Під час вивезення пшениці за кордон Україну фактично обкрадають, і відбувається це двічі. Про це йдеться в розслідуванні журналістки ZN.UA Юлій Самаєвої.
Аналіз поставок української пшениці у другому півріччі 2022-го показав, що перший раз грабунок відбувається, коли зерно продається за найнижчими у світі цінами. Другий – коли гроші від її продажу «осідають» не в Україні, позбавляючи державу частини податків і валютної виручки.
В розслідуванні сказано, що реалізується ця схема через відкриття компаній на підставних осіб та на загублені паспорти. Фіктивні компанії навіть рахунків у банках не мають, а зразу в угоді прописують, що оплату має отримати третя юрособа в іншій юрисдикції.
«Це історії про відвертий кримінал, коли зернотрейдингом займаються компанії, мета яких проста – продати зерно і закритися до того моменту, поки не настане строк повернення валютної виручки. Це буквальне вимивання грошей із країни у найскрутніші для неї часи», — наголошує Юлія Самаєва.
За її даними, 2022 року ця схема реалізовувалася через поставки пшениці в Туреччину, Румунію, Іспанію, Польщу, Індонезію, Італію, Бангладеш. А виручка в цей же період осідала переважно у Швейцарії, Великій Британії, Кіпрі, Польщі, ОАЕ, Угорщині, Сейшельських Островах.
Втім, більш ретельний аналіз виявив ще чимало офшорних і низькоподаткових юрисдикцій, у яких осідає виручка за продану пшеницю. Що офшорніше, то дешевше.
Хто ж стоїть за цими країнами та поставками пояснюється на прикладі поставок пшениці до Бангладеш. Прямих поставок (коли товар і гроші ідуть напряму до Бангладеш) немає. Відповідно, і постачальники – зазвичай знані глобальні трейдери.
Серед давно відомих назв помічено таку собі AGRI1 TRADING. Компанія зареєстрована у Великій Британії, має одного акціонера, статутний капітал аж 100 фунтів, дата реєстрації – 26 липня 2022 року, тобто через чотири дні після підписання у Стамбулі «зернової угоди». Власниця і директорка компанії – українка Надія Нагаєва.
З’ясовано, що пшеницю Україна продала в Бангладеш у середньому по 198 дол. за тонну, вдвічі дешевше від середньоринкової, але від британської компанії українки Нагаєвої до Бангладеш завозилася пшениця вже за цілком ринковою ціною у 363 дол. за тонну.
Варто зауважити, що в Україні є цілий тріумвірат контролерів, які можуть в один день усе це зупинити: податкова перевіряє походження експортованого товару й ознаки фіктивності, сигналізує митниці, яка с не випускає партії з країни, а БЕБ з ранку до ночі розслідує і розслідує, аби всі винні понесли покарання. Вони міжвідомчий протокол про це підписали у вересні минулого року, коли спливли перші продажі по 50-100 дол.
У статті журналістка нагадує, що в січні БЕБ і СБУ провели обшуки на митниці, нарахувавши у схемі щонайменше десяток високопосадовців, 370 фірм і 5 млрд грн збитків для держбюджету. У результаті – замість підозр і проваджень скликається чергова ТСК. А, іще на «зливних бачках» один за одним почали з’являтися тексти, як митники/податківці/БЕБівці «прикурюють» на зерні.
