Президент України Володимир Зеленський вже звик жити з постійним ризиком для власного життя.
Про це він зазначив у інтерв’ю виданню El Mundo.
«Найбільша небезпека існує для наших солдатів на фронті. Кожна секунда. Завжди є бомби. Спати і виживати дуже важко. Я був там кілька разів і знаю, що відбувається. Дай бог їм сили йти далі і повернутися додому», — сказав Зеленський.
«Я до цього звик. Поруч зі мною багато людей, які також живуть у небезпеці. Це усвідомлений вибір, який ми зробили. Я пишаюся завданням, що стоїть переді мною. Я живу з цим нормально. Так, я вам скажу, що Путіну зараз більше загрожують, ніж мені. Є ще люди, які хочуть його вбити», — розповів Зеленський.
Зеленський постійно вкидує всілякі дурні ідеї, провокації і обіцянки Нью-Васюків. Все це — інформаційне сміття, яке завжди закінчується нічим, а от срачі провокує. Так і з англійською мовою в кінотеатрах буде.
В результаті все це закінчиться як і 4 000 дол зарплати вчителям, 25 тис грн зарплати медпрацівникам, аеропорт в кожне місто, щоб прєзєдєнт жив, як простой учітєль, а учітєль, как прєзєдєнт, 50 мільярдів інвестицій, +40% ВВП за 5 років, +1 млн робочих місць, українська вакцина, знижу тарифи на 50% і інший фуфел.
А от люди розсваряться.
Та саме це і є планом негідника. Бо доки публіка водить очима за погремушкою перед носом — Остапа Бендера не б’ють.
Він прокрався, докерувався, обеззброїв всіх нас і з дружками за годину здав територій розміром з Швейцарію. А притомні люди досі кидаються обговорювати чергове його патякання. Зрозумійте вже: перед вами хитрий, вивертливий злочинець, який не хоче відповідати за злочини. І він зробить все, щоб збити вас зі сліду. Не дозвольте цього. Його базікання має слухати слідчий прокурор за хорошу зарплату.
Джон Сміт
.
Мовчать не тільки про полковника Червінського, мовчать про повернення Порошенку застави, внесеної за генерала Марченка.
Тобто визнано офіційно, що на очах всієї країни відбулося свавілля по відношенню до бойового офіцера, якого як заручника посадили в клітку (мабуть в рамках «підготовки до війни») — а позітівним, актівістам, молодим політикам, расслєдоватєлям, іншим «борцям за сраведливість», вже не кажучі про «єдиний», до цієї сенсації немає жодного інтересу, настільки pohuy?
Теж «не можуть разобраться» і «нє знают кто такой» генерал Марченко?
………………
Зато порівняйте чим забитий інформаційний простір тепер, проти кого і якого рівня інтрігами-расслєдованіями (що деякі аж синхронизуються в «новостях» з Соловьйовим) — і зможете спрогнозувати камо грядєши трахнуті в мозок телевізором Коломойського і технологіями Єрмака-Подоляка, це не складно, бо я вже не вивожу спостерігати свідоме колективне оскотинювання.
Щоразу, щоразу, коли я бачу подібні — щоденні — фото, у мене виникає те саме питання. А що це одоробало Єрмак робить буквально на кожній світлині? Блокноти роздавав і не встиг сховатися? Бейджі чіпляв і випадково засвітився?
Навіть не про доцільність його присутності в кадрі, а про чисто візуальний ефект.
Не треба бути асом у фотографуванні, щоб побачити, що ця туша ламає всю композицію фото. путіну пупсів по зросту підбирають. А наш Найвеличніший своєю величчю очевидно впирається наглядачеві під пахви.
Це виглядає комічно-огидно.
Чого ти там виторчуєш? Щоби що?
Реально клієнт може драпнути? Чи, принаймні, спробувати?
Чи коли неадекватність стане очевидною — підхопити булаву?
Чи — хтозна, що в тих головах? — поступово привчати нарід до свого табла? Типу, стєрпіцца-слюбіцца?
Нє-нє, красавіца, нє та страна. Нє нравіцца.
