважно тепер бажає, щоб після війни до влади в Україні прийшли ті, хто захищав державу зі зброєю в руках.
Запам’ятайте це суче породдя — безмозглу й мерзенну депутатку від Зеленського Безуглу. Це її звиродніла реакція на загиблих українських героїв. За один тиждень Європейська Солідарність втратила на фронті двох своїх Героїв та активістів. Це Сергій Іконніков та Мирослав Ляшок. Саме так слуги реагують на те, що гинуть найкращі з українців. Цей мерзенний допис — це якраз була реакція на слова когось із однопартійців обох хлопців, здається, Ірини Геращенко, що лише з активу й депутатського корпусу вже ціла РОТА наших Героїв полягла, захищаючи Україна, а ще сотні поранених і понад 2500 партійців на фронтах.
Ця огидна істота умисно відреагувала саме на ті слова. Мені б зараз дуже хотілося тут наговорити і відповідних «побажань» і порад, як на це реагувати. Не буду опускатися до рівня виродків із партії Зеленьского. Зрештою, там всі такі. Просто інші трошки обережніші при публічних висловлюваннях, принаймні про загиблих. Але ж інший виродок-слуга Зеленського разом із мерзенним каналом Ге+Ге навіть і не думає, щоб хоч через рішення суду посмертно попросити пробачення в оббріханого ними Олега Барни.
І таких прикладів море. Бо ж хіба може по іншому поводитися партія зрадників та колаборантів? Після такого цинізму партія Зеленського мала б хоч пост-фактум виключити цю безмозглу мерзоту з партії й фракції. Реакції не видно… А що, вона сказала саме те, що всі слуги від отакої гидкої мокриці й до самого Зеленського думають: «Я их не прасил защищать эту страну. Был бы Киев за три дня и ладненько. Сами пошли, сами гибнут. Нам и пад рускими было бы харашо»… Просто запам»ятайте: «слуги» — не люди.
